Бог. Люди. Надія. Для України.

Історія Церкви

Історія однієї особи

Генріх Йоганович Лебсак - знакова фігура в історії Церкви Адвентистів Сьомого Дня, доля якого стала відлунням в сотнях життів подібних йому служителів. У тридцяті роки загальне число репресованих членів церкви перевищила 3000 осіб, а з 200 служителів церкви на свободі залишалися тільки двоє.

Історія однієї особи

Церква АСД у міжвоєнний період на території радянської України1938

Народився Генріх Йоганович 4 січня 1870 року в німецькому поселенні на Волзі в Саратовській губернії. Батьки його були бідні селяни – ревні лютерани. Ще в ранній молодості він прийняв трьохангельскую звістку і вирішив своє життя присвятити Богові. У 1890 році в м. Гамбурзі Генріх прийняв хрещення, де і пройшов курс навчання, як літературний євангелист. З цього часу всі його таланти і все життя належали Богу і церкві.

У 1894 році, на третьому з'їзді Східно-Європейського місіонерського поля, що проходив в Олександродарі на Північному Кавказі, Г. І. Лебсак був висвячений в сан проповідника. Він став першим адвентистським проповідником з висвячених на території Росії.

Г. І. Лебсак входив до редакційного комітету, який випускав російською мовою журнал «Маслина». Незважаючи на адміністративну і проповідницьку діяльність, ним написані десятки статей, які публікувалися в журналах «Адвентботе» і «Маслина», а потім в «Голосі Істини».

Багато статей було присвячено опису його місіонерських подорожей, пов'язаних з його положенням, як керівника церкви.

Марта, дочка Г. І. Лебсак згадує: «Тільки в одному 1927 році, починаючи з січня по жовтень місяць, батько проїхав на поїздах та автомобілях 46.213 км. Серед адвентистских місіонерів усього світу батько зробив найбільшу місіонерську подорож в тому році. Він відвідав Владивосток, потім Самарканд в центрі Азії, і Закавказзя.»

Головою ВРАСДа Г. І. Лебсак залишався до березня 1934 року.

Вночі 21 березня 1934 року на московській квартирі Г. І. Лебсак був заарештований. Присутній при арешті Г. А. Григор 'єв згадує: Коли Лебсака виводили з кімнати, він обернувся і сказав: «Брати, працюйте і не втомлюйтеся! Божа робота як річка, яку ніхто зупинити не зможе». Його вдарили по обличчю, але кровоточащими губами він додав: «Працюйте, працюйте і ніколи не втомлюйтеся!»

Кілька тижнів після арешту Г. І. Лебсак провів на Луб'янці і в Бутирській в'язниці. Потім його відправили в Ярославську в'язницю, а після в Вологодську, де він перебуваючи в важких тюремних умовах був розстріляний. Це сталося в 1938 році.

← Уся хронологія

Підтримайте добрі зміни

Ваш внесок допомагає людям, громадам і важливим проєктам по всій Україні: від гуманітарної допомоги до таборів для дітей. Дякуємо, що ви з нами!

Бог. Люди. Надія. Для України.