Формування організаційних осередків·1993
З 8 до 11 вересня 1993 року відбувся п’ятий Усеукраїнський з’їзд Церкви адвентистів сьомого дня і перший у незалежній Україні. Позаду був нелегкий період становлення організації за міжнародними стандартами, коли потрібно було сформувати всі відділи Церкви відповідно до напряму діяльності АСД. Водночас продовжувалося будівництво канцелярії у м. Київ на вулиці Лук’янівській.
Церква отримала релігійну свободу, якої не мала раніше. Унаслідок цього її чисельність зросла більше ніж у двічі: з 14 152 (станом на 1 липня 1988 р.) до 31 401 (станом на 1 липня 1993 р.), тобто на 17 287 осіб або на 122 %.
Стрімке зростання кількості членів церкви спричинило нагальну потребу в Молитовних будинках. З 363 громад 211 не мали власних приміщень. Богослужіння проводили в орендованих залах театрів, Будинках культури фабрик і заводів, у сільських клубах або ж у приватних тісних квартирах членів церкви. Також бракувало служителів.
Централізація церковних інституцій сприяла розвиткові адвентизму в Україні. Керівники уніонної конференції дбали про духовний стан членів церкви, вирішували кадрові питання. Коли утворювалися нові громади й не вистачало душпастирів, Рада уніону мала вповноваження в разі потреби здійснювати ротацію служителів на нові місця. Керівниками уніону в різні часи були такі пастори: М. А. Жукалюк, М. М. Мурга, В. А. Крупський, В. В. Алексеєнко, С. В. Носов.










