Уламок вапнякової таблички розміром з долоню, знайденої біля джерела Гіхон в Єрусалимі, надає ще одне підтвердження історичності біблійного царя. Ізраїльські археологи вважають, що вирізьблений напис у «монументальному стилі» про заслуги юдейського царя Єзекії схожий на уривок з 2-ї книги Царів.
Про це розповідає Біблійна археологія з посиланням на Israel Today.
Вчені зазначають, що знахідка є проривом у вивченні біблійного періоду, оскільки до сьогоднішнього дня панувала думка, що царі Ізраїльського та Юдейського царств не робили монументальних написів або стел для відзначення власних досягнень, як це було прийнято в Ассирії, Вавилоні та Єгипті. До цього часу знаходили лише мініатюрні артефакти — булли чи печатки з іменами біблійних царів та їхніх чиновників.
Варто зазначити, що знахідка цієї таблички не нова: вперше про напис, зроблений на ній палеоєврейськими літерами, повідомлялося ще в 2008 році, але текст був розшифрований тільки нещодавно. Цей артефакт знайшли під час розкопок в районі джерела Гіхон в Національному парку Місто Давида в Єрусалимі в 2007 році під керівництвом археологів Елі Шукрона і Роні Райха. Напис являв собою лише уривки слів, решта букв яких не зберіглася, адже табличка була обламана з усіх боків.
Табличка була знайдена у суміші каміння та землі, яка включала багато уламків кераміки, датованої кінцем VIII століття до нашої ери. Це допомогло у датуванні напису. Артефакт знаходився біля південно-східного кута вирубаного басейну. Напис було зроблено на білій вапняковій плиті товщиною 4,5 см, шириною 9,5 см і довжиною 13,5 см.
Фрагмент містить два рядки тексту, написаного палеоєврейським шрифтом, по три літери в кожному. На той час Ізраїльське управління старожитностей не встановило остаточного зв’язку між написом, царем Єзекією та басейном, і лише нещодавній повторний аналіз привів до висновку, що він насправді містить ім’я Єзекії.
Літери в першому рядку — кйг (куф, юд, гей). Неможливо точно знати, до якого саме слова вони входили, але існує явна ймовірність, що повне слово колись було Хізкіягу — Єзекія.
У другому рядку дві літери кг (каф, гей), потім крапка та третя літера — б (бет). Вчені кажуть, що перші дві літери були закінченням одного слова, а третя — початком іншого. Дехто вважає, що перше слово, яке закінчувалося на кг, було бркг (бреха), або басейн.
Так, Гершон Галіль та Елі Шукрон дійшли висновку, що повний напис був таким:
«Єзекія [зробив] басейн в [Єрусалимі]».
Дуже схожий біблійний уривок міститься в 2-ій книзі Царів 20:20, де сказано:
«А решта діл Єзекії та вся лицарськість його, і як він зробив става та водотяга, і впровадив воду до міста, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів».
Юдейський цар Єзекія (726-697 рр. н. е.) добре відомий в археології та Біблії. Його ім’я згадується на призмах ассірійського царя Санхеріва, а також на буллах, знайдених під час розкопок. Також Єзекія кілька разів згадується в Біблії в контексті будівництва басейнів і водопровідних споруд. Крім того, табличку було знайдено саме в такому місці — поблизу басейну.
Ще однією підказкою для вчених була форма вищезгаданих літер, які нагадують букви Сілоамського напису, знайденого в тунелі Єзекії. Для забезпечення Єрусалиму водою з джерела Гіхон, яке знаходилося у той час поза мурами міста, робітники Єзекії прокопали тунель, про що свідчить зазначений напис.
Цар Єзекія готувався до облоги міста грізним ассирійським царем Санхерівом, яка відбулася у 701 році до н. е. Облога виявилася невдалою, і Єрусалим вцілів частково завдяки воді, що потрапила в місто через тунель. Усе це описано в Біблії, у 2-й книзі Хронік 32 та 2 книзі Царів 18–20, а також на призмі Санхеріва, де той хвалиться, що ув’язнив Єзекію, немов «пташку в клітці». Але про завоювання міста в цьому документі не йдеться.
Старший професор Хайфського університету Гершон Галіль, коментуючи «нове старе відкриття», зазначає: «Це надзвичайно важливе відкриття, яке змінює [деякі основні припущення] дослідження, оскільки до сьогодні загальновизнаним було те, що царі Ізраїлю та Юди, на відміну від царів стародавнього Близького Сходу, не робили собі царських написів і пам’ятників… щоб відзначити свої досягнення. Ізраїльські царі справді згадувалися в позабіблійних ассирійських, вавилонських, арамейських, моавітських написах, а також на відбитках єврейських печаток, але це перший раз, коли фрагмент монументального єврейського царського напису був розшифрований, у якому згадується ім’я царя, чиї досягнення були в ньому детально описані. Відкриття зміцнює підхід дослідників, які наголошують на надійності Біблії, оскільки вона вчить, що прямо перед очима авторів Біблії стояли пам’ятники з царськими написами… [вигравіруваними в той самий час] за часів царів, згаданих у Біблії».
За словами археолога Елі Шукрона, «напис Єзекії також підтверджує припущення, що додаткові написи з Єрусалима були складені за часів Єзекії тими самими писарями…»
Не так багато років тому скептичні археологи стверджували, що в історії були знайдені лише незначні докази надійності Біблії. Проте з кожним роком все більше виявляється, що ці заяви були передчасними та помилковими. Так, письмові артефакти тієї епохи тепер будуть розглянуті в новому світлі.
Олександра Обревко
За матеріалами Israel Today (https://www.israeltoday.co.il/…/bibles-reliability…/)
Фото Управління старожитностей Ізраїлю, Miriam Alster Flash90, Ouria Tadmor, Vladimir Naikhin
За матеріалами Біблійна археологія
