Джеймс Вільям Гіллі (1940-2022) – євангеліст зі США, який у 1990-х роках провів низку масштабних біблійних програм в Україні, утворивши там адвентистські громади пострадянського часу.
Він працював системно: повертався туди, де вже бував, зустрічався з раніше охрещеними – і навчав українських служителів робити те, що робив сам.
Джеймс Гіллі проводив біблійні програми у Дніпрі у 1991 (хрещення 850 осіб) та 1993 (хрещення близько 1000 осіб) роках, у Києві 1992 року (хрещення 460 осіб), в Одесі у 1992 та 1994 (загалом хрещення 1500 осіб), у Харкові й області 1992 (хрещення 1100 осіб) та 1997 (хрещення 800 осіб) роках. Організовував навчальні зустрічі для служителів у Дніпрі (1990), Львові (1991), Одесі.
Служителі згадують його як турботливу, щедру особу. Він дбав про своїх українських колег – купував звукову апаратуру, навіть комплекти ділових костюмів. Гіллі привіз на початку 1990-х комплекти слайдів біблійних програм Марка Фінлі. Ці слайди тиражували й роздали пасторам, за якими ті самотужки проводили публічні зустрічі.
Відвідувачі його програм пам’ятають Джеймсів оптимізм, галантність, м’який гумор, увагу до людей. Він не вивищував себе над іншими, проявляв повагу й до найменших.
Жінок підкорювала дружина Джеймса – Камілла Гіллі. Інтелігентна, жіночна, вона доповнювала товариського, всюдисущого чоловіка. На своїх заходах Джеймс чимало розповідав про їхню численну рідню, чим одразу завойовував симпатію присутніх.
До початку 1990-х Джеймс Гіллі займався бізнесом і паралельно служінням. Був активістом організації Адвентисти у сфері бізнесу та індустрії. Здійснював євангельську роботу. Лише у штаті Техас провів 43 біблійні програми. Працював пастором сім років. На цей час припали його візити в Україну. Пізніше інші сім років очолював територіальний відділ (конференцію) у штатах Канзас і Луїзіана. Чотири роки служив віце-президентом Північноамериканського відділення (дивізіону) Адвентистської церкви. Далі керував міжнародною телемережею «Три ангели».
Максим Балаклицький
Автор дякує служителям Петру Сироткіну, Володимиру Крупському, Юрію Кузьменку, Олексію Опаріну за допомогу у підготовці публікації.
Архівні фотознімки – програма Джеймса Гіллі у Харкові 1992 року.
