Термін «антихрист» походить від грецького терміна, утвореного префіксом «anti» («проти», «замість») та іменником christos («помазаник»). В першу чергу це стосується істоти, яка намагається узурпувати роль Ісуса шляхом незаконного присвоєння Його функцій. Він також може позначати системи, які він використовував для того, щоб діяти прямо або побічно «проти» Христа. Цей титул розкриває дві найбільш важливі характеристики антихриста: він обманює, прикидаючись Христом, і пригнічує або переслідує Божий народ у конфлікті проти Христа.
Використання терміна. Назва «антихрист» (грец. ho antichristos) зустрічається виключно в новозавітних листах Івана.
По-перше, згідно Івану, дух антихриста діє через лжевчителів (1 Івана 2:18, 22), що говорить про те, що антихрист буде діяти зсередини християнства. Сама назва передбачає, що ми маємо справу з спотворенням християнської віри. Антихрист виступає проти істини, розкритої в Ісусі, замінивши її власним розумінням Ісуса (1 Івана 2:22; 2 Івана 7).
Притчи 3:5
По-друге, пришестя антихриста було передбачено в апостольському вченні. Іван писав: «І як ви чули, що антихрист…» (1 Івана 2:18). Віруючі були проінструктовані про цю значну загрозу їх відданості Ісусу.
По-третє, антихрист може проявити себе через людські системи або інструменти: «і тепер з’явилося багато антихристів» (1 Івана 2:18). Ці люди, власне кажучи, не є «антихристом», але у них є «дух антихриста», тобто той же образ мислення. Вони його інструменти (1 Івана 4: 3). Вони є історичними виразами антихриста в церкві, і як такі вони можуть бути описані як прояви «антихриста» (1 Івана 2:22; 2 Івана 7).
Особистість антихриста. Людина, яку Іван називає «антихристом», згадується в інших місцях Біблії. Спочатку він був небесним істотою, херувимом, який повстав проти Бога і ініціював всесвітній конфлікт (Єз. 28: 14-16; Об. 12: 7). Він дійсно був силою, що противиться Богу і тому антихристом, який хотів зробити себе «подібним Всевишньому» (Іс. 14:13). Його кінцевою метою було зайняти місце, яке належить виключно Богу. Він піддавав сумніву і нападав на характер Бога, щоб виправдати свої дії. Він був вигнаний з небес, і після падіння Адама і Єви зробив цю планету територією своїх дій.
Даниїл, використовуючи символи, мав справу з антихристом, що представляв історичну силу, що об’єднала церкву і державу після падіння язичницького Риму, з антихристом, який змінив закон Божий (Дан. 7:25), переслідував народ Божий, виступав проти Бога (розділ 11:36) і узурпував священицьку роботу Христа (розділ 8:11). Це ясно описує дух і роботу антихриста в історії.
Притчи 3:5
Особисте явище Антихриста: Новий Завіт пророкує присутність відступництва в християнській церкві (2 Фес. 2:3, 4) і вважає його проявом духа антихриста. Згідно з книгою Об’явлення , відступництво досягне загальних масштабів і буде супроводжуватися особистим приходом антихриста. Книга Об’явлення оголошує про створення глобальної коаліції під проводом демонів (Об. 16:13, 14), супроводжуваної чудесами і знаменнями, яка досягне свого апогею при пришесті антихриста, описуваного Іоанном як «вогонь, що виходить з Неба на землю на очах людей» (розділ 13:13; пор.1 Царств 18:20-39). Павло писав про «прихід [parousia] беззаконника», використовуючи той самий термін, який він використовував при згадці «пришестя [parousia]» Христа (1 Фес. 2:8, 9). Антихрист спробує наслідувати Друге пришестя Христа.
Ця могутня поява антихриста обдурить жителів Землі. Вони поклоняться сатані (антихристу) і релігійно-політичним системам, які його підтримують (Об. 13:4). Антихрист почне війну, щоб винищити Божий народ (Об. 13:15-17), але вірні Богу люди знайдуть захист у Господі (Об. 17:16), а не в людських озброєннях. Їхня місія — проголошувати вічне Євангеліє спасіння і викривати антихриста (глава 14:6-12). Христос нарешті позбавить їх і знищить антихриста.
Анхель Мануель Родрігес
© Інститут Біблійних досліджень Генеральна конференція адвентистів сьомого дня ®
Переклад з англійської: logosinfo.org
