Микола з дружиною Наталею займалися табірним служінням. Маючи ділянку біля Чорного моря, на літо вони віддавали її для молодіжних та дитячих таборів. Подружжя раділо, спостерігаючи, як змінюється життя молодих людей, коли вони у табірній атмосфері пізнають любов Господа.
Пізніше подружжя опинилося у Польщі. Микола зайнявся бізнесом, купили ділянку у лісі. Але їх не покидала мрія, щоб і там проходили дитячі й молодіжні табори. Минулого літа він «випадково» (бо ми знаємо, що в Божому провидінні не буває випадковостей) зустрівся на богослужінні в місті Жешув з тодішнім пастором першої луцької громади Віктором Власюком. Микола поділився своїм бажанням, щоб діти з Луцька відпочивали на природі у Польщі, відновитися від тривог, які оточують їх в Україні. Микола вклав кошти і час, щоб звести невеликі літні будиночки, обладнати душ і умивальники. Також він забезпечив харчі й транспорт.
У серпні 22 дітей з Луцька, Львова, Жовкви та Дубно заповнили будиночки. Щодня разом з наставниками вони “піднімалися” на нову біблійну вершину: гору Сінай, Голгофу, Божу гору. Особливим подарунком став сплав на каяках на річці Сан, який провів друг Миколиної сім’ї, Марек.
Підлітки тренувалися у складанні наметів, розпалюванні вогнища та плаванні. Незабутньою стала поїздка до музею старожитностей, де діти бачили хатини ремісників, дворян і селян, а також школу й синагогу ХІХ століття.
Дітям сподобалася розповідь друга Миколи, Азара, який надихнув дітей вірити у свою унікальність, правильно ставити цілі в житті та досягати їх. Азар вклав багато сил і часу, щоб діти в таборі мали світло, воду і затишок. А його доброта і щирість полонила серця молодих людей.
У суботу, при завершенні табору, було особливе служіння – Ангеліна з Горохова, яка зараз проживає з мамою і сестрою в Польщі, також була на цьому таборі. Саме тут вона наважилася на одне з найважливіших рішень – прийняти водне хрещення. Протягом року дівчина готувалася до цієї події, тому коли пастор Олександр Слободський зробив заклик, вона не вагалася і в урочистій атмосфері уклала завіт з Господом.
Завдяки доброті й відкритості однієї сім’ї, понад два десятки дітей, з яких деякі не відвідують адвентистську церкву, почули про Ісуса Христа і пізнали любов Божу через Його Слово, природу та наставників. А Господь допомагатиме їм долати нові вершини їхнього життя.
Марія Власюк
