19 жовтня в Університеті Ендрюса (Беррієн-Спрінґс, штат Мічиган, США) відбулася презентація нової монографії Богдана Куриляка, викладача Українського гуманітарного інституту та постдокторанта Цюрихського університету. Книга Temporal Dimensions of the Apocalypse: Ancient Christian Reception and Contemporary Hermeneutical Reflections («Часові виміри Апокаліпсису: ранньохристиянська рецепція та сучасні герменевтичні роздуми») вийшла в німецькому академічному видавництві Mohr Siebeck у серії WUNT II. Захід відбувся за підтримки Центру адвентистських досліджень.
Презентація зібрала провідних адвентистських фахівців з апокаліптичної літератури, серед яких Джон Паулін, Ласло Галлуш, Лавренцію Мот і Жак Дюкан. До заходу також долучилися дослідники Інституту біблійних досліджень, професори теології, студенти та друзі автора.
Монографія присвячена тому, як християни перших століть розуміли часові виміри біблійної книги Об’явлення і яке значення їхні тлумачення мають для сучасного богослов’я. Автор досліджує чотири основні підходи до тлумачення Апокаліпсису — претеризм, історицизм, футуризм та ідеалізм — і стверджує, що здатність історицизму поєднувати минуле, сьогодення та майбутнє пропонує інтегративну основу для розуміння пророчих образів Апокаліпсису.
За словами Богдана Куриляка, ідея книги виникла з його зацікавлення біблійними пророцтвами. Дослідження він розпочав 2019 року в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова під керівництвом богослова Івана Остащука. Після початку повномасштабної війни продовжив докторську роботу в Цюрихському університеті під керівництвом Йорґа Фрая.
«Як адвентист, який навчався у світському університеті, я побачив у ранньохристиянському тлумаченні Об’явлення плідну тему для дослідження та діалогу між представниками різних конфесій», — пояснює дослідник.
Центральне питання монографії — до якого часу належать події та образи, описані в Апокаліпсисі. Чи йдеться про події першого століття, історію християнської Церкви, майбутнє людства або духовні істини, актуальні в усі часи? На думку автора, ці часові перспективи не обов’язково виключають одна одну.
«Об’явлення може звертатися до земного життя Христа, говорити до церков часів Івана, описувати подальші події та розкривати істини, актуальні для всіх поколінь. Усе це може бути частиною цілісного історичного бачення», — зазначає Богдан Куриляк.
Особливу увагу в книзі приділено ранньохристиянським тлумаченням II–VII століть. Дослідник аналізує праці Юстина, Іринея, Іполита, Вікторина, Ікуменія, Андрія Кесарійського та інших авторів. Він показує, що ранні християнські коментатори нерідко пов’язували різні образи Об’явлення з минулим, сучасними їм подіями та майбутнім.
Одним із висновків дослідження є те, що історицизм, якого традиційно дотримуються адвентисти сьомого дня, може враховувати обґрунтовані спостереження представників інших підходів, не відмовляючись від власних принципів. Водночас автор наголошує на необхідності розрізняти окремі слушні спостереження та прийняття цілої системи тлумачення.
«Увага до первісних читачів не робить нас претеристами; визнання майбутнього виконання певних пророцтв — футуристами; дослідження богословських ідей і практичних уроків — ідеалістами. Усі ці акценти можуть бути присутні в історицизмі», — пояснює автор.
Окремий розділ монографії присвячено біблійним підставам історицизму та його співвідношенню з іншими підходами. Зокрема, Куриляк аналізує значення слів «скоро» та «близько» в Об’явленні, які часто використовують як аргумент на користь виконання пророцтв у першому столітті. Дослідник обґрунтовує можливість їхнього узгодження з тривалою історичною перспективою біблійних пророцтв.
Водночас автор визнає, що протягом історії тлумачі Апокаліпсису неодноразово помилялися, ототожнюючи пророчі символи з конкретними історичними подіями. На його думку, це вимагає більшої методологічної обережності, але не обов’язково спростовує сам історицистський підхід.
«Самої подібності між пророчим образом та історичною подією недостатньо. Потрібно враховувати весь образ, його біблійне тло й контекст уривка. Загальний підхід задає напрям дослідження, але не звільняє нас від необхідності обґрунтовувати кожне конкретне тлумачення», — наголошує богослов.
Важливим аспектом виходу монографії стала її публікація в міжнародному академічному видавництві, що відкриває можливості для ширшої дискусії про історицистське тлумачення Об’явлення за межами адвентистського богословського середовища.
«Я прагну, щоб історицизм був предметом змістовної наукової дискусії, у якій його оцінюють за переконливістю аргументів і відповідністю біблійному тексту», — підкреслює Богдан Куриляк.
Під час презентації автор представив основні результати дослідження. Після виступу відбулася дискусія, яку модерував Лавренцію Мот. Присутні мали змогу поставити запитання, обговорити висновки монографії та проблеми сучасного тлумачення Апокаліпсису.
Презентація стала нагодою не лише відзначити вихід нової наукової праці, а й продовжити міжнародний богословський діалог про історію тлумачення біблійних пророцтв, їхнє значення для сучасного християнства та перспективи подальших досліджень.
Максим Балаклицький
