Під час Річної наради Генеральної конференції представили нові ресурси та досвід місіонерського служіння, які демонструють важливість врахування культурних і соціальних особливостей міського населення.
Не існує універсального підходу до місіонерського служіння у містах. Про це 11 жовтня заявив директор Центру міської місії Генеральної конференції Церкви адвентистів сьомого дня Мануель Артеага (Manuel Arteaga), представляючи звіт Виконавчому комітету під час Річної наради 2026 року. Він наголосив, що для ефективного поширення Євангелія Церква має краще розуміти потреби людей та особливості громад, серед яких здійснює служіння.
«Не існує такого поняття, як “місто” в однині. Є міста, і всі вони різноманітні, відрізняються одне від одного та мають власний контекст», – зазначив Артеага. За його словами, міська місія вимагає від Церкви навчитися спілкуватися з людьми з урахуванням цих відмінностей.
Звертаючись до біблійної історії П’ятидесятниці, він нагадав, що перші християни не вимагали від людей вивчати їхню мову. Натомість завдяки Святому Духові вони отримали здатність говорити мовами тих, кому проповідували.
Цей принцип лежить в основі діяльності Центру міської місії – одного із шести центрів Глобальної місії, які допомагають Церкві поширювати Євангеліє серед людей різних культур і релігій. «Ми проголошуємо одне Євангеліє. Ми знаємо, що як Церква маємо одну місію», – сказав Артеага. Водночас, щоб досягати жителів різних міст, Церква повинна навчитися говорити з ними «багатьма міськими акцентами».
Слухати місто та розуміти його жителів
Протягом минулого року представники Центру міської місії відвідали кілька регіонів світу, де разом із місцевими церковними керівниками вивчали можливості для розвитку місіонерського служіння. Головним питанням цих зустрічей було: «Що говорять нам наші міста?»
За словами Артеаги, ефективне заснування нових громад передбачає не лише започаткування церковних громад у містах, а й активну участь у житті місцевого населення. Громади мають розуміти потреби людей, будувати стосунки та ставати частиною міського середовища.
Центр також долучився до розроблення місіонерських ініціатив для пріоритетних міст і підготував новий ресурс для вивчення Біблії Urban Life in the Word («Міське життя у світлі Слова»). Він допомагає досліджувати біблійні пророцтва з урахуванням досвіду та світогляду міських жителів.
Цей матеріал є частиною ширшої серії біблійних уроків, яку спільно розробляють шість центрів Глобальної місії. До неї входять ресурси, адаптовані для людей з юдейським, буддійським та індуїстським світоглядом, а також для світської аудиторії та жителів міст.
Планується, що матеріали будуть доступні онлайн через Глобальну біблійну школу Адвентистського всесвітнього радіо (AWR), зокрема у відеоформаті. Також передбачено навчання для членів Церкви та місіонерських працівників. Дивізіони зможуть адаптувати ці ресурси відповідно до культурних особливостей своїх територій.
Артеага підкреслив, що завдання Центру – не пропонувати готові рішення для всіх, а допомагати місцевим церковним керівникам знаходити ефективні підходи до служіння.
Досвід Японії та Тайваню
На прикладах із Японії та Тайваню Артеага продемонстрував, як місіонерське служіння може набувати різних форм залежно від потреб місцевих громад.
У Токіо, одному з найбільших мегаполісів світу з переважно світським населенням, адвентисти використовують гостинність, домашні церкви та міські центри впливу для встановлення контактів із людьми.
Одна з таких домашніх громад виникла під час пандемії COVID-19. Жінка, якій діагностували онкологічне захворювання, почала проводити богослужіння вдома разом зі своїми дітьми.
Однієї суботи до її дверей постукав сусідський хлопчик і запитав, чи може приєднатися. Згодом він привів друзів, і група поступово зростала. Нині, за словами Артеаги, у цьому будинку регулярно збираються на богослужіння близько 20 молодих людей.
На Тайвані Артеага познайомився з підприємцем, який після особистого навернення до Христа вирішив використовувати свої ресурси для служіння іншим. Він облаштував у квартирі місце для проведення богослужінь, а щоб налагодити стосунки із сусідами, чоловік почав грати на укулеле та писати пісні, присвячені їхнім життєвим історіям.
«Ми бачимо людину, яка віддано використовує свій час і таланти, щоб приводити людей до Ісуса Христа», – зазначив Артеага.
Ще один приклад стосується корейського пастора, який служить на Тайвані. Спочатку він намагався налагодити контакти зі студентами сусіднього університету, однак зіткнувся з обмеженнями щодо релігійної проповіді. Згодом він помітив зацікавлення молоді корейською культурою. Студенти почали звертатися до нього з проханням навчити їх корейської мови. Так виник мовний клуб, який поступово розширився та створив нові можливості для спілкування зі студентами й поширення Євангелія.
Нова ініціатива для міських місіонерів
Представлений досвід спонукав Центр міської місії звернути особливу увагу на людей, які вже мають ідеї для служіння у своїх містах, але потребують підтримки для їх реалізації.
«Скільки ще є потенційних місіонерів? Скільки молодих людей не сплять ночами, уявляючи нову церковну громаду, яку мріють заснувати?» – запитав Артеага.
Він представив плани нової глобальної ініціативи Dreamers («Мрійники»), покликаної об’єднати людей, які мають бачення міської місії. Одним із її складників стане серія відеоісторій про місіонерів, міські центри впливу, нові церковні громади та домашні церкви з різних країн світу. Ці матеріали мають надихати інших на започаткування власних місіонерських проєктів.
«Простір, де мрійники надихають мрійників на місію. Простір, де реалізована місія пробуджує нову. Простір, де чийсь прорив у місіонерському служінні стає початком місії для іншої людини», – пояснив Артеага.
Центр також планує створити Dreamers Academy («Академію мрійників») – онлайн-платформу, де охочі започаткувати міські місіонерські ініціативи зможуть отримати практичні знання, покрокові рекомендації та наставницьку підтримку.
Серед інших запланованих ресурсів – практичний посібник Dreamers Playbook та історії людей, які засновують нові громади, розвивають міські центри впливу й організовують домашні церкви.
Завершуючи звіт, Мануель Артеага знову наголосив, що ефективне служіння у містах потребує готовності Церкви розуміти людей, їхню культуру та спосіб життя.
«Місто може не говорити нашою мовою, але Святий Дух навчає нас говорити його мовою. Одне Ім’я. Одне Євангеліє. Один голос. І ми проголошуватимемо його багатьма міськими акцентами», – підсумував він.
Лібни Стівенс (Libna Stevens)
Фото: George Nelson / AME (CC BY 4.0)
За матеріалами One Gospel, many urban accents: rethinking mission in the world’s cities
