Переглянути відеоНова епідемія китайського коронавірусу не лише сколихнула спільноту та занурила у кризу світову економіку. Вводяться масові карантини, закриваються кордони. Вже доведено – такі заходи впливають і на екологію. Наскільки покращилося атмосферне повітря? Чи справді від забрудненого повітря помирає більше людей, ніж від COVID-19? Та як зберегти психічне здоров’я під час карантину? Про це дізнаємося у наступному сюжеті.
Супутники NASA і Європейського космічного агентства зафіксували помітне зниження рівня забруднення повітря у Китаї в лютому. Причина «очищення» Китаю цілком зрозуміла – карантин який запроваджено у зв’язку з коронавірусом, передбачає закриття або обмеження роботи підприємств, а також обмеження руху всіх видів транспорту. Як наслідок, викиди парникових газів знизились на 25%, а надзвичайно шкідливого оксиду азоту (NO2) – на 37%.
Євген Дикий – еколог, кандидат біологічних наук: “Це по суті означає, що зупинилася промисловість. У Китаї просто зупинилося виробництво, відповідно припинилися і викиди. Однак, насправді, ви ж самі розумієте, що це дуже короткий часовий вплив. Так, на кілька місяців небо над Китаєм очистилося, в атмосферу перестали потрапляти гіга тонни викидів, однак, наразі, епідемію в Китаї вже практично подолано. Як ви гадаєте, що вони в першу чергу будуть робити? Вони в першу чергу будуть надолужувати економічні втрати.”
Не менш яскравим прикладом екологічної «реабілітації» стала Венеція, яка перебуває в самісінькому епіцентрі спалаху COVID-19 в Італії. Після того, як через карантин тисячі моторних човнів зникли з каналів – вода стала прозорою, а до берегів Венеції повернулися лебеді і дельфіни. На екологічну ситуацію в Україні карантин також повпливав. За даними першого в Україні екологічного боту SaveEcoBot, у Києві викиди парникових газів і оксиду азоту значно зменшилися.
Євген Дикий – еколог, кандидат біологічних наук: “Справа в тому, що в наших великих містах основним забруднювачем є саме автотранспорт. Його стало менше, зникли з вулиць оці великі автобуси, а вони якраз у нас дуже не відповідають екологічним стандартам, інша річ, що індивідуальний автотранспорт продовжує їздити, тобто зменшення скажемо, не на порядку величин. Але натомість, знову ж таки, я гадаю, що ми одна з тих країн, де економічні збитки потім доведеться дуже швидко надолужувати, а це, відповідно, призведе до підвищеної активності.”
На початку березня доцент кафедри наук про Землю Маршал Берк зі Стенфордського університету дослідив, як зниження забруднення повітря у Китаї потенційно може врятувати життя. За його підрахунками, всього лише два місяці зниженого рівня забруднення здатні зберегти життя 4 000 дітей у віці до 5 років і 73 000 літнім людям віком від 70 років. Згідно з результатами попереднього дослідження Маршала Берка, забруднення повітря скорочує очікувану тривалість життя в середньому на три роки.
Юрій Зінчук – сімейний лікар: “Машины при езде выделяют очень много вредных веществ, чёрный дым, там же диоксиды азота выделяются, и они очень сильно влияют на жизнедеятельность людей. Это очень опасно, когда стоит над городом смог и страдают от этого старики и дети. У них обостряются заболевания верхних дыхательных путей. То есть, происходит повреждение слизистой бронхов, альвеол и особенно это опасно тем людям, которые страдают хроническими заболеваниями такими как бронхит и бронхиальная астма.”
Лікар зазначає, що старече недоумство, або, як називають, хвороба Альцгеймера, а також передчасні пологи можуть теж бути наслідком забрудненого повітря. Вагітна може втратити дитину на ранніх стадіях вагітності. Нерідко трапляються передчасні пологи, а їх діти мають високий ризик того, що дитина народиться із заячою губою, вовчою пащею чи з пороком серця. Останні дослідження ВООЗ показують, що 9 з 10 осіб дихають забрудненим повітрям. А це руйнівним чином впливає на легені, мозок, кров, серце, на судинну та репродуктивну системи.
Юрій Зінчук – сімейний лікар: “Помимо обострения лёгочной системы, эти микрочастицы, которые содержаться в атмосфере, при вдохе они попадают в кровяное русло, в сосуды и вызывают повышенное тромбообразование. То есть, это действует на тромбоциты и повышается свертываемость крови. К чему это может привести? Это может привести к инфаркту, к тромбозам – тромбы отрываются, и к инсультам. Хроническое вдыхание этих частиц приводит к ишемической болезни сердца.”
За словами Берка, навіть за найскромнішими підрахунками, таке зниження рівня забруднення може врятувати більше життів, ніж загинуло від COVID-19. Окрім фізичного здоров’я надзвичайно важливим є збереження і психологічного здоров’я людини.
Олена Владовська – психолог: “В нынешнее время очень важно сохранять действительно спокойствие, каким образом? Основываясь на том, что, первое – все, что не под моим контролем, это под контролем Божьим. Второй момент, все, что я могу сделать на сегодня, позаботиться о своем здоровье, о своих родных, о доме, я это сейчас делаю. Внимательно прислушиваюсь к тем рекомендациям, которые даются обществу.”
Психологи наголошують, що саме карантин – зручний час для переосмислення свого життя. Адже нерідко в міській метушні людині ніколи подумати про найважливіші речі. Саме зараз є нагода більше уваги приділяти сім’ї. Якщо ви не в групі ризику, можна допомагати іншим людям у їхніх потребах. Це допоможе пережити складні обставини.
Олена Владовська – психолог: “Если мы находимся сами на самоизоляции – нет родных, близких поблизости. То мы имеем связь онлайн, интернет, благодаря которому можем позвонить своим родным, близким, друзьям дистанционно и быть с ними периодически на определенной связи. Договариваться с ними, например, как это делается в религиозных сообществах, это совместные группы молитвы, о том, чтобы помолиться о ситуации в стране, о каких-то внутренних переживаниях.”
Усі епідемії кінець кінцем закінчуються. Бажаємо вам пережити цей спалах вірусу без жертв і втрат.
Яна Ємченко, Євгеній Луговець, Київ, “Вісті надії”
