Локдаун популяризував покупки через інтернет. На перший погляд, займатися шопінгом, не виходячи з дому – легко та приємно. Кількість онлайн покупок, що здійснювали українці у 2020 році, зросла майже удвічі. Утім, існує чимало ризиків.
Простори всесвітньої павутини охоче використовують шахраї, тож завжди присутній ризик придбати неякісний товар, який багато хто відмовляється обмінювати або приймати назад. Чимало продавців вимагають передплату, унаслідок якої покупці залишаються без грошей та покупок. Як убезпечити себе від шахрайства та де шукати справедливості у випадку обману, розповідає новий сюжет “Вісті надії”.
Купуючи в інтернеті, умовно кажучи, ми купуємо “кота у мішку”. Відомо безліч випадків, коли замовник отримував товар неналежної якості, а спроби обміняти його або отримати назад свої гроші зазнавали краху. За словами експертів, торгівля в онлайн просторі значно збільшила кількість шахрайств.
«Зазвичай це стандартна процедура, коли просять тебе наперед оплатити великий аванс. Цього ніколи робити не потрібно, адже, зазвичай, людина після такого просто зникає. Шахрай навіть не вимикає телефон, просто не бере слухавку. Я один раз спіймав облизня. Ще був неприємний випадок, коли я продавав річ через дошку оголошень. Тоді шахраї ще «професійніше» підійшли, і я втратив велику суму грошей. Це вони роблять шляхом гіпнозування мозку людини. Тоді вони витягують всі гроші, які є на карті. І що цікаво, цей же шахрай через пів року дзвонить до мого друга і цим же шляхом намагається його “розвести”», – ділиться Юрій Цубера, інтернет-покупець.
Проблема у тому, що українці надто довіряють продавцям з інтернету. Мало хто замислюється над тим, що відправляє гроші у невідомому напрямку. Практично ніхто не знає, що, збуваючи товар онлайн, реалізатор зобов’язаний надати чек. Саме він – запорука вашої безпеки.
«Інтернет-торгівля – це такий самий вид торгівлі, як і будь-який інший, передбачений чинним законодавством. Тобто, на інтернет-торгівлю діють ті самі закони, ті самі правила, які є безпосередньо у торгівлі, яку ми називаємо “наживо” або “контактною”. Отже, якщо ми хочемо щось придбати в якомусь інтернет-магазині, ми повинні у першу чергу зважити на те, з ким ми маємо справу. Тобто, потрібно знати потенційного продавця, де знаходиться магазин, його реквізити, бажано знати поштову адресу, форму власності», – розповідає Василь Ріпка, начальник Управління захисту споживачів.
Більшість продавців не надають необхідних даних про себе, координат розташування та чеків. П’ята частина скарг до Управління захисту споживачів надходить саме з приводу інтернет-торгівлі. Зазвичай вирішити проблему не вдається, оскільки без належних даних знайти шахраїв неможливо.
Юристи наголошують: звертаючись до реалізатора товару, ви складаєте своєрідний публічний договір, приймаючи умови, розміщені на сайті надавача послуг. Якщо є сумніви щодо того, чи відповідає товар розміщеній в інтернеті картинці, споживач зобов’язаний перевірити наявність сертифікату якості, гарантії, відповідність необхідним критеріям.
«З моменту отримання товару, за загальними правилами, споживач має право повернути неякісний товар або товар, який не підійшов з тих чи інших причин, при умові збереження належного товарного вигляду, протягом 14 днів. При цьому, усі збитки, пов’язані із поверненням та обміном товару, несе продавець», – говорить Андрій Петришин, юрист.
Продавець не має права вимагати передоплату – лише пропонувати її. Зазвичай, пропонують внести завдаток, аби отримати знижку. На жаль, часто до таких хитрощів вдаються шахраї. Якщо оминути їхньої пастки не вдалося, у першу чергу, необхідно надіслати вимогу щодо повернення коштів до реалізатора товару. У випадку ігнорування або відмови з його боку, не зволікаючи звертайтеся до держустанови з питань захисту прав споживачів. Разом із цим несіть заяву про вчинення злочину з мотивів шахрайства до органів поліції.
Лариса Попроцька, Микола Івахненко, “Вісті надії”
