Наближається сезон випускних вечорів. Одинадцятикласники поєднують підготовку до ЗНО із пошуком святкового вбрання. Батьки складають або й позичають кошти на оренду залу, розкішний стіл та інші супутні витрати. Як відзначають випускні у карантинний час, у яку суму це обходиться та чи є альтернатива традиційному випускному з гучним застіллям і “алкогольними ріками”, з’ясовували журналісти “Вістей Надії”.
Випускний вечір. Багато хто вважає його чи не найголовнішим святом у житті. Деякі школярки говорять, що починають підбирати сукні та діадеми за рік до події. Батьки намагаються влаштувати свято найкращим, на їхню думку, чином. Організовують бенкет, купують подарунки вчителям і керівництву школи, а дітям – розкішне вбрання. Коштує це чимало.
“Батьківський комітет порахував загальну суму на 22 учня. Це вийшло приблизно 118-124 тис. грн. У цю суму входить діджей, який попросив 650-700 доларів, 800 доларів попросив ведучий. Плюс ресторан виставив такий прайс для батьків. Щоб батьки могли бути присутніми на випускному – просто бронювання місця, коштувало нам 1000 грн з особи. Не рахуючи харчування і того, що ми будемо замовляти у ресторані. І батьки порадились, вже порахувавши прайс, і вирішили просто дітям зробити якісну поїздку у Київ. У середньому випускне вбрання на хлопця, те, що я знаю: костюм до 2-2,5 тис. грн. Це не рахуючи взуття. Випускний – це ще подарунки школі. Приблизно від 2,5 – 3 тис. грн. У залежності від того, що побажають, щоб батьківський комітет купив. І, у принципі, святкування – на особу, якщо б ми були присутніми. Тому що світські люди виставляються з алкоголем для своїх дітей. По факту виходить, що на трьох учнів, які могли б сидіти за столом, батьки планували купити одну пляшку горілки, одну пляшку шампанського і вина”, – розповідає Тарас, батько випускника.
Тобто, традиційний випускний обійдеться приблизно у 10-12 тис. грн. для родини. Утім багато хто вважає, що бенкет – дещо застарілий спосіб святкування закінчення школи. До того ж, не всім учням і батькам до вподоби алкоголь і не завше високоморальні розваги. Тож альтернативою вважають християнський випускний.
Анжела Поліщук, директорка ліцею “Живе Слово” говорить: “До зовнішніх атрибутів вечорів ми ставимося дуже і дуже мінімізовано. Оскільки вкладаємо у дитину саму готовність працювати далі, здобувати все хороше, добре і світле. І готовність служити Богу і людям у подальшому своєму житті. Тому зовнішні атрибути у нас не присутні. Одинадцятикласники цьогоріч вирішили зі своїм класним керівником залишити слід на нашій планеті з такою екологічною ціллю. Немає як таких випускних окремих вечорів. Є свята онлайн останнього дзвоника, як цьогоріч. Одинадцятикласники вирішили в цьому році висадити дерево, залишивши у Горіховому гаю ось ту дрібнолисту липу, яка буде радувати око у подальших марафонах життя.
Християни вважають, що свято може відбутися зі значно меншими фінансовими витратами, натомість принести більше задоволення та приємних спогадів. Старший син Василя Чопика навчався у звичайній школі. Утім, коли став випускником, йому вдалося знайти альтернативу – відзначити закінчення школи у відповідності до християнських норм.
Василь Чопик, батько випускника розповідає: “Випускний – це, звичайно, свято. Але у християнській традиції, у християнських школах він має свою особливість. Усе побудовано на відносинах, на дружніх відносинах. І не відіграє ролі стіл, шикарне вбрання, зачіска або костюм для хлопця. Тут маються на увазі дружні, родинні відносини. Тому що школа сформувала ці відносини дітей. І їх потрібно у цей час закріпити, щоб потім і далі ці діти могли продовжувати дружити. Коли у нашого старшого був випускний вечір, ми, християни-батьки, там було декілька християнських сімей, також внесли свою лепту у цей випускний. І ми зробили духовну частину, навіть там, з дуже гарною абсолютно християнською атрибутикою. На іншій частині він не був”.
Минулого року, зважаючи на карантин, випускники шкіл залишилися без свята останнього дзвоника та традиційних вечорів. Цьогоріч у більшості шкіл планують провести свято виключно для 9 – 11 класів. Випускні бенкети дозволені. Утім християни наголошують, що головне – спільне відчуття радості та вдячності. Не потрібно намагатися виглядати як більшість та копіювати їхню поведінку, адже у демократичному суспільстві кожен має право вибору. А щоб зберегти дружні стосунки з однокласниками та вчителями, потрібні не показні застілля, а спільні приємні емоції.
Лариса Попроцька, Микола Івахненко, “Вісті надії”.
