Гуманне ставлення до тварин — це ознака цивілізованого суспільства. Часи, коли безпритульні чотирилапі були беззахисними та ставали об’єктом жорстокого поводження, відходять у минуле. Це довели у Ветеринарно-стерилізаційному центрі Львівського комунального підприємства “Лев”. Міська рада Львова та Євросоюз створили цей простір для порятунку псів та котів, які опинилися на вулиці. Небайдужі громадяни повідомляють про місцезнаходження чотирилапого безхатька. Його привозять до центру, лікують, стерилізують та “наводять красу”. Працівники та волонтери соціалізують тварин та підшукують їм нових господарів. Як рятують безпритульних пухнастиків — у сюжеті “Вістей Надії”.
Катерина з чоловіком завітали до ветеринарно-стерилізаційного центру вже вдруге. Вирішили прийняти у родину ще одного песика. Підбирали нового улюбленця з допомогою оголошення, розміщеного на сайті ЛКП “Лев”.
Катерина, львів’янка ділиться: “Вирішили взяти песика. У нас дитина маленька вдома. Щоб і нам було веселіше: коли приходиш додому з роботи, а тебе хтось зустрічає — приємніше, і дитині так само. Територія є, є де бігати, хочемо, щоб і песик не пропадав тут”.
Охочих прихистити чотирилапих не бракує. Щоправда, у першу чергу розбирають породистих собак і цуценят. Утім, нових господарів знаходять також пси та коти різних розмірів, які не можуть похвалитися елітною родословною. Минулого року вдалося прилаштувати три чверті безпритульних песиків. Програма щодо регулювання чисельності безпритульних тварин приносить свої плоди: на вулицях міста тепер живе значно менше пухнастих безхатьків.
Христина Лопатинська, секретарка підприємства “Лев” говорить: “Мешканці міста Львова записують вуличних котиків у чергу на стерилізацію. Черга орієнтовно триває 7-8 місяців. Ми телефонуємо мешканцю, він приносить котика, який перебуває у центрі 5 днів. Проходить усі належні процедури: вакцинація, обробка від блошок, глистів, стерилізація також. І протягом 5 днів намагаємось прилаштувати тваринку у хороші руки. Якщо за цей час не вдається знайти хороших рук, телефонуємо людині, яка принесла тваринку, щоб забрала і відпустила у те місце, де вона жила раніше. А от собак мешканці Львова не приносять до нас, а лише роблять звернення. Кожного дня ми виїжджаємо у певний район, виловлюємо тварин. Собака знаходиться у нас на підприємстві 21 день”.
Щодня на підприємство привозять щонайменше двох-трьох котів. Собак, зазвичай, більше. Кожного ранку до них навідуються волонтери, які залюбки бавляться з тваринами та вигулюють. Вони ж, нерідко, самотужки знаходять чотирилапим нових господарів.
Ірина Малишко, доглядальниця підприємства “Лев” розповідає: “Приїжджають такі, які потребують соціалізації, тобто, їм трохи більше часу треба приділяти. У нас є кінолог, який працює з такими тваринами. Є тваринки, яким потрібно провести грумерські процедури, треба їх викупати, вичесати. Є тварини, яким треба просто приділяти час: посидіти біля них, погладити”.
Усім тваринам волонтери дають імена. Вони перебувають у вольєрах, до яких прикріплені таблички з необхідною інформацією щодо віку, статі та адрес, за якими було знайдено чотирилапих. У ветеринарно-стерилізаційному центрі чотирилапі безхатьки трапезують тричі на день. Переважно їх частують кормом. Залежно від розмірів під час одного прийому їжі собаки з’їдають від 100 до 500 грамів корму. Тваринам, яким ветеринар призначає дієту або які не сприймають корм, готують кашу з м’ясними консервами. При центрі працює державна ветеринарна клініка. Кошти, які господарі платять за лікування домашніх улюбленців, використовують для потреб підприємства.
Олена Дивак, лікарка ветеринарної медицини підприємства “Лев” каже: “Основна функція підприємства — це стерилізація безпритульних тварин.А саме у клініці відбувається прийом господарських тварин. Ну і, звичайно, безпритульних ми теж лікуємо”.
Чотирилапих, яким не вдалося знайти люблячу родину, повертають у місця відлову. Головна умова — наявність опікуна, який годує тварину та спостерігає за нею. А тих, кому пощастило знайти новий дім, також не залишають напризволяще. Працівники підприємства підтримують зв’язок з новими господарями, за потреби допомагають і консультують. Усі тварини, які потрапляли сюди, починаючи з 2016 року, перебувають на обліку. Працівники опікуються їхньою долею, тож тваринки відчувають їхні турботу та захист.
Лариса Попроцька, Микола Івахненко, “Вісті надії”
