Стоп-булінг і політичні права – дітям! В Україні зареєстрували два законопроєкти, які дають більше можливостей для дітей. Перший удосконалює протидію булінгу, зобов’язує керівників навчальних закладів не допускати цього явища та розглядати скарги. Другий – надає підліткам від 16 років політичні права. Що це означає, як відіб’ється на владі та молодих людях, дізнавалися журналісти “Вістей Надії”.
Незважаючи на те, що боротьба з булінгом на законодавчому рівні триває вже не перший рік, державні мужі вирішили поширити боротьбу зі цькуванням. Поняття неприємного явища уточнюють, керівники шкіл, вишів і позашкільних навчальних закладів зобов’язані достеменно розглядати кожен подібний випадок та усунути його.
Анастасія Задоріжна, психологиня пояснює: “Булінг – це свідома агресивна поведінка однієї дитини чи дорослої людини стосовно іншої. Булінг – від англійського слова “bull”, тобто цькувати. Це поведінка, яка повторюється.
Відповідно до того, як борються, як інформують, як розмовляють про булінг – його стало менше. Чому? Бо ми стали розуміти, як це називається. І дорослі, і діти розуміють, що це таке. З 1 класу з ними вже про це говорять. Якщо порівняти ті часи, коли я вчилася у школі, і сьогодні, булінгу стало менше. Але, мені здається, він став уже серйознішим і сильнішим. Тому що з тих часів, коли я навчалася, у нас додався кібербулінг, який на сьогоднішній день є сильним фактором тому, що зараз усі школярі і всі підлітки присутні у соцмережах і для них це є важливим”.
Про те, що жертв булінгу можуть захистити на законодавчому рівні, необхідно знати як дітям, так і їхнім батькам. Цей факт важливо не ігнорувати та не виховувати нащадків за принципом: “Не звертай уваги на кривдників!”. Потрібно надавати важливе значення почуттям та емоціям дитини. Нерідко українські батьки беруть мінімальну участь у житті підлітка, тож у такому випадку він матиме можливість звернутися за юридичною допомогою самостійно.
Олександр Золотухін, юрист говорить: “Законопроєкт передбачає введення нових змін. Раніше було просто написано про освітній процес і булінг в освітньому процесі. Зараз же законодавець хоче розширити цей перелік, оскільки освітній процес не передбачає усіх позашкільних закладів, які відвідує дитина. Наприклад, спортивні змагання, участь в інших гуртках або, наприклад, профілактичне лікування у закладах охорони здоров’я. Це можуть бути санаторії та інші заклади, де дитина потенційно також може зазнавати булінгу, як від своїх колег, тобто, від дітей, так і від дорослих. Також законодавець раніше не передбачав, хто ж має реагувати належним чином, як не керівник. Зараз проводиться зміна: керівник має належним чином розглядати скаргу про булінг і приймати певні рішення. А також впроваджувати у закладі певні заходи для протидії булінгу”.
У кожному навчальному закладі має бути план заходів для того, щоб навчати, пояснювати і заздалегідь запобігати цьому явищу. Це передбачено у змінах закону про освіту та охорону дитинства. Учень будь-якого віку може самостійно звернутися до керівника закладу та повідомити про протиправні дії щодо себе. Очільник, у свою чергу, зобов’язаний дослухатися, вникнути у скаргу та, за потреби, звернутися у поліцію для складання протоколу. Діти з 16 років можуть звертатися до органів влади у письмовій формі без посередництва дорослих, бо отримали додаткові громадянські права.
“Законопроєктом передбачається збільшення можливостей для осіб, які досягли 16 років, у порядку голосування. Тобто законодавець пропонує дозволити голосувати особам з 16 років, а також висувати свої кандидатури на посади міських, сільських голів і депутатів міських та сільських рад. Тобто, у 16 років особа зможе балотуватися до місцевої чи тої чи іншої ради.
Особи в 16 років не можуть у повній мірі розуміти функції органів місцевого самоврядування і важливість прийнятих рішень. У зв’язку з цим, як на мене, дозволити балотуватися особам в 16 років на посади міських-сільських голів або у депутати місцевих рад – є не зовсім пропорційним до рівня їх розуміння. Я думаю, це може бути лише засобом впливу тих чи інших місцевих груп, щоб більша кількість депутатів пройшла в їхню раду і, відповідно, контролювати ті чи інші процеси під час голосування”, – додає Олександр Золотухін, юрист.
На думку служителя Феміди, підлітки ще не мають усталеної думки, швидко піддаються впливу. Відповідно, ними легко керувати. До того ж, депутатство в органах місцевого самоврядування передбачає не лише доленосні рішення, а й керування бюджетом. У юному віці людина достеменно не усвідомлює, яким чином витрачають суми з державної казни. Знання, якими забезпечує шкільна освіта, не дозволяють повністю зрозуміти процеси нормотворення бюджету і їх раціонального спрямування. Тож у підлітковому віці краще навчатися та практикуватися, а поспішати до органів влади не варто.
Лариса Попроцька, Сергій Лужний, “Вісті надії”
