У четвер, коли я дізнався про війну, то відразу ж почав запрошувати людей та збирати тих, хто живе неподалік. Люди приходили та залишалися. Згодом зібралися майже всі члени двох громад.
Всі ці дні ми живемо в підвальному приміщенні церкви, в якому раніше проводилися молодіжні служіння. В нашому розпорядженні є кухня, душ та туалети.
У четвер вранці приїхала на роботу шкільний кухар, ми спустилися в приміщення, — і відтоді всі живемо тут дружною сім’єю. Перші ночі з нами були три сім’ї невоцерковлених сусідів, сьогодні вони вирішили сходити додому.
Коли церква стала молитися, наші сусіди, яким жодного разу не доводилося промовляти молитву до Бога, теж почали з усього серця благати Господа в молитві. Таких гарячих молитов я й в церкві не чув.
Їжа у нас залишилася зі шкільної їдальні, ще принесли з собою члени церкви. У п’ятницю вранці ми домовилися вийти та по можливості закупити яких можливо продуктів. Хліб підвозять, купити можна. Зараз вже стало небезпечно виходити в магазини за їжею, але ми зможемо протриматися з тиждень.
Відносно служіння, я попередив, що воно буде онлайн, але хто зміг, прийшли самі. Ми транслювали служіння на каналі «Амос пророк» у Facebook. Показували як живемо: у нас тепло, спимо на матрацах. Бог угледів для нас все завчасно: є вода та очисна система для неї, — як раз недавно я поміняв фільтри.
Як Бог визначив, так і буде. Наше завдання — довіритися Йому.
Згадуйте історію Лота та Авраама. Авраам запитував у Бога:
«Може є п’ятдесят праведних у цьому місті, чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п’ятидесяти тих праведних, що в ньому є?» Буття 18:24
«І промовив Господь: Коли Я … у цьому місті, знайду п’ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них». Буття 18:26
Нарешті, Бог обіцяв не винищувати місто, за умови, якщо в ньому знайдеться хоча б десять праведників.
Згадуйте цю історію. Довіряйте Богові та далі тримайтеся вірою за Його обітниці.
Аветик Дарбінян, служитель у місті Харкові
