Бог. Люди. Надія. Для України.

Про церкву

Хто така Е. Уайт, і чому її праці так поважають адвентисти?

Церква адвентистів сьомого дня визнає Еллен Уайт вісницею Господа, що мала унікальний і благодатний дар пророцтва.

Святе Писання свідчить, що пророцтво – один з дарів Святого Духа. Цей дар є відмінною ознакою Церкви Остатку, і ми віримо, що він проявився в служінні Еллен Уайт. Її праці являються пророчим авторитетом і служать для Церкви потіхою, керівництвом, настановою і викриттям. В цих працях також чітко визначено, що Біблія є мірилом для будь-якого вчення і досвіду (Мф. 26:17-30; Ів. 6:48-63; 13:1-17; 1 Кор. 10:16, 17; 11:23-30; Об’яв. 3:20).

Сім’я Еллен серйозно ставилася до релігії. Її батько був дияконом місцевої методистської церкви. У 1840 році Еллен і інші члени її сім’ї почули лекцію Вільяма Міллера і увірували в те, що Ісус повернеться на землю в 1843 році. Еллен хрестилася за допомогою повного занурення в воду 26 червня 1842 року і була прийнята в члени методистської церкви.

У грудні 1844 року, коли розчаровані міллеріти похитнулися у своїй вірі, Еллен зустрілася з чотирма іншими жінками для проведення богослужіння в будинку у подруги. Під час спільної молитви сімнадцятирічна Еллен побачила перше видіння в своєму житті, в якому їй в символічному вигляді було показано мандрівка адвентистського народу на небо. Адвентисти йшли по вузькому шляху до небесного граду, спрямувавши погляди на Ісуса. Цей шлях пролягав високо над світом. Еллен також бачила Друге пришестя і славу нового Єрусалиму (Ранні твори, с. 133-20). Коли Еллен розповіла про своє бачення іншим віруючим, група адвентистів зазнала наснагу. Побратими закликали її розповісти про те, що вона бачила в тому першому і наступних видіннях. Вона трудилася разом з молодим адвентистським проповідником Джеймсом Уайтом. Вони одружилися 30 серпня 1846 року.

В кінці 1840-х років Еллен і Джеймс Уайт відвідали кілька біблійних конференцій. Пункти віровчення, вироблені на цих конференціях завдяки серйозному дослідженню Біблії, були підтверджені видіннями Еллен, які зміцнили віру побратимів в правильності зроблених висновків. З 1848 Уайт витрачали багато часу і сил на підготовку і видання статей та газет. 14 березня 1858 року Еллен було дано двогодинне видіння про події великої боротьби між добром і злом. Воно охоплювало всю історію грішній землі: від гріхопадіння до створення нової землі. Це видіння лягло в основу першого тому «Духовних дарів», який передував написанню книги «Велика боротьба».

Після видіння про санітарну реформу в Отсего, яке Еллен Уайт отримала в 1863 році, вона зрозуміла, яка тісний зв’язок існує між здоровим способом життя і духовним здоров’ям. У 1870-ті роки Еллен подорожувала зі своїм чоловіком. Вона прагнула одночасно поправити його здоров’я і розвивати церковну роботу. У 1885 році Еллен Уайт і її син Вільям відправилися в Європу. І робили поїздки в Скандинавію, Німеччину, Францію та Італію, надихаючи побратимів проповідувати Євангеліє в Європі і намагаючись об’єднати адвентистів в цих країнах. Вона продовжувала писати навіть під час подорожей. Повернувшись до Сполучених Штатів, Еллен оселилася в Каліфорнії, де продовжила свою письменницьку діяльність. У 1900 році Еллен Уайт повернулася до Каліфорнії, де продовжувала писати. У віці 81 року вона була присутня на сесії Генеральної конференції 1909 року в Вашингтоні. Під час цього п’ятимісячного турне Еллен Уайт виступала 72 рази в 27 містах, після чого повернулася до себе додому в Елмсхевен, поблизу Сент – Хелени. Вона померла в 1915 році. Вона була похована біля свого чоловіка на кладовищі Оук Хілл.

Біографія, Еллен Уайт свідчить про посвячення і відданість Божій справі, відповідно її праці мають колосальний вплив адвентистів сьомого дня.

Не знайшли відповіді?Напишіть нам своє запитання, і ми відповімо на основі Біблії.
Поставити запитання

Інші запитання рубрики «Про церкву»

← Про церкву Усі запитання

Підтримайте добрі зміни

Ваш внесок допомагає людям, громадам і важливим проєктам по всій Україні: від гуманітарної допомоги до таборів для дітей. Дякуємо, що ви з нами!

Бог. Люди. Надія. Для України.