
«Ми самовіддано виховували дитину, а натомість отримали невдячність та зневагу» – часто можна почути від літніх батьків. Хоча життя не завжди передбачуване, та частіше причина «невдалого» виховання криється в неправильному його розумінні.
Коли ми називаємо дитину вихованою, зазвичай маємо на увазі її ввічливість, поведінку. Таким чином виховання у побутовому розумінні звужується лише до соціального аспекту, зміщуючи акценти з внутрішнього на зовнішнє.
Якщо мета світського виховання – дати корисну світові людину, то кінцева мета християнського виховання – спасіння людини для вічності. Ось деякі його задачі: навчити любити Бога та людей, сформувати збалансований християнський характер, підготувати до служіння людям.
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю! І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш. І прив'яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов'язкою між очима твоїми. І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та на брамах своїх
Повторення Закону 6:5-9
З цього уривку (та не тільки) випливає наступний перелік основних принципів християнського виховання:
- В першу чергу ми виховуємо дитину не для себе і не для суспільства, а для Христа.
- Починати процес виховання необхідно з себе. Щоб навчити любити Бога, потрібно самому мати цю любов. Тобто, діти мають бачити живе християнство.
- Вказувати на Христа як на досконалий взірець для наслідування, адже жодні батьки не позбавлені недоліків. Якщо у процесі виховання немає місця Христу та Його Слову, таке виховання не можна назвати християнським. Тому Біблія повинна стати головним підручником.
Усе Писання Богом натхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова
2 Тимофія 3:16,17
- Усвідомлюючи реальність духовної боротьби, батькам необхідно постійно молитись за дитину, як особисто, так і разом з нею.
- Виховання має бути не епізодичним, але постійним процесом. З одного боку повинно бути спланованим, методично і поступово розкриваючи дитині Божі принципи. А для цього треба виділяти конкретний час і місце (сімейні богослужіння, планові тематичні розмови, біблійні уроки). З іншого боку не обійтись без спонтанних, ситуативних, практичних настанов. Необхідно «приземлити» небесні принципи до буденного життя, допомагаючи дитині приймати правильні рішення та аналізувати вже пережиті нею ситуації у світлі цих принципів.
- Ледарство та бездіяльність – прокляття для дитини та джерело залежностей. Змалку потрібно залучати до посильної роботи, заохочувати до активного відпочинку. Привчаючи дитину до здорового способу життя, батьки готують для неї безцінний подарунок.
- Будь-яке покарання або обмеження має бути зрозумілим, відповідним та ґрунтуватись на любові. Головне питання покарання не «за що?», а «для чого?».
Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання
Приповістей 13:25
- Виховання – не просто набір універсальних методик і тренінгів. Воно повинно стати динамічним діалогом. Дитина має бути почутою. Необхідно враховувати особливості кожної дитини: вік, темперамент, схильності тощо.
- Ділитися власним життєвим досвідом. Діти добре запам’ятовують розповіді батьків про їх власне дитинство та особисті переживання.
- Бути для дитини другом, заохочуючи до взаємної довіри, що вбереже від багатьох проблем у майбутньому.
Виховання має бути своєчасним і не може чекати, поки батьки налагоджують матеріальне становище сім’ї. Та якщо час втрачено, необхідно зробити висновки, визнати помилки, при необхідності попросити пробачення у дитини та, покладаючись на милість Божу, спробувати надолужити втрачене.
Нехай небесний Вчитель продовжує виховувати нас як батьків, а через нас і наших дітей, для життя в небесних оселях.
Інші запитання рубрики «Про сім'ю»
- Чи можна розлучатися?
- Як церква ставиться до одностатевих шлюбів?
- Чи обов’язково потрібно вінчатися?
- Чому Біблія забороняє інтимні стосунки до шлюбу?
- Як церква ставиться до цивільного шлюбу?
- Чи може християнин вступати у шлюб з “нехристиянином”?
- Чи буде шлюб на небесах?
- Що Біблія говорить про багатоженство?