Звіт Адвентистської церкви в Україні для 62-ї сесії Генеральної конференції

Cлужіння Адвентистської церкви в Україні у період 2022–2025 років.

Ми щиро вдячні Господу за Його милість і захист! Повномасштабне російське вторгнення триває вже понад три роки, і в ці складні часи ми щиро вдячні за молитви та невтомну підтримку Божої родини з усього світу для церкви в Україні. Служителі та члени церкви, об'єднані спільною вірою, постійно несуть світло Євангелія, свідчать про наближене пришестя Христа. Господь завжди з нами, Він простягає Свою допомогу кожному. Кожне серце має почути це послання надії!Українська уніонна конференція Церкви Адвентистів сьомого дня складається з восьми регіональних конференцій. За даними на початок 2025 року Адвентистська церква в Україні нараховувала 38 407 членів церкви, об'єднаних у 727 громад та 191 церковну групу. Церква опікується п’ятьма установами, п’ятьма медичними санаторіями, а також двома медичними центрами та 24 ліцеями. Протягом трьох років (2022–2024) до церкви приєдналися 2784 особи через водне хрещення та 157 – через визнання віри.За цей час 1702 члени церкви емігрували, перевівши своє членство за межі України, що збільшило кількість членів церкви за кордоном до 6220. У цих важких, виснажливих, іноді нестерпних і небезпечних умовах, спричинених війною, Церква Адвентистів самовіддано й жертовно продовжувала виконувати місію Христа, короткий опис якої подано в цьому бюлетені.

Служіння суспільству

«Підтримка поряд» – нова всеукраїнська адвентистська ініціатива, спрямована на перетворення кожної місцевої громади на “святилище надії” – місце безпеки, турботи й духовної підтримки для людей, поранених війною та складними обставинами. Проєкт заснований на методі Христа: перебувати серед людей, служити зі співчуттям, поступово вибудовувати стосунки довіри.Секретар Пасторської асоціації Костянтин Тепфер зазначає: пастори здійснювали нові форми служіння – евакуацію людей з прифронтових міст і сіл. Під обстрілами, у молитвах і вірі вони перевозили людей у безпечні місця, а на зворотному шляху – тисячі тонн гуманітарної допомоги. Години в дорозі перетворювалися на євангелізаційні зустрічі.Дружини пасторів, які залишалися на місці служіння, допомагали на місцях – до 3000 буханців хліба роздавали щодня в церковних будівлях та раділи можливості проводити різноманітні євангельські та соціальні програми. Ці зусилля сприяли приєднанню до церкви понад 1000 осіб щороку.У контексті цієї війни керівниця Асоціації дружин служителів Олена Носова зосередилась на кількох напрямах підтримки родин пасторів: допомога дружинам пасторів у відновленні та стабілізації в умовах невизначеності; навчання дружин місійному служінню; підтримка дітей пасторів через дослідження Біблії та Духа пророцтва за допомогою спеціальних програм, вікторин і конкурсів.Координатор Адвентистської місії в Україні Роман Проданюк зазначає, що попри складні обставини війни церква в Україні залишалася непохитною: проводила служіння, годувала, втішала й передавала людям звістку трьох ангелів. “Хоча громади стали меншими через виїзд членів церкви з країни, церковні будівлі були наповнені відвідувачами, які шукали підтримки в Божому народі. Ми проводили євангельські програми в підвалах церковних будівель. Євангельські програми не припинялися протягом трьох років, і люди зростали духовно та укладали завіт з Богом”, – відмітив Роман Проданюк.

Служіння дітям, родинам, молоді та жінкам

Роки війни стали випробуванням для дітей України. Керівниця відділу дитячого служіння Марина Тепфер повідомляє, що було багато горя, втрат і жахливих речей, які діти не повинні знати чи бачити. Божа церква та батьки роблять усе можливе, щоби діти вірили, молилися й сміялися. “Незважаючи на постійну небезпеку, Господь захищав нас і допомагав в організації заходів під час канікул та таборів для дітей з сімей переселенців. Ми молилися з дітьми, співали псалми, досліджували Біблію. Ми постійно надаємо фізичну та емоційну підтримку тим, хто живе в небезпечних регіонах”, – зазначає Марина Тепфер.“З Божою допомогою та за підтримки всесвітньої церкви ми змогли активно служити дітям України протягом трьох років, попри те, що багато служителів і дітей виїхали за кордон”, – каже координатор клубного служіння Максим Буга. Для слідопитів був організований всеукраїнський зліт у 2024 році, а також понад 20 польових шкіл для навчання лідерів. Відбувалися літні табори для дітей військовослужбовців і родин, постраждалих від війни. Підлітки також брали активну участь у програмі «Bible experience». З Божою допомогою та підтримкою церкви лідери клубів Слідопитів та Шукачів пригод продовжують служити у громадах, даруючи надію й підтримку тим, хто її потребує.“Ми живемо у складні часи, але незважаючи на це, ми не здаємося. Головна мета молодіжного служіння в наших обставинах – духовно підтримувати молодь і створювати для неї всі можливості для зростання”, – говорить керівник відділу молодіжного служіння Іван Романюк. “Ми також створюємо умови та організовуємо заходи, де вони можуть зустрічатися, ділитися досвідом та підтримувати одне одного. Два роки пандемії COVID-19 і три роки війни суттєво віддалили нас одне від одного, але з Божою допомогою ми змогли тричі на рік проводити масштабні заходи, які об’єднували молодь з усієї України. Кожна громада стала центром впливу, і навіть під час війни народжувалися нові молодіжні проєкти. Усе це доводить: складні обставини ніколи не були перешкодою для Бога у виконанні місії, коли є люди, сповнені Його Духа та рішучості”.Керівники сімейного служіння Віталій і Людмила Кривой зазначають, що багато українських родин втратили домівки й були змушені переселитися. Деякі сім’ї роз’єднані відстанню, підтримуючи стосунки в складних умовах. На жаль, дехто втратив рідних. Попри всі труднощі, адвентистські родини залишаються єдиними у виконанні доручення Ісуса. Молитовні зустрічі, сімейні програми та марафони допомагають родинам зберігати віру й довіряти своє життя Господу.Відділ жіночого служіння організував триденні ретріти «Жінки надії» в кожній з восьми регіональних конференцій, щоб забезпечити духовну, фізичну та психологічну підтримку, каже керівниця Ірина Бегас. Відділ також створив інтернет-ком’юніті «Жіноче служіння», щоб посилити комунікацію з майже двома тисячами керівниць служіння та активними членами місцевих громад.Реальність церковного життя й служіння в Україні протягом останніх трьох років була складною, повідомляє скарбник уніону Віталій Кривой, але це було радістю – бачити, як виконуються слова Ефесян 2:4: «Бог… багатий на милість…». Саме завдяки Йому ми отримали все необхідне для «життя і побожності» (2 Петра 1:3). Тільки Господь давав щоденно сили для роботи, і Його любов відкривала наші серця для вірності Йому у десятинах і пожертвах як подяка за Його опіку та благословення. Ми щиро відчували молитовну й фінансову підтримку братів і сестер з усього світу, що на практиці продемонструвало єдність у Христовій любові.

Відділи, заклади та установи, що служать

Благодійний фонд ADRA Україна став потужною силою в умовах повномасштабної війни. Як зазначає керівник ADRA Україна Леонід Рутковський, завдяки підтримці міжнародних донорів організація стала джерелом життя для найбільш вразливих категорій населення: внутрішньо переміщених осіб, літніх людей, сиріт і ветеранів. ADRA допомагає дітям із дитячих будинків і притулків, пацієнтам у лікарнях, багатодітним родинам, тим, хто втратив житло, та іншим людям, які опинилися в складних обставинах через війну.Освіта. Війна спричинила серйозні труднощі в освітній системі України. Адвентистський центр освіти у Бучі певний час був в окупації, поруч точилися активні бойові дії. Відбувалися регулярні ракетні обстріли та відключення електроенергії по всій Україні. Учні мали ховатися в укриттях під час кожної повітряної тривоги. Але завдяки Богу освітній центр у Бучі зазнав лише незначних пошкоджень, і всіх студентів було евакуйовано вчасно. Під час війни було відкрито нові школи, збудовано нові шкільні приміщення, а кількість учнів в адвентистських школах перевищила довоєнний рівень, повідомляє директор відділу освіти Костянтин Кампен.Директор клініки “Ангелія” Юрій Бондаренко зазначає, що попри війну клініка продовжує боротьбу за кожну стражденну душу. Протягом цих важких воєнних років мобільні клініки відвідали понад 200 місць, надали допомогу 16 000 пацієнтам і провели майже 52 000 процедур. У Києві клініка “Ангелія” надала медичні послуги понад 10 000 пацієнтам і допомогла жертвам війни, відновлюючи їхнє фізичне, психічне та духовне здоров’я. “Ми не здаємося й продовжуватимемо служити кожному, кого довірив нам Бог. Господь виявляє Свою силу через нашу слабкість”, – каже Юрій Бондаренко.Понад 170 пасторів і членів церкви активно залучені до капеланського служіння разом із волонтерами на чолі з Сергієм Луцьким. Наші капелани підтримують військових і їхні родини у шпиталях, надають духовну та емоційну підтримку пораненим, моляться за їхнє фізичне й духовне відновлення, супроводжують під час евакуації. Вони також служать тим, хто пережив втрату: підтримують родини загиблих, організовують похорони, діляться надією на воскресіння та допомагають знайти мир у Бозі.Координатор молитовного служіння Тетяна Рутковська зазначає, що рух «Повернення до жертовника» об’єднав усю Церкву в оновленому посвяченні. Крім того, на державному рівні 24 лютого 2025 року вперше був проголошений Національний день молитви.Використовуючи сучасні технології та можливості медіа, Школа Біблії пропонує різноманітні матеріали для духовного зростання, дослідження Біблії та підтримки населення України у цей складний період. Навчаючи біблійних учителів цифровому служінню, Школа Біблії долає відстані та приносить надію мешканцям у різні куточки України, а також тим, хто покинув свої домівки через війну та перебуває за кордоном.Олена Носова й Юлія Кампен, які очолюють відділ музичного служіння, повідомляють, що служіння продовжується попри складні обставини – відбуваються концерти, музиканти збирають кошти на допомогу сиротам і пораненим, служать людям через пісні. Важливою подією стало видання нового українського збірника «Пісні хвали та поклоніння» (650 пісень). Пісні, що увійшли у збірку та новини музичного служіння за посиланням.Директор видавництва «Джерело життя» В’ячеслав Кулага повідомляє: попри війну, надруковано понад 1,2 млн євангельських видань, зокрема:«Дорога до Христа» – 380 тис.«Велика боротьба» – 570 тис.«Знову сподіватися» – 100 тис.та інші.Як зазначив виконавчий секретар Української уніонної конференції Володимир Велечук, попри війну, міграцію, втрати, труднощі у служінні, Церква продовжує місію. Вона відповідає на заклик Ісуса: «Так, незабаром приходжу!» словами: «Так, прийди, Господи Ісусе!» (Об’явл. 22:20).Звіт підготовлено пастором Станіславом Носовим, керівником Церкви Адвентистів сьомого дня в Україні (2015–2025 р.р.), для 62-ї сесії Генеральної конференції, Сент-Луїс, Міссурі, США.Відеозвіт, предоставлений під час сесії Генеральної конференції, доступний для перегляду в YouTube українською та англійською мовою.https://youtu.be/Zz5DYlMxz84https://youtu.be/cmmuaJbZ3l0