Потреби в продовольстві для малозабезпечених збільшились з моменту закриття місцевих організацій.
Для групи добровольців-адвентистів сьомого дня, що служать на вулицях Ріо-де-Жанейро, Бразилія, допомога малозабезпеченим не є чимось новим. Більше двох років вони беруть участь у проекті CASA Esperança, спонсорами якого є адвентисти. Ця ініціатива забезпечує обід, закуски, а також психологічну й духовну допомогу бездомним у цьому районі.В останні дні, місцеві організації почали тимчасово закриватись через пандемію COVID-19 - потреби збільшились. Волонтери команди в теперішній час отримують підкріплення від працівників охорони здоров’я з Федерального університету Ріо-де-Жанейро (UFRJ), місцевого Управління Громадським Захистом та інших спеціалістів. Разом команді вдалось обслужити 700 осіб за один день. У третій тиждень березня 2020 року вони задовільняли різні потреби майже 2000 людей.Волонтери прагнули роздавати суп щоденно о 6:00 вечора і обід по суботах. Зі слів організатора, всі продукти готувались відповідно державних стандартів гігієни й чистоти. Волонтери надягають рукавички й маски, коли служать, і дотримуються правила соціальної дистанції.Приготування їжі та її розподіл об’єднані в одному місці. У ньому також можна приймати участь пожертвування для фінансування проекту. Команда зазвичай починає готувати близько 10:00. Їжу починають роздавати з 14:00.У найбільш страшній потребіБагато мешканців більше доби проводять без їжі. Ця ініціатива була для них спасінням. Людина, яка назвалась Гуарачі, сказав, що їжа, яку він отримав, змінила його життя.«Для мене ця їжа показує Божу любов до кожного з нас, що забезпечує нас щодня, - сказав він. – Велике дякую!»Більшість місцевих організацій, у тому числі ресторани й бари, тимчасово закрились, звичайних доступних джерел харчування для бездомних стало мало. «Існує ефект доміно, що захоплює місто, країну, світ», - підкреслив Жоау Кустодіо, директор Адвентистської Соціальної Допомоги в Центральному регіоні Ріо-де-Жанейро. «І нам краще підкотити рукави, ніж дивитись, як помирають люди від голоду. Що може бути більш сумно, ніж бачити, коли мама з дитиною говорить, що не їда протягом кількох днів? Нам потрібно зробити все можливе!»Для волонтерки Карли Беатріс Нуньєс із Центра захисту прав людини Офісу Народного Захисника в Ріо-де-Жанейро це найменше, що можна зробити. «Ця ініціатива в такий час – оазис, порівняно з таким важким захворюванням. Ми можем свідчити, що люди, які живуть на вулицях, голодують», - сказала вона. Нуньєс Майя заявила, що без допомоги і турботи ці жителі можуть не витримати й зірватись, а це може призвести до соціальним заворушенням.«Цей проект й декілька схожих мають велике значення. Ми надіємся, що місцеве керівництво маже також допомогти нам підтримати цю ініціативу», - розповіла вона.Фабіана Лопес, Південно-Американський дивізіон й Adventist ReviewОригінальна версія цієї історії розміщена на сайті новин Південно-Американського дивізіону на португальській мові.По матеріалам Adventist ReviewДжерело: logosinfo.org
