Витяг позитивних уроків із нинішньої кризи
Кілька днів тому я стояв за кафедрою в Азії і попросив підняти руки тих, хто думає, що «коронавірус є знаменням останнього часу».Всі, крім однієї людини, підняли руки. Я зазначив сміливість цієї людини за те, що вона не боїться бути білою вороною. Потім я сказав, що і «так», і «ні» є правильними відповідями.У проповіді про ознаки останнього часу Ісус сказав, що будуть «війни і воєнні чутки», «...голод, мор та землетруси настануть місцями. А все це початок терпінь породільних». (Мф. 24: 6-8). Паралельно в Євангелії від Луки Він згадує: «І будуть землетруси великі та голод, та помір місцями, і страшні та великі ознаки на небі”. (Луки 21:11). Ісус продовжує: «Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть». (Луки 21:12). Мори будуть знаменням останнього часу, але тільки після початку гонінь.Книга Об’явлення сповнена «язв». Вона згадує «...інше знамено на небі, велике та дивне, сім Анголів, що сім кар вони мали, бо ними кінчався гнів Божий» (Об'явл. 15: 1). Перша кара описується наступними словами: «...І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу." (Об’явл. 16: 2). Таким чином мори (і ймовірно пандемії) вірогідно будуть тримати світ у великій напрузі останнім часом, а саме «бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде». (Мф. 24:21). Тому коронавірус поки не можна вважати знаком останнього часу.Моровиці в історіїІсторичні записи сповнені епідемій. У 1918 пандемія грипу, яка сталася понад століття років тому, забрала 50 мільйонів життів, в той час як Друга світова війна забрала життя понад 17 мільйонів людей. Бубонна чума в 14 столітті справила таке знищення в Європі, що 50 - 80% населення загинуло всього за кілька місяців. Тому, якщо ми не можемо назвати коронавірус знаменням останнього часу, то це ще не означає, що обставини, з якими ми стикаємося, не матимуть апокаліптичного впливу на хід історії, можливо, ці події можуть прискорити виконання пророцтв.Насправді, історія вчить нас, що мори мали значний вплив на зростання християнства в третьому столітті. Одна з найнебезпечніших епідемій, що вразила Римську імперію в період 249-262 рр. н.е. стала відома як Кіпріанова чума (названа на честь Кипріяна, єпископа з Карфагена, який, бувши свідком і письменником, описав цю чуму). Ці події призвели до масової нестачі робочої сили для виробництва продуктів харчування, а також Римська армія серйозно послабила імперію. На піку епідемії в Римі померло п’ять тисяч осіб за один день. Згідно свідчень історика Кайлі Гарпера «цей період побачив кінець Римської імперії. Але в цей драматичний час загроза неминучої смерті і непохитна переконаність християнського духовенства допомогли ще більшій кількості людей знайти віру.Єпископ Кіпріан у розпал переслідувань і чуми благав свою паству любити своїх ворогів. Співчуття було значущим і мало важливі наслідки. Християнська етика була сильною рекламою віри. Церква була безпечною гаванню під час шторму».Це призвело до небувалого зростання християнства, що застало релігію зненацька. Друге століття стало періодом великого будівництва храмів, але до середини третього століття вони вже перебували в жахливому стані. «До кінця століття храми, які нещодавно були гніздом найдавніших релігій людства перетворили у військові бараки. Стародавні обряди просто зникли ... У всіх сенсах, криза третього століття стала жахливою катастрофою для людей традиційного віросповідання».Завдяки реакції на чуму, християнство зростало в чисельності настільки, що до кінця століття імператори вирішили зупинити його ріст за допомогою жорстоких і тривалих переслідувань. На початку четвертого століття імператор Костянтин вирішив, що буде краще об'єднати церкву, ніж боротися з нею. Можливо, таке зростання християнства пов'язане з проявом співчуття і твердості у вірі під час великої скорботи і негараздів.Можливості зростання у віріЩо можливості відкривають перед нами? Світ намагається серйозно взятися за вирішення цієї величезної катастрофи, що спіткала нашу планету. Звичайно, в решті решт будуть розроблені вакцини і зроблені необхідні записи в протоколах для лікування, і ця хвороба, як і в минулому, буде переможена. Але економічний біль, який вона з собою принесе, змусить багатьох людей шукати відповіді матеріальним питанням, тому що все, що ми сприймали як належне, кинуто на чашу ваг зі здоров'ям, свободою пересування, передбачуваних законів розвитку економіки та торгівлі. Святий Дух буде знаходити різні шляхи звернення до сердець і совісті сучасних людей. Якою буде ваша відповідь?Перш за все нам потрібно не спати і враховувати наслідки наших свідчень: «Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з'явленні Ісуса Христа». (1 Петр. 1:13) Криза, викликана коронавірусом, і її наслідки можуть бути свого роду репетицією в підготовці до подій, що передують пришестю Господа.По-друге, давайте звернемося до обітниць, які Бог залишив Своїм дітям в Його Слові:«Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає, той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього! Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної, Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда. Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає, ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні». (Псалтир 90: 1-6)Маючи це запевнення, будемо свідчити навколишньому світу таким чином, щоб ці події змінили хід історії, як було колись в минулому.Клод Річлі, заступник виконавчого секретаря ЦК АСДДжерело: esd.adventist.org