Президент Генеральної конференції наголосив, що проголошення Євангелія має визначати управлінські рішення, розподіл ресурсів та діяльність місцевих громад.
Президент Генеральної конференції Церкви адвентистів сьомого дня Ертон Кьолер 10 жовтня звернувся до понад 300 членів Виконавчого комітету Генеральної конференції, які зібралися на Річну нараду у всесвітній штаб-квартирі Церкви в Сілвер-Спрінг, штат Меріленд, США. У своїй суботній проповіді він закликав керівників зміцнювати єдність Церкви та зосередити її діяльність на головному покликанні – проголошенні Євангелія всьому світові.
«Ця субота та Річна нарада – чудова нагода зміцнити нашу єдність і відданість тому, щоб залишатися Церквою, яка завжди ґрунтується на Біблії та зосереджена на місії», – сказав Кьолер.
Покликання, закладене в історії Церкви
Основою проповіді став десятий розділ книги Об’явлення, який Кьолер назвав «свідоцтвом про народження Церкви адвентистів сьомого дня». За його словами, цей біблійний уривок розкриває покликання адвентистського руху, а чотирнадцятий розділ визначає звістку, яку він має проголошувати.
«Народження адвентистського руху пов’язане з відкритою Книгою, відкритою Біблією. Це заклик до місії. Адже наша Церква народилася завдяки відкриттю Книги, дослідженню пророцтв і поширенню цієї звістки у світі», – наголосив він.
Президент Генеральної конференції підкреслив, що біблійний заклик проголошувати звістку «гучним голосом» передбачає сміливість у місіонерському служінні. Він також нагадав про адвентистське покликання свідчити про Бога як Творця.
Окрему увагу Кьолер приділив усвідомленню невідкладності місії. За його словами, очікування Другого приходу Христа має спонукати Церкву активніше використовувати наявні можливості.
«Ми можемо відчувати розчарування або нарікати через очевидну затримку Другого приходу, але наше покликання – якнайкраще використати час, який ще маємо, і підготувати більше людей до повернення Ісуса», – зазначив він.
Кьолер наголосив, що рішення Річної наради не повинні сприйматися лише як адміністративні питання. Місіонерські плани, церковні положення, бюджети та структурні зміни мають сприяти виконанню головного завдання Церкви. Водночас він застеріг від місіонерської діяльності, яка не ґрунтується на глибокому розумінні Святого Письма.
«Ви не можете проголошувати те, чого самі не прийняли й не засвоїли. Місія без глибокого розуміння Божого Слова порожня», – сказав Кьолер.
Від Великого розчарування до всесвітньої місії
Звертаючись до історії адвентистського руху, Кьолер нагадав про Велике розчарування 1844 року, коли очікуваний віруючими Другий прихід Христа не відбувся. За його словами, цей досвід спонукав до глибшого дослідження Біблії та нового розуміння місії.
Особливу увагу він звернув на текст Об’явлення 10:11, де міститься доручення знову пророкувати про багато народів, племен, мов і царів.
«Звістка про Другий прихід ще не проголошена повністю. Її потрібно звіщати знову, з новим усвідомленням невідкладності, аж доки не прийде Ісус. Блаженна надія, яка надихала покоління XIX століття, має знову прозвучати через покоління XXI століття», – наголосив Кьолер.
Він закликав церковних керівників координувати місіонерські ініціативи, спрямовувати ресурси на території, де адвентистська звістка ще маловідома, та використовувати всі доступні медіа для проголошення Євангелія.
«Ця Річна нарада – не просто ділове засідання, а час для особистого та спільного оновлення нашої відданості. Використаймо все, що маємо, і все, ким ми є, для місії. Зробімо місію пріоритетом Божої Церкви силою Святого Духа», – закликав він.
Завершуючи проповідь, президент Генеральної конференції нагадав, що місія Церкви перевищує людські можливості, однак Христос забезпечить усім необхідним для її виконання. Після цього він звернувся до присутніх із запитанням: «А ви готові долучитися?»
Місія як основа церковної єдності
Після богослужіння керівники різних дивізіонів поділилися своїми враженнями від проповіді та розповіли, як її основні ідеї можуть вплинути на діяльність Церкви.
Скарбник Інтерамериканського дивізіону Івеліссе Еррера (Ivelisse Herrera) зазначила, що особливо важливим для неї став наголос на невідкладності місії. За її словами, проголошення Другого приходу Христа кожному народові залишається головною причиною існування Церкви. Вона нагадала про ініціативи OneVoice27 та Impact 2028 Every Church One Church, через які Інтерамериканський дивізіон планує посилювати місіонерську діяльність і залучення членів Церкви.
Президент Північноамериканського дивізіону Александер Браянт (G. Alexander Bryant) звернув увагу на думку Кьолера про те, що місія може стати засобом оздоровлення церковного життя.
«Незалежно від того, де ми перебуваємо і яких богословських поглядів дотримуємося, усі ми можемо об’єднатися навколо місії. Вона допомагає нам зосередитися на тому, що потрібно робити, і правильно розставити пріоритети», – сказав Браянт.
Він також наголосив на необхідності кращої координації місіонерських проєктів. За його словами, конференції та уніони Північної Америки іноді працюють на тих самих територіях, не знаючи про діяльність інших церковних організацій. Об’єднання ресурсів могло б значно підвищити ефективність такого служіння.
Президент Південноафрикансько-Індійськоокеанського дивізіону Гаррінгтон Акомбва (Harrington Akombwa) зазначив, що найбільше йому запам’яталася одна з ілюстрацій Кьолера: «Неможливо розхитувати човен, коли ти зайнятий веслуванням».
На його думку, спільна місіонерська діяльність допомагає членам Церкви уникати непотрібних суперечок і зосереджуватися на поширенні Євангелія. Він також підтримав необхідність спрямовувати більше ресурсів у регіони, де адвентистська присутність залишається незначною.
Виклики місцевих громад
Заклик Кьолера знайшов відгук і серед пасторів місцевих громад.
Суджін Квон із Південної Кореї розповів про труднощі служіння в громаді, яку регулярно відвідують близько 40 осіб, переважно старшого віку. Через скорочення місцевого населення та переїзд молоді до великих міст громаді дедалі складніше залучати нових людей.
Попри ці труднощі, пастор переконаний, що Церква повинна відновити цілеспрямоване служіння молодому поколінню.
«Ми повинні спробувати знову», – сказав він.
Заклик Ертона Кьолера під час Річної наради був адресований усім рівням церковної організації – від Генеральної конференції до місцевих громад. Його головна думка полягала в тому, що місія має визначати не лише проголошені пріоритети, а й конкретні рішення, використання ресурсів та щоденне служіння Церкви.
Лібна Стівенс і Маркос Паседжі (Libna Stevens and Marcos Paseggi)
Фото: Тор Тьєрансен (Tor Tjeransen/AME (CC BY 4.0)
За матеріалами GC President makes impassioned plea to move forward together
