Законне знущання або Вбивство тварин заради косметики

Щорічно майже 100 мільйонів тварин потерпають унаслідок тестування косметики, ліків і продуктів харчування, а також медико-біологічних дослідів у навчальних закладах – і це тільки в США. Б’юті-бренди, які не вдаються до таких методів і не тестують продукцію на тваринах, називають cruelty-free.

В благодійні фонди часто потрапляють тварини, яких скалічили їхні власники. Коти, собаки та інші домашні улюбленці можуть потерпати від побиття, отруйних речовин і цькування.
Та ці приватні випадки – ніщо у порівнянні із знущанням на законному рівні. В Україні є закон "Про захист тварин від жорстокого поводження", однак тестування косметичних засобів на тваринах не заборонено. Щорічно від болючих експериментів гине близько мільйона тварин заради того, щоб косметична продукція потрапила до магазину. При тому, що тестування на тваринах не дає стовідсоткової гарантії безпеки продукції. Навіть якщо речовина вбила тварину, косметичний засіб усе одно може стояти на полиці в магазині.
« Сьогодні фірми, які продукують досить сучасні види косметики, продовжують її тестувати на тваринах, як кажуть, “по старинке”. Хоча є дуже багато досліджень, які переконливо доводять: те що тестується на тваринах, не може повністю екстраполюватися на людину», – розповідає Оксана Савіцька, зоозахисниця, президентка Черкаського обласного благодійного фонду “Життя”.
Від експериментів найчастіше страждають кролики, щурі, морські свинки, примати, собаки та кішки. Їх знаходять на вулицях, вилучають з притулків та розпліднюють у лабораторіях. Експерименти викликають у тварин сліпоту, набряки очей, внутрішні кровотечі, судоми та смерть. Після тестувань тварин позбуваються.
Заборона на випробування косметики на тваринах діє в Англії, Ізраїлі, Бразилії, Норвегії, Аргентині, США, Канаді та Австралії. Європейські країни, замість випробувань на тваринах, запровадили альтернативні методи – тестування "in vitro" (у пробірці), клітинне тестування та комп’ютерне моделювання. Ці випробування є не лише гуманнішими, а й можуть бути дешевшими, швидшими та доречнішими для людини.
В Україні тестування продукції на тваринах не є обов’язковим, але досліди над тваринами продовжують проводити в багатьох українських інституціях. Активісти вже давно просувають проєкт постанови, яка закріпила би єдині з Євросоюзом вимоги до косметичної продукції та засвідчила би заборону тестування косметики. Та його ще не розглядали. Поки що захисникам тварин залишається шукати в українських магазинах етичну продукцію, яка не випробовується на тваринах.
«Косметика, яка не тестується на тваринах, повинна мати відповідне маркування на упаковці», – пояснює Наталія Тарасюк, власниця екомагазину.
Так, бренд отримує cruelty-free статус лише за чотирьох умов:
● сам виробник не тестує продукцію на тваринах на будь-якому з етапів виробництва;
● його постачальники не тестують на тваринах сировину, з якої зроблена ця косметика;
● бренд не тестує продукцію на тваринах від імені третіх осіб;
● бренд не тестує продукцію в тих країнах, де такі тести забороняє законодавство.
Існує кілька сертифікатів, які засвідчують cruelty-free статус косметики. Це Leaping Bunny, сертифікат PETA (Beauty Without Bunnies), а також Choose Cruelty Free. Інші, неофіційні логотипи з кроликами, які можна побачити на пакуванні засобів, не гарантують етичності продукції. Водночас деякі бренди, які відповідають усім критеріям, можуть не мати відповідного сертифіката або не розміщувати його на продукції.
Згідно даних Європейського бюро з хімічних речовин, розумне або ж альтернативне тестування дозволяє рятувати до двох мільйонів тварин і економити до одного мільярда євро щорічно. Проте, лише п’ята частина країн світу змогла відмовитися від тестування косметичної продукції на тваринах, і Україна туди поки що не входить. Законне знущання над тваринами продовжує працювати.
Ольга Рудишина, Олег Зарубін, Черкаси, “Вісті надії”

Відео

Законне знущання або Вбивство тварин заради косметики

Рокфеллер був один з благодійників засновника Сполучених Statesthe Фонду Рокфеллера, який пожертвував великі суми на медичне дослідження, зокрема, для боротьби з жовтою лихоманкою.

далі
Як працює викладач кафедри журналістики