Львів відмовляється від хлорування води. Майже дві третини мешканців міста вже отримують воду, знезаражену гіпохлоритом натрію. До червня обіцяють забезпечити водою без хлору усіх мешканців міста. Чим зумовлена така ініціатива, чи безпечна вода з-під крану та яким чином можна уникнути її згубного впливу на організм, у новому сюжеті “Вістей Надії”.
Згідно із санітарними нормами, воду для споживачів необхідно дезінфікувати. Донедавна у місті Лева, як у всіх містах України, її знезаражували з допомогою газоподібного хлору. Натомість від цього методу вирішили відмовитися. “Найперше наше питання - це була безпека. Безпека як самого міста Львова: тому що хлор це небезпечна речовина з дуже великою дією ураження. Тобто, якби сталася якась нештатна небезпечна ситуація на об'єкті - хлораторній, то ця хмара могла би покрити половину міста. І це становило дуже велику небезпеку для мешканців Львова. Вирішили відмовитися від хлорування і забезпечувати дезінфекцію нашої питної води для мешканців Львова такою речовиною, як гіпохлорит натрію. Це є безпечна речовина, яка виготовляється шляхом електролізу з простої кухонної солі”, - пояснює Володимир Білинський, заступник головного інженера комунального підприємства “Львівводоканал”.Для утворення дезінфікуючого розчину кухонну сіль вміщують у воду. Через розчин пропускають електричний струм. Таким чином, утворюється гіпохлорит натрію, з допомогою якого очищують воду. Серед переваг відмічають також відсутність запаху хлору, простоту експлуатації, покращення якості та смаку рідини, яку отримують з-під крану. А головне, такий метод безпечніший для людського організму.Володимир Білинський, заступник головного інженера ЛМКП “Львівводоканал” додає: “Коли йде дезінфекція газоподібним хлором, якщо у воді є якісь органічні сполуки, можуть утворюватися хлористі речовини, які є канцерогенними. Якщо використовувати гіпохлорит натрію - нашу речовину, яка є безпечною, ми уникаємо цього небезпечного фактору, утворення цих канцерогенних речовин”.Тож пити таку воду з-під крану, запевняють у водоканалі, безпечно. Її якість контролюють за усіма необхідними показниками та стверджують, що вона не поступається навіть популярним торговим маркам. Кип'ятити немає необхідності. Якщо непокоїть запах хлорки, воду можна відстояти протягом п'яти хвилин. Утім у містах, де спостерігають високу аварійність на водонасосних станціях, для пиття рекомендують все ж таки купувати продукт спеціалізованого призначення або використовувати фільтри.Дмитро Ванько, директор “Львівводоканалу” говорить: “Ринок самого хлору, яким ми дезінфікували до цього часу, і продовжуємо частково дезінфікувати, монополізований в Україні. А там де монополізм - є нестабільність постачання і ціноутворення. Це приблизно у ту саму ціну, можливо трошечки навіть дешевше може бути, якщо брати операційні витрати по хлору і по гіпохлориту. Метод дезінфекції води залежить від якості води. Тобто, для підземної води, такої, як ми маємо у Львові, артезіанської води, підходить оцей новий метод, знезараження гіпохлоритом, найкраще”.Утім, дві третини українських міст отримують водопостачання з поверхневих водоймищ, тобто, озер і річок.“Якщо є водопостачання з поверхневих джерел, то є інші способи, які краще підходять до того типу води. Це може бути діоксид хлору, можуть бути інші способи: озонування і так далі. Або ступеневі очистки і дезінфекції. Хоча, можливо, у майбутньому, ми взагалі відмовимось від знезараження”, - розповідає Дмитро Ванько, директор “Львівводоканалу”.Водоканал працює за програмою “Чиста вода”. Заміна хлору кухонною сіллю - один з її пунктів. Утім найбільша проблема - стан водопровідних мереж, які були збудовані у минулому столітті й поступово знищуються. Як наслідок, відкладення заліза можуть потрапляти у воду під час аварійних ситуацій. Тож наступний крок: планомірно замінити їх. Оскільки для цього потрібні інвестиції, процес може затягнутися на декілька десятків років. Натомість на підприємстві вважають, що мета виправдовує очікування, тож з часом необхідність дезінфекції зникне.Лариса Попроцька, Микола Івахненко, “Вісті надії”.