43,5 км за п'ять годин. Стільки минулого тижня вперше пробігла людина, яку в дитинстві хотіли через хворобу ніг посадити в гіпс. В юності у нього шість разів був вивих лівого наколінника. Ця людина – я.
Понад рік тренувань. Останні місяці в режимі три пробіжки в тиждень. Сумарно я намагався набрати марафонську дистанцію (42 км) за три ці пробіжки, і тримав такий ритм пару місяців.Чому я бігаю?До такого результату і відповіді на це питання я йшов багато років.Спорт для мене - джерело мужності, тобто влади над своїми духом і тілом. Самовладання неймовірно важливе, якщо хочеш мати осмислене і цілеспрямоване життя.Після закінчення університету ми з товаришем намагалися бігати вранці, до роботи. Вийти на морозну вулицю о шостій ранку, коли навколо зимова темрява, дуже важко. Але коли ти знімаєш форму і бачиш червоні від холодного вітру коліна, а після йдеш на роботу з розжареним рум'янцем і почуттям, що вже дещо сьогодні встиг, з'являється відчуття маленької перемоги над собою.Розумова сидяча робота шкідливіша для організму, ніж здається більшості. Сидячи – найбільш нефізіологічна поза. Людина пристосована ходити вдень і лежати вночі. А під час сидіння стискається черевна порожнина, стискаючи органи, перевантажує хребет, викликає сколіоз і застій у грудній області. М'язи слабшають, кров рухається повільно, а ось таз, навпаки, перевантажений і перегрітий, що погано впливає на всі органи в цій області. При довгому сидінні людина мерзне, боїться протягів, і тому цілком можливо закриє кватирку і буде годинами перебувати в задусі. Схилена при читанні голова викликає втому і спазм м'язів шиї, очі втомлюються. Знерухомленість і перевантаження мозку інформацією викликають стрес і роздратування, а при любові до калорійної їжі є прямою дорогою до зайвої ваги з її наслідками.З усім цим я до часу справлявся, але в аспірантурі часто працював ночами і став відчувати фізичне і душевне знесилення. Пробіжки стали порятунком. Вони дозволяли вийти на повітря "просто так", розслабити мізки і прокачати кров по м'язах. Я бігав по парку, милувався зеленню і сонцем, і став розуміти, що регулярна фізкультурна реабілітація мені життєво необхідна.А кілька років тому побачив рекламу міського марафону – і вирішив взяти участь. Ціни далеко не захмарні, особливо якщо реєструватися заздалегідь. Чув, що кілька попередніх років ці змагання проводили по суботах, а ось тепер, на щастя, змінили на неділю. Реєструєшся на сайті, вибираєш дистанцію, оплачуєш на картку. Тепер ще й почали надсилати корисну інформацію про біг. За кілька тижнів до забігу тренери проводять безкоштовні заняття з техніки довгого бігу.В інтернеті є безодня інформації. Мені найбільше подобається телеграм-канал сайту nogibogi.com. Таку компетентність дотепність, любов до своєї справи і вміння підбирати мотивуючі факти та історії я мало де зустрічав.За тиждень видають твою документацію: номер бігуна, два чіпа для кріплення на кросівки для фіксації результатів, рюкзачок або пакет з символікою забігу. Підписуєш документ про те, що не порушував правила підготовки до змагання і не матимеш претензій до організаторів, якщо твій фізичний стан погіршиться не з їхньої вини.Для забігу перекривають рух міського транспорту, чергують поліцейські і лікарі. Учасникам безкоштовно надаються біотуалети, роздягальні та камери схову. На маршруті волонтери роздають воду та фрукти. На фініші вода і вуглеводи доступні цілими кошиками, як і печиво.Дистанції бувають 1,5 км (сімейна), 5, 10, 21 і 42 км. Завжди є учасники з інвалідністю: на протезах і візках. Їм особливий респект.Учасники, які уклалися в максимальний час пробігу, отримують на фініші SMS з показниками чіпів і пізніше поштою pdf-файл з неофіційними дипломом учасника та привітаннями. На малих дистанціях можна оплатити медаль фінішера. На напівмарафоні і марафоні медаль фінішера вручають всім.Що це мені дає?Почуття другої молодості. Ніколи в житті я не вів такий активний спосіб життя, як в свої 42. Пробігати марафон за тиждень місяцями поспіль – це особливе відчуття, що додає смак усьому, що ти робиш.Високий тонус організму і міцний імунітет. В університеті у мене був хронічний гайморит. Кожний протяг загрожував нежиттю, хворим горлом і температурою. Зараз застуд не буває взагалі, а вірус може звалити в ліжко один-два рази на рік.Коли ти регулярно тренуєш ноги, логічно буде звернути увагу на інші групи м'язів. Одне тягне друге. За підтримки дружини зарядку робимо майже кожен день: розминка, розтяжки, потім силова частина: віджимання, прес, м'язи спини, еспандер. Завдяки цьому стало легше тримати поставу, менше мерзну, відчуваю бадьорість і бажання жити.Максим Балаклицький, редактор служби новин Медіа Групи "Надія", пресвітер Адвентистської церквиПостскриптум. Все це не відбулося би без однодумців, що йдуть, точніше, біжать попереду мене. Тому даю слово своєму тренеру Денису Ліганькову і пастору-марафонцю Денису Медведєву.***Денис Леганьков: Я отримую від бігу задоволенняЖиве і працює в пансіонаті «Десна» Чернігівської області. Інструктор здорового способу життя, учитель суботньої школи, диякон адвентистської громади. У 2011 році закінчив піврічну школу інструкторів у пансіонаті «Наш дім», в с. Нові Обіходи, а в пансіонаті «Десна» працює п'ять років.Ви давно займаєтеся спортом, якщо займаєтеся?У мене тато і дядько спортсмени. Здоров'я моє з дитинства було слабким. Часто хворів. Коли вони мене віддали в секцію вільної боротьби, хворіти перестав. Потім була греко-римська боротьба, після займався бойовими мистецтвами. Все дитинство займався спортом. У свій час, років десять, взагалі не займався ніяким спортом, вів нездоровий спосіб життя, але періодично стрибав на скакалці. Зараз займаюся бігом на далекі дистанції.Скільки разів Ви брали участь в марафонах?В офіційних забігах не брав участі ні разу. Часу для поїздки туди, де проводиться забіг, немає. Живу на природі в сільській місцевості, тут і бігаю. Проклав маршрут через п'ять сіл з красивими місцями. Самостійно пробіг три марафони.Що Вас надихає самостійно бігати на такі дистанції?Як і в багатьох, хто вже втягнувся в марафон, було бажання подолати дистанцію в сорок два кілометри, як якесь досягнення для себе самого. У змаганнях на фініші всі, хто добіг до кінця, отримують медаль, незалежно від часу. Тому що це дійсно перемога, перемога насамперед себе самого.Все тренування в бігу на довгу дистанцію полягає в тому, що ти біжиш порівняно повільно і довго. Коли повільно і довго біжиш, в організмі відбувається такий сплеск ендорфінів, ти навіть не замислюєшся, що щось важко або складно. Отримане задоволення вище відчуття тяжкості. Це настільки захоплює, що потім хочеться ще і ще повторити. І це викликає звикання. І коли тиждень не бігаєш, відчуваєш, що щось не вистачає, настрій падає.Якщо правильно почати, то мотивація бігати не пропадає. Вам головне добігти або просто взяти участь?Головне – виконати мету, але тут і сам процес приносить задоволення. Перший раз я поставив перед собою мету – вибігти марафон із чотирьох годин. Я ретельно готувався – брав план тренувань.Вибігти з чотирьох годин – це значить пробігти 42 кілометри менше ніж за чотири години. Коли тренувався, бігав по десять кілометрів на день, потім двадцять декілька разів на тиждень. У 2018 році призначив дату на жовтень: хороша погода, осінні фарби і побіг. Я весь час бігаю один.Де пролягає дорога Вашого марафону?Ми живемо в Мезинському національному парку, тому я визначив собі маршрут по красивих місцях: біля річки, через п'ять сіл. В офіційному марафоні завжди є пункти харчування і пункти гідратації, тобто пункти води. Під час бігу періодично потрібно закидати в себе вуглеводи, тому що сорок два кілометри виснажують м'язовий глікоген, тому іноді їдять банан, яблучко чи щось інше.По дорозі, коли я біжу, у мене немає столиків з їжею і пляшками води, тому беру з собою. Не споживаю спеціальні гелі. Беру натуральні продукти. Спочатку розрахував, скільки калорій витрачається на таку дистанцію. Взяв з собою два банана, десять фініків, два яблучка і воду. По трасі є джерело і колодязь, де я можу набрати води, щоб пробігти всю дистанцію. А пити потроху потрібно кожні п'ять кілометрів.Коли я вибіг, по дорозі впустив один банан, ну і не захотів повертатися, подумав, що обійдуся без нього. В кінці замикаючи коло маршруту, десь на тридцять другому кілометрі, мені так захотілося їсти, що плоть говорила: «звертай додому», а дух говорив: «давай до кінця». Була велика спокуса повернути додому, до того ж до будинку два кілометри, а до кінця марафону ще пристойний відрізок у десять кілометрів. І якось умовив себе добігти до кінця. Згадав, що по дорозі у мене випав банан. Як я радів, коли побачив його цілим (машини практично не їздять), підняв його, це був найсмачніший банан, який я їв у житті. Перший марафон я пробіг за 3 год 57 хв.Можна зупинятися по дорозі?Можна, але я не зупиняюся. На офіційних забігах ліміт – подолати дистанцію за шість годин. Ти можеш бігти, йти, головне вкластися в цей час. Але краще не зупинятися, тому що потім важко знову почати. Це не складно – бігти велику дистанцію,У нас є інструктори, які теж бігають вранці. Одного разу я запропонував одній дівчині, яка бігає по п'ять кілометрів, пробігти зі мною напівмарафон, 21 кілометр. Вона вирішила, що ніколи не пробіжить таку дистанцію, погодилася тільки на десять кілометрів. Бігли повільно, розмовляючи, контролюючи її пульс. Пробігли чотирнадцять кілометрів, після чого вона сказала: «Я в захваті, це так здорово! Ніколи б в житті не подумала, що зможу так далеко пробігти, і що цей біг може приносити таке задоволення». Вона б пробігла і 42 км. Але часу не вистачало, потрібно було йти на захід. Думав, що вранці у неї все буде боліти, але нічого не боліло. Вона зранку побігла свої п'ять кілометрів.Коли біжиш на довгі дистанції, важлива тактика, важлива стратегія і тоді отримаєш задоволення. Є два варіанти: бігти з усіх сил, і мало не доповзти до фінішу, а можна отримати від бігу велике задоволення, грамотно розподіливши сили.Є в планах організувати такі марафони в санаторії?У світі, навіть в Україні, багато таких організацій, які проводять офіційні забіги, тому для тих, хто хоче бігати, є всі можливості. А в санаторії організовувати такі забіги складно. Людей ми вчимо скандинавській ходьбі. Щоб організувати марафон потрібно спеціально займатися організацією забігу. Є різні нюанси, просто так це не організовується, а спеціально цим займатися немає часу.Як ці забіги вплинули на Ваше здоров'я?Всі тренування йдуть на збільшення витривалості. Можеш більше зробити повсякденної роботи. Це добре позначається на здоров'ї – знижується пульс у спокої, значить, серце за один удар більше викачує крові і менше зношується, добре розвивається серцево-судинна система.Марафонська дистанція формує також психологічні якості, адже монотонно пробігти чотири години не так просто і часом потрібне терпіння. Особливо, коли хочеться їсти, коли плоть говорить одне, а дух – інше. Те, що спочатку собі поставив мету, не сходиш з дистанції, поки не виконаєш, формує певні якості. Досягати мети, не дивлячись на труднощі. Раніше помічав за собою звичку кидати незавершеними справи. Тепер з'явився навик розраховувати час, сили, щось планувати, щоб бути більш продуктивним.Проведіть паралель між закінченням дистанції з Вашим духовним життям.Коли ти вибігаєш, ти виходиш із зони комфорту. Це важко, але в цих труднощах отримуєш задоволення. Апостол Яків говорить «З великою радістю приймайте, браття мої, коли впадаєте в різні спокуси». Коли осягає спокуса, і концентруєшся саме на цих труднощах, то ти ніколи не отримаєш цієї радості. Коли ти сконцентрувався на результаті, то отримаєш цю радість.Коли біжиш, і починаєш думати: щось ніжки болять, сонце пече або ще там що в голову прийде, то тоді дуже важко. Ти приречений на поразку. Але коли перемикаєшся на мету, коли бачиш кінець від початку, вже уявляєш як дух переможе неміч плоті, то починаєш від самого процесу отримувати радість.Цей позитив допомагає в повсякденному житті, коли стикаєшся з труднощами, у тебе є і психологічна, і фізіологічна здатність подолати ці труднощі. Фізичне здоров'я сильно позначається на психічному та емоційному здоров'ї.Кожна ранкова пробіжка дозволяє впорядкувати думки. Після закінчення заїзду в пансіонаті, на вихідних бігаю 20-30 кілометрів, це добре допомагає перезавантажитися і зняти напругу. Може, це дивно звучить, але так я відпочиваю.З якого і до якого віку можна займатися бігом?Статистика за 2017 рік говорить, що з тисячі дев'ятсот дев'яноста трьох спортсменів, які офіційно подолали марафон в Україні, 5,1% старше 60 років. До того ж 2,3% жінок, 2,8% чоловіків. Це ті, а їх виходить десь 100 чоловік, які завершили дистанцію в 42 кілометри. Ви знаєте, середня тривалість життя у нас 72 роки. І хтось до цього віку бігає марафони, хтось насилу пересувається.Не знаю де ця вікова межа.Але якщо прислухатися до академіка Амосова, в книзі «Роздуми про здоров'я» він описує, що часто, коли люди хочуть зайнятися якоюсь фізичною діяльністю, їм кажуть: «проконсультуйся з лікарем», а він ніколи таке не радить, адже ніякий лікар не дозволить бігати, тому що це не прописано в інструкції, але всі знають, що це допомагає. Амосов каже, що займатися треба, тому що, якщо ви не будете тренуватися, то здоров'я буде ще більше погіршуватися. А, якщо почнете, то і здоров'я поліпшуватиметься. Процеси старіння можна обернути назад, потрібно бути більш активним.Знаю такі випадки, коли люди з поганим здоров'ям сиділи, не могли ходити. У нас в пансіонаті відпочивала одна жінка старшого віку, яка приїхала до нас з двома «палицями». Ледве-ледве пересувалася. Побачила тут скандинавські палиці, поміняла свої «палиці» на скандинавські палиці, потроху почала ходити. За десять днів так розходилася, приїхала додому, і, як розповідав її син, ходить кілометрами, й інших жінок заохочує. Вона не могла ходити, але поступово, по трошки почала займатися, і тепер відчуває себе здоровою.Все потрібно починати поступово, не можна не підготовленій, навіть здоровій людині, одразу піднімати штангу в 100 кг або з дивана відразу бігти марафон. Завжди потрібна підготовка, послідовність, поступовість, у міру особистих сил. Якщо нічого не робити, буде прогресувати неміч. Якщо щось робити, буде прогресувати здоров'я.За допомогою чого Ви контролюєте своє самопочуття під час бігу?По відчуттю і також є спеціальний біговий годинник, який показує темп і пульс. Досить зручний гаджет, щоб все контролювати. Прикріпляю датчик до грудей, він вимірює частоту серцевих скорочень, досить точно, на рівні ЕКГ. Так само вранці, коли прокидаюсь, вимірюю пульс для контролю відновлення.Біг зараз досить популярний, і гаджетів і різної екіпіровки дуже багато. У мене годинник, який крім усього, вимірює динаміку бігу, показує частоту кроків за хвилину, довжину кроку, залипання стопи на землі, вертикальне коливання та інше. Допомагає контролювати техніку бігу. Техніка бігу дуже важлива, щоб знизити травми і більш економічно долати дистанції. Є спеціальні вправи, які допомагають формувати правильну техніку бігу.Питання - Алла Шумило***У духовному житті, як під час бігу, потрібно берегти сили для фінішуРозповідає Денис Медведєв, пастор з Дніпра, марафонець.Коли ви почали займатися бігом? З якою метою? Раніше захоплювалися їздою на велосипеді і тут перейшли на марафон.Перший марафон у мене був у 2016 році. Спочатку просто почав бігати, потім все більше і більше подовжував дистанцію, виявилося, що це не так і важко, тому вирішив продовжувати. Велосипед - це транспорт не універсальний, а по горах бігати набагато простіше, ніж їздити. Для бігу по горах вирішив привести себе в фізичну форму. Спочатку бігав потроху, але збільшував бігову дистанцію. Якщо бігати повільно, це набагато легше, ніж збільшувати швидкісні, силові характеристики. Додавати відстань – найлегше в тренуванні, тому збільшував відстань. У багатьох заходах для допуску до дистанції в горах, повинна бути дистанція в місті.Марафон – це певний різновид туризму, можливість подорожі по різних містах. Зазвичай маршрути прокладають по найкрасивіших і цікавих місцях міста. Коли в 2016 році в Дніпрі відбувся перший марафон, мені захотілося взяти участь, тому що подія була історична. Дуже сподобалося, я біг спокійно, не поспішаючи, всі сорок два кілометри.Ваша мрія бігати по горах здійснилася?Так, кілька забігів у горах були. Це було в Карпатах, Чорногорський масив. Дистанція – вертикальний кілометр, тобто сім кілометрів висоти по вертикалі одного кілометра. Ще була дистанція двадцять сім кілометрів. А в 2019 році вийшло пробігти дистанцію шістдесят кілометрів – це ультрамарафон. Три забіги в Карпатах у мене вже було. Між Чорногорією був ще один забіг, але трохи інший. Брав участь у марафоні в Кривому Розі. Недалеко від Кременчука був забіг по болотах. В Україні є де побігати.Яке у вас відчуття, коли біжите і дістаєтеся до фінішу?Є таке поняття «ейфорія бігуна». Якщо бігати спокійно і не поспішаючи, то в якийсь момент починаються приємні відчуття, які можна порівняти з легким алкогольним сп'янінням. Ейфорії бігуна властиве явище толерантності – постійно повинна збільшуватися дистанція, щоб підтримувати це приємне відчуття.Якщо це міський біг, додається ефект підтримки глядачів, тому що є люди, які «вболівають», підбадьорюють. А якщо це трейл, то там, навпаки, часто самотність, усамітнення, з'являється відчуття єднання з природою. Відчуття завжди різні. Фініш дає гострі відчуття тільки перший раз, для мене це було шістдесят кілометрів. Зараз мені важливий не стільки фініш, особливо, якщо це гірський біг, де фініш відходить на другий план у порівнянні з самим процесом.Біг у місті, по болотах і в горах відрізняється. У чому відмінність і де важче?Це цікавий момент. Біг поза містом називається трейл. З одного боку він важчий у процесі – більше силового навантаження, певна техніка по бездоріжжю, підготовка до бігу вгору-вниз. Біг по шосе більш розслаблений, є можливість відключити думки. У гірському трейлі потрібно бути постійно зосередженим, кожен крок трохи інший. Уважно дивитися, куди ставити ногу. Але ті, хто бігають багато, кажуть, що період відновлення після змагань набагато коротший у трейлі. Елітні спортсмени в марафоні беруть участь раз на пів року – це норма. Трейлраннери можуть бігати ультри раз на місяць або на три. Сама дистанція важча, довша, але період відновлення відбувається швидше. Можливо, на це впливає асфальтоване покриття, яке сильніше вдаряє на ногу, можливо те, що трейлраннери втікають і не викладаючись по максимуму, просто біжать довгу дистанцію. Марафонець, пробігаючи п'ять-десять кілометрів, розраховує темп і постійно його підтримує, щоб сил вистачило до фінішу, а потім лягти і віддихатися. А трейлраннеру неможливо розрахувати темп, вгору один, вниз інший, погода змінюється. На шосейному бігу людина викладається на фініші повністю на 100%, відповідно, період відновлення після марафону йде три тижні, а потім підготовка до наступного забігу. В трейлі по-іншому, там складно говорити про якийсь результат, все занадто багато залежить від змінних: відстань, крутизна підйому, кількість підйомів, якість траси (кам'яниста, трав'яниста, пісочна). При цьому важко відслідковувати прогрес своїх спортивних результатів. У шосейному бігу це набагато простіше.Яким видом бігу ви хотіли б займатися?Мені гори завжди подобалися, тому орієнтуюся на трейл. Тренуюся в різних балках, де є хоч якийсь перепад висот. В ідеалі жити в місцевості, де великі набори висоти місцевості. Але мені щоразу хочеться поїхати в інше місце, на нову трасу.В Україні є Чорногорський марафон, маршрут проходить через найвищі вершини України. Це найбільш високорівневий марафон. Є і старий «Трейл-Карпатія», я в ньому ще не брав участь. Популярний тому що багатоденний: на два-три дні, в сто двадцять-сто п'ятдесят кілометрів. Можливо, в майбутньому я візьму в ньому участь. З кожним роком в Україні стає все більше і більше різних марафонів, є можливість вибирати і не повторюватися. Щороку я намагаюся вибрати щось нове.Як ви готуєтеся до змагань? Потрібно заздалегідь подавати заявку на участь?Є момент реєстрації, існують сайти, сторінки в соцмережах, присвячені любителям таких змагань. Реєстрація за півроку, чим раніше реєструєшся, тим дешевше. Тренувальна підготовка йде до призначеної дати.Основна підготовка, ключова частина – це довге спокійне тренування. Якщо підготовка до міського марафону, є така річ, як «тренувальний максимум», це від двадцяти восьми до тридцяти п'яти кілометрів. За тренування повинний вкластися в три з половиною години. За місяць-два перед змаганнями потрібно набрати такий біговий обсяг. Це означає, що раз на тиждень-два людина повинна пробігти одним махом близько тридцяти кілометрів. Друга частина тренувань – підвищення порогу анаеробного обміну, тобто збільшення здатності максимального споживання кисню. Для цього спочатку треба з'ясувати цей поріг. Для цього є лабораторні тести для тих, хто може собі це дозволити, є тести на стадіоні, коли людина вимірює пульс, збільшуючи темп бігу. До певного моменту пульс підвищується поступово, потім пульс робить різкий стрибок, ось цей момент і називається «поріг анаеробного обміну». Тренування полягає в тому, щоб на кілька хвилин, наприклад, на три, дійти майже цього порогу. І так кілька разів. Якщо правильно тренуватися, через деякий час поріг анаеробного обміну підвищується, це означає, що людина може довго бігти з більшою швидкістю. Таким чином збільшуєш свою витривалість. Третій важливий момент – це силове тренування. Або забігання на гірку, або силові тренування в спортзалі, спеціальні вправи для ніг. Особливо для шосейних бігових тренувань важлива техніка бігу, економічність, для цього виконуються спеціальні вправи для ніг. Для гірського бігуна трохи інший момент, не вийде використовувати техніку для шосе. Тому відповідні вправи для мене – біг по бездоріжжю в умовах, які максимально наближені до тих, що будуть на заході. Є ще відновлювальні пробіжки – легкі пробіжки, катання на велосипеді, плавання. Є тренування легкі, є відновлювальні, але займатися потрібно щодня. Важливо не перетренуватися, не робити надмірне навантаження, важливий хороший сон, хороше харчування.Можна знайти хорошого тренера, але це додаткова оплата. Я не займаюся з тренером, читаю, дивлюся відео. Один раз тренеру заплатив гроші за одноразову консультацію по техніці, я зняв на відео свій біг, і тренер Василь Порняков подивився відео, підказав мої помилки, і які мені необхідно робити вправи. Для мене цього було достатньо.Хороший тренер – це знахідка. Далеко не всім я довірю своє здоров'я, адже не всі враховують індивідуальні потреби організму.Збільшення результату – це здоров'я організму, якщо зміцнилася серцево-судинна система, є сенс працювати.Де ви в місті бігаєте? О котрій годині?Багато бігав на стадіонах, але після ремонтів їх закрили. Для мене це переважно парк і у нас є в місті Тунельна балка. Там досить хороший перепад висот, раз на тиждень я туди їжджу. Поки залишається тільки вулиця, люди багато бігають по набережній, але я не люблю місця, де є транспорт. Гідний варіант – придбання бігової доріжки. Я ще не зробив цього, але бажання вже є. Для здоров'я це гідний замінник, особливо для того моменту, який у нас зараз (карантин).Яке харчування повинно бути під час підготовки і на самому марафоні?Бігун повинен вживати багато складних вуглеводів. Цільно-зернові, борошняні вироби, макарони, каші (вівсяна, рисова, гречана) – всі продукти, що містять складні вуглеводи. Під час довгого тренування, де потрібно бігати більше, ніж півтори години, кожні двадцять-тридцять хвилин потрібно щось перекусити. Це можуть бути цукерки, солодкі сухофрукти, теж індивідуально. У мене в основному цукерки. За тренування я їм сім-вісім цукерок, це не відбивається негативно на здоров'ї, тому що всі калорії спалюються одразу ж. Для бігунів необхідний і білок. Для тих, хто може собі дозволити, особливо на змаганнях, продаються спеціальні гелі в тюбиках, в яких спеціально підібраний склад вуглеводів, вони забезпечені рідиною, щоб максимально легко засвоювалися. Я використовую на змаганнях ці тюбики. Раз на рік можна собі дозволити придбати двадцять тюбиків для подолання шістдесяти кілометрів. На міських марафонах кожні п'ять кілометрів стоїть столик і людина може з'їсти шматочок банана або апельсина або просто взяти кубик цукру. Ще є такі напої - ізотоніки, в яких вміст цукру приблизно дорівнює вмісту в крові, щоб вони легко всмоктувалися в шлунку. В ізотоніки можуть додати сік, іноді магнезію, яка запобігає судомам. У мене в Кривому Розі було таке, на тридцятому кілометрі почали зводити м'язи гомілки. Ось тоді мені й сказали, що потрібно приймати магнезію. Вона продається в таблетках або є в ізотоніках. Магнезію додають і в гелі для харчування.Вода – ключовий момент на всіх тренуваннях, особливо влітку. Але і взимку її треба пити обов'язково. Для трейлраннерів є спеціальні бігові рюкзаки, багато доводиться нести з собою, тому що контрольні пункти часто через пятнадцать- двадцять кілометрів, чого недостатньо. Потрібно нести з собою невеликий запас їжі і води. Зручність бігової доріжки в тому, що є підставки для пляшки з водою або, щоб покласти щось з їжі.Ви щодня займаєтеся підготовкою до забігів?Практично кожного дня: силове тренування або мінімум відновлювальних вправ. Так, іноді не виходить, буває, захворів, висока температура, але намагаюся щодня. Коли не хочеться займатися тренуваннями, часто це симптом перетренуваня. В цілому – це вже звичка, необхідність, частина життя. Людина не повинна себе змушувати, їй має подобатися те, що вона робить, вона повинна отримувати задоволення.Якими гаджетами ви користуєтеся? Що основне повинно бути у бігуна?Головне для бігуна – хороше взуття і бажання. Основна фінансова трата, без чого неможливо обійтися – хороші бігові кросівки. Головна якість таких кросівок – хороша амортизація підошви. Багато бігати – це певне навантаження на колінний суглоб, тому хороше взуття необхідне. Такі кросівки зазвичай коштують від двох з половиною тисяч і вище. Різні фірми, які виробляють бігові кросівки, мають різну технологію для створення амортизації. Коли людина серйозно займається бігом, тоді вона купує і все інше. Спортивний одяг потрібно брати з поліестеру, а не з натурального матеріалу. Годинники бігові з датчиком пульсу необхідні для зручності: бачити пульс, адже він важливий показник в тренуванні. Добре, коли в годиннику є GPS, але це додатковий момент, а не ключовий. Для трейлу потрібні також палиці, при підйомі вони використовуються практично всіма. Необхідний біговий рюкзак, у який все складається. Але це не для початківця, а набувається в процесі. Все необхідне у мене є.На початку у вас були якісь труднощі? Ви розуміли, що щось не так, чогось потрібно навчитися? І як ви це долали?Я не пам'ятаю такого моменту. Мені просто захотілося почати бігати, почав шукати інформацію, читати, які тренування повинні бути для початківців. Потім встановив собі додаток на смартфоні. Це перший замінник годинника: встановити додаток для бігу для початківців. Поступово додавав дистанцію, для мене з самого початку біг був задоволенням. Єдиним складним питанням було: чому я не почав бігати раніше?Ваші плани? Чи є в планах біг за кордоном?Я зареєструвався на забіг в Карпатах на 14 червня, але це тільки план. Змагання можуть перенести на наступний рік. (Вже після запису інтерв'ю захід був перенесений на початок вересня в зв'язку з коронавірусом). Є культова мрія всіх трейлраннерів – трейл навколо Монблану. Щоб туди потрапити, потрібна певна кваліфікація, дорого з фінансової точки зору, і це лотерея – там реєструють, але учасників так багато, що місця розігруються. Це те, про що всі мріють. Моя мрія – в Туреччині є шестиденний трейл, він як раз з неділі по п'ятницю: шість днів ультрамарафону по красивому мальовничому маршруту. Але це мрія. Поки задовольняються тим, що є в Україні.Для вас головне – взяти участь або бути попереду?Я не буваю попереду. Один раз на вертикальному кілометрі зміг посісти третє місце. Для мене головне – участь.Навіщо вам бігти?Це поєднання – цікава поїздка в мальовничі гори і здоров'я. Бажання того, що ти будеш брати участь, це буде шістдесят кілометрів. Якщо не будеш готуватися, ти їх просто не пробіжиш. Стимулює до того, що пропускати не варто, потрібно вставати, йти, адже прийде день цього іспиту.Проведіть паралель між духовним життям і життям бігуна.Це момент, який мені подобається: що я для себе взяв? Ключовий момент у тренувальному процесі на дистанцію – це тривале низькоінтенсивне навантаження. Багато людей в церкві не орієнтовані на тривалу дистанцію, вони відразу повністю викладаються, витрачають всі свої сили, а потім виявляється, що потрібно багато чого прожити, перетерпіти. Моя думка – краще берегти свої сили для фінішу.Питання – Алла Шумило
