5 червня в Українському гуманітарному інституті відбулася випускна церемонія, під час якої дипломи бакалавра отримав 141 студент, а ще 33 випускники завершили сертифіковану програму.
Цей випуск став особливим не лише через академічні здобутки, а й через досвід, який студенти пройшли за роки навчання. Вони розпочали свій шлях восени 2022 року — у час війни, невизначеності, відключень світла, повітряних тривог і навчання в надзвичайно складних умовах.
Серед цьогорічних випускників — група студентів спеціальності «Богослов’я», освітня програма якої цього року отримала державну акредитацію. Випускна церемонія стала для студентів, викладачів і гостей не лише святом завершення навчання, а й простором пам’яті, вдячності та надії.
Уроки стійкості, людяності та покликання
Як і під час випускних церемоній попередніх чотирьох років, на початку заходу присутні вшанували пам’ять загиблих унаслідок російської агресії.
У своєму вітальному слові президент освітнього комплексу Андрій Шевчук нагадав, що цьогорічні випускники розпочали навчання восени 2022 року — у час великої невизначеності, коли було більше запитань щодо майбутнього, ніж відповідей, а сама назва міста Буча викликала важкі асоціації: «Студентам доводилося виконувати домашні завдання без світла, надсилати роботи без інтернету та переривати пари, щоб іти в безпечне місце».
Своє батьківське напуття Андрій Васильович завершив закликом до випускників зупинитися на мить, насолодитися цим святом і надихнутися, щоб ця сторінка їхнього життя залишилася яскравим спогадом на багато років, та побажав їм доброї дороги.
Почесний гість випускної церемонії, ректор Вищої теолого-гуманітарної школи (Wyższa Szkoła Teologiczno-Humanistyczna), доктор Адам Ґжеськовяк (Adam Grześkowiak), пригадав, як у червні 2022 року, незабаром після того, як російські війська відступили від Києва, він приїхав до Бучі разом із працівницею інституту, бібліотекаркою Ольгою Чабах, яка поверталася до вщент зруйнованого дому та стикнулася з ще більшою порожнечею — втратою сина, якого вбили на вулицях міста. Доктор Ґжеськовяк зізнався, що перед такою трагедією та болем будь-які людські слова здаються надто мізерними.
Навесні 2022 року його навчальний заклад у Підкові-Лесьній став тимчасовою домівкою та безпечним прихистком для сотень українців, зокрема для мешканців Бучі та студентів УГІ. Він порівняв цю підтримку із зірками, які завжди є на небі, але які можна побачити лише тоді, коли настає темрява: саме в цій темряві солідарність засяяла найяскравіше.
Доктор Ґжеськовяк провів історичну паралель із Другою світовою війною в Польщі, коли окупанти систематично знищували інтелектуальний цвіт нації — професорів, інженерів, духовенство, адже «народом, який не мислить, найпростіше керувати». Він наголосив, що будинки і мости можна відбудувати, але здобутки інтелекту неможливо повернути наказом, тому освіта випускників має фундаментальне значення: розбудовуючи свою свідомість, вони стають новою елітою вільної України.
Перший ректор УГІ Анатолій Жаловага доповнив промову польського колеги, зазначивши, що доктор Адам із перших днів повномасштабної війни особисто возив гуманітарні вантажі для України, а його заклад у Польщі допоміг сотням українців знайти прихисток, їжу, одяг і турботу.
Від імені Ради засновників Роман Проданюк, керівник Церкви адвентистів сьомого дня в Україні, також привітав випускників, наголосивши, що інститут має велику перевагу в тому, що вчить найперше бути щирими людьми та постійно навчатися. «У сучасному світі, де технології стрімко змінюються, а людяність стала дефіцитом, саме щирість і здатність до розвитку стануть найбільшою перевагою», — зазначив Роман Проданюк.
Цитуючи Альберта Ейнштейна, він порадив намагатися стати не успішною людиною, а людиною з принципами та цінностями, та закликав кожного бути світлом у своїй професії, родині й громаді, чесно виконуючи свою справу.
Секретар Бучанської міської ради Тарас Шаправський передав щирі вітання від міського голови Анатолія Федорука та всієї територіальної громади міста. У своїй промові він побажав молоді не боятися мріяти, адже все прекрасне, що сьогодні створене людиною, колись було чиєюсь мрією. Він також порадив не зупинятися перед помилками, оскільки успіх рідко вчить так добре, як загартовують невдачі.
Тарас Шаправський також побажав бути дієвими, щоб цілі та ідеї не залишалися лише на папері, а втілювалися в реальні результати. Згодом він вручив Українському гуманітарному інституту офіційну подяку за активну громадянську позицію та постійну готовність долучатися до справ громади, наголосивши, що інститут є надійним партнером міста, який завжди поруч і підтримує соціальні ініціативи.
Відзначення працівників та студентів
Подяки за внесок в академічну сферу отримали:
- Валерій Булатов — «Наставник переможців» за вміння бачити потенціал у студентах, запалювати жагу до перемоги та лідерство у підготовці переможців міжнародних конкурсів із графічного дизайну.
- Ігор Куриляк — «Найкращий науковець» за видатний внесок у розвиток старозавітної науки та ґрунтовні дослідження книги Даниїла і пророчої літератури.
- Аліса Захаріна — за титанічну працю над офіційним підтвердженням високого статусу освітніх програм (акредитацією).
- Альона Білик — за високу професійну компетентність, оперативність, сумлінну працю та виконання стратегічних і тактичних цілей інституту.
Крім того, креативними номінаціями нагородили студентів: Мілу Шуляк («Права рука кафедри»), Владислава Тищенка («Надійна опора» за розвиток духовного служіння), Любов Шендер («Хорова майстриня» за сценічне вбрання для хору), Дюса Яцишина («Архітектор ідей» за розвиток студентського самоврядування) та Дениса Солом’яного («Творець вражень» за створення візуальних і рекламних матеріалів).
В особі всіх студентів, які через війну продовжували навчатися онлайн за кордоном або в небезпечних умовах, символічно відзначили двох здобувачів освіти: Аллу Шишуту — як амбасадорку українських цінностей, яка гідно представляє українську молодь у Європі, та Віктора Свястіна — як представника військових, які захищають Україну на передовій, але попри це продовжують успішно здобувати освіту.
Інститут також подякував стейкхолдерам — Віталію Анголенку та Дмитру Сідельникову, які, маючи власний бізнес, знаходять час і діляться практичним досвідом зі студентами.
Окрему подяку за вагомий внесок у розвиток наукової співпраці та підтримку підготовки аспірантів і докторантів було висловлено Ларисі Лук’яновій, директорці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
«Територія спогадів та вдячності»
На урочистій церемонії від імені всіх випускників із промовами виступили двоє студентів — Олександр Шендер та Тетяна Рибак. Цікаво, що згодом саме вони отримали найвищі академічні нагороди інституту — номінації «Містер IQ» та «Місіс IQ».
Своє життя в Українському гуманітарному інституті Олександр порівняв із фільмом, назвавши його подарунком від Бога. Випускник зізнався, що головний успіх, якого він досяг за чотири роки, полягає не в оцінках чи навіть у служінні, а в людях. Своїм найбільшим досягненням він вважає знайомство з викладачами, чудовою групою, друзями та зустріч із найкращою людиною у своєму житті — майбутньою дружиною.
Тетяна Рибак побудувала свій виступ навколо принципу з менеджменту: після завершення знакового проєкту потрібно зупинитися і згадати пройдений шлях та тих, хто був поруч. Вона проаналізувала кожен із чотирьох курсів — від навчання онлайн у 2022 році до нових горизонтів і здійснення мрій у рік випуску. Тетяна підсумувала, що в УГІ студенти не просто здобули професію, а знайшли своє покликання, пізнали себе і тепер забирають у серцях цінні уроки та спогади про рідних людей.
На церемонії пролунало ще одне неймовірно зворушливе слово від випускниці — військової медикині Тетяни Чорней. Її історія стала для присутніх прикладом незламності, адже дівчина змогла успішно поєднати навчання в інституті з виконанням свого військового обов’язку.
Тетяна щиро подякувала викладачам та адміністрації за їхнє терпіння, розуміння і підтримку та зізналася, що останні три роки їй доводилося навчатися й намагатися встигати за дедлайнами в надзвичайно складних умовах — під час чергувань на полігоні або в моменти очікування прибуття поранених.
Свій виступ випускниця доповнила глибокою цитатою англійського письменника Джона Толкіна: «Ми не обирали епоху, в якій народитися, але ми можемо обрати, як прожити час, який вибрав нас».
Після її промови ректорка Людмила Штанько розповіла, що працівники закладу протягом усіх чотирьох років щоранку збиралися на молитовні зустрічі, і ім’я Тетяни щодня було в їхньому молитовному списку. Тетяна була відзначена номінацією «Місіс Стійкість» як приклад справжньої української жінки. Присутні привітали Тетяну та її чоловіка, який також був у залі.
Від імені всіх батьків на церемонії з теплим вітальним і напутнім словом виступила Світлана Тищенко. Вона подякувала Господу за прекрасних дітей і закликала всіх батьків завжди цінувати їх та дорожити ними як найціннішим подарунком.
Вона висловила щиру вдячність кожному викладачеві, який приділяв увагу студентам і вкладав у них «краплинку своєї душі». Окремо Світлана Тищенко подякувала всім працівникам закладу, зокрема кухарям, за смачну їжу та створення особливого затишку.
Академічні відзнаки викладачів: традиція вручення «сов»
Під час випускної церемонії окрему частину програми присвятили нагородженню викладачів, співробітників та партнерів, які зробили вагомий внесок у розвиток закладу та здобули нові академічні висоти.
Ректорка Людмила Штанько розповіла про цікаву символіку кампусу: якщо студенти УГІ традиційно асоціюються з білочками, то викладачі — із совами, які уособлюють мудрість. За цією традицією інститут відзначив викладачів, які цього року підвищили свою кваліфікацію та здобули нові наукові чи освітні ступені, вручивши їм символічні фігурки сов.
Ступінь магістра здобули Віталій Костенко, Валентина Костенко та Раміль Худавердієв. Також «сови полетіли» до викладачок, які приєдналися онлайн, — Марії Овчар та Оксани Канавалової.
Науковий ступінь доктора філософії (PhD) отримали Ігор Куриляк, Олена Носова, Олег Василенко та Валерій Булатов.
І, звичайно, головною подією випускної церемонії стало вручення дипломів та літанія посвяти, під час якої випускники підтвердили своє бажання служити своїми здібностями та знаннями суспільству, розбудові країни та служінню Богові.
Дивитися Випуск-2026 за посиланням
Валентин Загреба
Фото: Тетяна Філіппова
