На практиці ознайомилися з літургійними традиціями та соціальним служінням християнських деномінацій студенти спеціальності «Богослов’я», які 18 лютого під керівництвом старшого викладача кафедри богослов’я Віталія Нероби відвідали місто-герой Ірпінь. Екскурсійний маршрут охопив ключові духовні осередки міста, кожен з яких має свою історію та місію.
Першою зупинкою став греко-католицький храм Різдва Пресвятої Богородиці. Студенти спілкувалися з настоятелем Мирославом Латинником, який розповів про особливості східного обряду та роль церкви у житті громади під час війни.Продовженням знайомства з католицькою традицією став візит до римо-католицької парафії Святої Терези. Настоятель храму Тадеуш Волос тепло зустрів майбутніх богословів, поділившись досвідом служіння та відповівши на поставлені запитання.Особливо насиченим став візит до Ірпінської біблійної церкви (ЄХБ). Старший пастор Микола Романюк провів екскурсію церковним комплексом, який примітний своєю багатофункціональністю. Студенти побачили, як церква виходить за межі щотижневого богослужіння, інтегруючись у потреби суспільства: на території діють дитячий садочок, ліцей та футбольний клуб, облаштовані простори для спілкування малих груп і зала для зібрань.Завершальним етапом поїздки стали відвідини канцелярії Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів (ВСЦ ЄХБ). Студенти отримали у подарунок книгу ректора Таврійського християнського інституту Валентина Синього «Людина, у якої вкрали дім». Це видання – рефлексія про перші дев’ять місяців повномасштабної війни, драматичну евакуацію інституту з Херсона та особисті історії стійкості, які надихають не здаватися.Студент Ростислав Калинчук поділився враженнями: «Коли ми приїхали до греко-католицького храму, я звернув увагу на розклад богослужінь біля церковної будівлі. Це приклад того, як церква може бути відкритою та зрозумілою для кожного перехожого. Пан Мирослав звертає увагу мудрістю та знанням історії. Він не лише керує громадою, а живе нею, працюючи пліч-о-пліч із людьми та дбаючи про репутацію церкви в місті. Мене зацікавило те, як вони підходять до духовної підготовки: дітей до першої сповіді готують рік, залучаючи і хрещених батьків. В Ірпінській біблійній церкві я відчув атмосферу прийняття. Наша зустріч із пастором Миколою Романюком була схожа на спілкування у малій групі. Його особисті риси – відкритість і чіткість: замість загальних відповідей він ділився практичним досвідом збудування команди та наставництва. Під час екскурсії християнською школою при церкві було справжнім задоволенням бачити вихованих дітей у гарній формі. Я трохи поговорив з ними у класі. Канцелярія ВСЦ ЄХБ також випромінює дружелюбність. Це ще раз нагадало мені, як важливо бути простим у спілкуванні. Позитивне враження справив молодіжний керівник Роман». Альона БіликУкраїнський гуманітарний інститут
