Так склалося, що практично усі громади в Одесі мають свої молитовні дома. Третя громада несе своє служіння на Котовского (один з великих спальних районів міста). Міцна будівля з великим залом, кухнею та багатьма іншими службовими приміщеннями стала багатофункціональним центром.
Війна внесла свої корективи в життя громади і молитовного будинку. Приміщення в цокольному поверсі переобладнували під бомбосховище. Закрили мішками з піском вікна з наружи і усередині, зібрали запас води і продуктів на випадок тривалого перебування. Система кондиціонування дозволяла опалювати приміщення.
Поруч знаходиться кухня, яку і в мирні часи використали для проведення різних тривалих заходів з обідом. У перші дні, коли обстріл був найбільш частим, в притулок приходило багато людей з довколишніх будинків, у будь-який час доби.
Коли кількість обстрілів зменшилась, приміщення стали використовувати як перевалочну базу для людей які евакуювалися з Миколаєва, Херсона, Маріуполя та інших міст східної України і їхали далі. Хтось зупинявся на день, хто на два, іноді бувало до п’яти днів, щоб вирішити необхідні питання. Усіх забезпечували постільною білизною, харчуванням, була можливість і попрати речі, і помитися.
Поступово потік біженців став зменшуватися, і громада включилася в роботу з роздачі гуманітарної допомоги у вигляді продуктових наборів, дитячого харчування і хліба. Центральний пункт роздачі на території молитовного будинку, але окрім цього є ще дві точки, оскільки район досить великий.
Члени общини пакують набори, оскільки продукти для набору привозяться на окремих палетах. Так за найближчі півтора місяці було роздано 54 тони продуктових наборів.
Одержувачами наборів є переселенці, близько двох тисяч чоловік зі списків наданих Соцзахистом міста, а також три довколишніх до району села. Роздача допомоги потребує заповнення ряду спеціальних форм з даними одержувачів. Якщо на одержувачів надані списки, то їх потрібно обдзвонити і запросити прийти в зручний для них час. Одна жінка, переселенець, була зворушена турботою і тією допомогою, що їй зробили.
Кілька разів дзвонила пасторові і дякувала: ” Я виросла в дитячому будинку, життя складалося дуже важко, тепер довелося все залишити, а тут отримала стільки турботи і уваги! Спасибі за вашу працю”. Було дуже приємно, тому що зазвичай, люди беруть допомогу і йдуть.
У день громада роздає 4-4.5 тисяч булок хліба з хлібзаводу, що отримуються за окремою благодійною програмою. Щодня кухня годує обідами волонтерів, що допомагають з видачою допомоги, водіїв і потребують.
Спілкування за загальним столом допомагає долати різні бар’єри. Світлана прийшла допомагати з гуманітарною допомогою як волонтер, війна позбавила її роботи, а тут ще можна і поїсти. Відразу поставила чітку межу: «я православна і ваша віра мені не до чого».
Члени общини з повагою віднеслися до такої позиції. Перед початком обіду в їдальні завжди хто-небудь обов’язково молиться, і через якийсь час запропонували помолитися Світлані. Вона не стала відмовлятися і вимовила дуже зворушливу молитву, деякі з тих, що сиділи за столом пошкодували, що не записали молитву.
Життя усередині общини теж змінилося, 60 відсотків активу і молодих сімей з дітьми виїхало в евакуацію. Але, завдяки активному спілкуванню на проектах, що проводяться, зал для богослужіння не спустів.
Щосуботи є присутніми до 60 відвідувачів. Програму служіння переглянули, тепер щосуботи проводиться Євангельська програма, в якій беруть участь і відвідувачі. Хтось співає, грають на музичних інструментах, читають вірші.
З’явилися в общині і діти, знову став працювати дитячий клас, де збирається близько 10 дітей відвідувачів.
Пастор, Віктор Онуфрийчук проводить курси по вивченню Біблії. На початку в групі було 13 людей і декілька вільних слухачів, але досить швидко кількість збільшилась до 43.
Причому, із стабільним відвідуванням зайнять три рази на тиждень об 11 ранку . На минулому служінні, в суботу, громада провела вікторину по Євангелію від Іоанна в якій брало участь 45 відвідувачів. Призи отримали не лише п’ять найактивніших учасників, було дуже голосно, весело та пізнавально.
Ще один напрям діяльності общини – співпраця з товариством Анонімних алкоголіків. Щодня, окрім п’ятниці, товариство проводить свої зустрічі у виділеному для них приміщенні. Одна пара вже зацікавилася заходами, що проводилися, в общині і почала відвідувати богослужіння.
