А що як здоровий спосіб життя — це не складно? Що як відмова від м’яса — не жертва, а відкриття? Ірина Сахненко майже 30 років дотримується рослинного харчування, і для неї це не просто спосіб дбати про здоров’я. Це частина її духовних переконань і довіра до Бога.
Що вас спонукало стати вегетаріанкою?
Приблизно 30 років тому я гуляла на вулиці з донькою, якій тоді було всього декілька місяців. Вона мирно спала у візочку, а я, прогулюючись, поринула в роздуми. Почала замислюватися: невже люди можуть їсти все підряд, пити все, що заманеться, жити як завгодно — і при цьому залишатися здоровими? Ці думки мене не полишали, але тоді вони ні до чого конкретного не привели.
Минуло приблизно три роки, і я почула інформацію про здоровий спосіб життя, зокрема про вегетаріанство. І тоді згадала ті свої давні роздуми й подумала: «Ось воно! Це саме те, що мені потрібно». Я почала цікавитися цією темою; тоді я вже ходила до Адвентистської церкви, і особливе враження справило те, що Сам Бог, коли створив людину, дав їй настанови щодо харчування — що їсти, а чого уникати. Тож для мене це стало не лише питанням здоров’я, а й віри. Так я почала поступово переходити на вегетаріанство — спочатку разом із дитиною, а згодом і чоловіком.
Чому веганство?
Не планувала ставати веганкою — так само собою склалося. Ми й так, ще коли були вегетаріанцями, харчувалися досить різноманітно: у раціоні були горіхи, насіння і різні види рослинного молока — не лише коров’яче. Ми готували соєве, кокосове, мигдальне, кунжутне молоко.
І в якийсь момент я зрозуміла, що коров’яче молоко просто стало ні до чого. Не було вже куди його «вставити» — ми готували йогурти, десерти, усе з продуктів рослинного походження. Те саме сталося і з яйцями: поступово вони теж зникли з нашого харчування. Звичайно, я й далі цікавлюся цією темою, слухаю нову інформацію, намагаюся розвиватися в цьому напрямку.
Якими були перші труднощі й перші радості цього вибору?
Коли я переходила на вегетаріанство, то швидко побачила, що це зовсім не так, як люди часто думають: мовляв, «а що ж тоді їсти, якщо не м’ясо?» Вегетаріанське меню досить різноманітне. І воно не дорожче за м’ясну їжу — я не маю на увазі якісь екзотичні чи дорогі продукти. Ми використовуємо звичайні овочі, фрукти, крупи, те, що продається в магазині або на ринку. Влітку додаємо прості трави з городу, з них виходять смачні зелені коктейлі, якщо додати трохи фруктів. І це зовсім недорого.
Ще одна перевага — загальний стан організму. Почало покращуватися здоров’я: наприклад, зникла важкість у шлунку. Але я би не сказала, що все залежить лише від харчування, адже разом крім їжі я почала пити більше води, лягати спати раніше, не засиджуватися допізна. Словом, намагалася дотримуватися усіх принципів здорового способу життя. Їх є вісім, і я поступово намагалася змінити не тільки харчування, а й увесь спосіб життя. Перші результати були дуже помітні. Наприклад, у юності, у 18-20 років, у мене майже щодня боліла голова, а тепер мені за 50, і вона болить вкрай рідко. Також у молодому віці у мене часто “скрипіли” коліна, а зараз такого немає взагалі.
Молодша донька хворіла набагато менше, ніж переважна більшість дітей, адже зазвичай у малюків то кашель, то нежить, то температура. Особливо це стало помітно, коли ми відмовилися від молочних продуктів.
Яким є ваш типовий раціон зараз?
Знаєте, я б не сказала, що я просто вегетаріанка. Я більше говорю про здорове харчування, бо вегетаріанство чи веганство саме по собі ще не гарантує здоров’я. Багато людей, які не їдять продукти тваринного походження, все одно споживають смажене, гостре, з великою кількістю приправ. А у нас смаженого немає взагалі. Усе або запечене, або приготоване на пару, або відварене. І це дійсно смачно – просто і корисно.
Але й цього недостатньо. Я завжди намагалася змінити весь спосіб життя, не лише їжу. Це і фізичні вправи, і повноцінний відпочинок, і достатньо сну, і свіже повітря. І своїх дітей так учила: не просто правильно їсти, а жити інакше – здорово.
А тепер про сам раціон. Зранку в нас завжди каша, найчастіше з фруктами та горіхами. Інколи додаємо до сніданку бобові у вигляді паштету на хліб. Якщо не хочеться нічого солодкого – їмо солону кашу з бобовими чи горішками, але фрукти зранку для нас обов’язкові. Я стараюся, щоб щодня були свіжі фрукти, а на обід – щонайменше половина раціону складалась із сирих овочів.
Обід – це завжди щось овочеве: печені овочі, картопля, каша або густий суп. Обов’язково додаємо бобові, і знову ж таки сирі овочі. Я завжди готую салати, а іноді й зелений коктейль: частково овочі випиваємо, частково їмо. Вечеряємо легко: це може бути фрукт, здорова домашня випічка тощо, ми намагаємось не переїдати на ніч.
Як змінився ваш стан здоров’я після переходу на веганство?
Різких змін я не помітила. Коли я була вегетаріанкою, здоров’я суттєво зміцнилося, тож перехід на веганство був скоріше логічним продовженням, ніж радикальною зміною. Я думаю, ефект просто був поступовий. Здоров’я далі покращувалося, але не раптово – воно стало стабільнішим, міцнішим. А от щодо дитини, то тут зміни були чіткіші.
Загалом, це дійсно велике щастя – жити здорово, особливо коли приходить той вік, коли в багатьох починаються хронічні хвороби. Багато жінок кажуть, що найважчий період – це вік від 45 до 55 років. Я вдячна Богові, що в мене цей період проходить дуже спокійно, без особливих труднощів чи дискомфорту. І я вірю, що здоровий спосіб життя – харчування, режим, вода, рух – усе це разом відіграло роль.
З якими найпоширенішими міфами чи упередженнями ви стикаєтеся?
Часто доводиться чути: «Вегетаріанство чи веганство — це дорого», або ж: «На це йде дуже багато часу, треба весь день стояти біля плити». Але з мого досвіду це не дорожче, ніж м’ясна дієта.
Приготування їжі стало простішим і спокійнішим. Особливо коли розумієш, що свіжі овочі і фрукти мають складати хоча б половину усього прийому їжі. Їх навіть не треба готувати! Це суттєво спрощує раціон.
Я люблю смачно поїсти й приготувати щось цікаве, але навіть ті «смачненькі» страви готуються значно простіше й швидше, ніж м’ясні. І легкість не тільки в приготуванні, а й у відчуттях після їжі.
Чи часто доводиться виправдовуватись за свій вибір?
Пояснювати — так, буває потрібно. Не всі розуміють мій вибір. Думаю, що це тому, що люди просто не пробували жити без м’яса, їм здається, ніби це несмачно або занадто обмежено.
Звісно, коли люди цікавляться, я із задоволенням пояснюю, і завжди стараюся не просто розповідати, а й пригостити. Це найкраще пояснення: дати людині спробувати. Я щось смачне готую, приношу, пригощаю на роботі чи в колі знайомих, і бачу, як змінюється сприйняття. Люди пробують, дивуються, кажуть: «О, це справді смачно!», а потім починають більше цікавитися, навіть пробують змінювати щось у себе. Таке траплялося не раз.
Але водночас я розумію: ми живемо у світі, де життя має початок і кінець, де є хвороби, де на здоров’я впливає не лише харчування, а й спадковість, умови життя, робота, духовний стан. Я дуже емоційна, усе сприймаю близько до серця, що, звичайно, не додає здоров’я. І хоч я намагаюся довіряти Богу, все ж багато переживаю. А як кажуть: «усі хвороби від нервів». Тому я вірю: для здоров’я важливо не лише харчування, а й внутрішня рівновага. І фізичне, і духовне — це дві сторони однієї монети.
Чи стикаєтеся з нерозумінням з боку християн через ваш спосіб життя?
Таке є, але воно від незнання мого способу життя, зокрема харчування. Якщо люди цікавляться, я охоче пояснюю, і ці незрозумілості зникають, навіть ті, хто не змінив свого харчування, уже розуміють, чому я роблю так. Хтось би хотів змінити щось у своєму харчуванні, але заважають обставини: сім’я, діти, брак часу чи знань. Люди бояться, що доведеться готувати окремо, хоч це не завжди необхідно.
Зараз я працюю у ресторані при готелі. І хоча маю можливість щодня безкоштовно обідати, відмовляюся від цієї їжі, бо вона м’ясна. Спочатку це було незрозуміло, але з часом кухарі звикли: вони побачили, що для мене це не просто бажання, а принциповий підхід. Тепер вони відкладають для мене картоплю без масла, молока, яєць, іноді окремо готують овочі або рис. Поступово розповідаю їм, що ще не їм, але все це роблю делікатно, щоб не налякати.
Вони спостерігають, цікавляться, дивляться, що я приношу на обід. Я пригощаю: паста з кеш’ю, соєве м’ясо з маринованою цибулькою, тофу-«рибка». Вони пробують, дивуються і кажуть: «Та це ж як справжнє м’ясо!»
Я не тисну, моє завдання познайомити, а далі вже Бог діє. Навіть десерти приношу: з керобу, без цукру, з горішків і сухофруктів. Люди дивуються, що це смачно! Я завжди наголошую — це не відмова, а гарна заміна. Важливо донести думку, що вегетаріанство не означає щось сумне й прісне, це вибір на користь кращого.
Я бачу, що на цьому місці я потрібна, навіть якщо ця робота не дає великого задоволення. Тут я можу бути прикладом для інших і поділитися своїм досвідом.
Чи сприймаєте ви готування та харчування як частину духовного життя?
Вегетаріанство чи веганство – це не просто вибір дієти, а частина моїх духовних переконань. Я вірю, що Бог ще на самому початку створення світу дав людям указівки щодо того, як і що їсти. Це є невід’ємною частиною духовного шляху.
Між фізичним і духовним існує тісний зв'язок: коли ми слухаємося Бога і слідуємо Його порадам, навіть у питаннях харчування, це благотворно впливає на наш духовний стан. Ось чому я вважаю, що правильне харчування є підготовкою до вічного життя. Це частина виховання нашого характеру, розвитку стосунків з Богом. Щодня ми намагаємося спілкуватися з Ним, читати Його слово, молитися, піклуватися про інших. Все це допомагає нам ставати кращими, і це стосується і нашого харчування.
Наше тіло – це власність Бога, і ми маємо піклуватися про нього. Ми не можемо ставитися до свого фізичного здоров'я легковажно, натомість ми повинні вчитися, як правильно харчуватися, пити, одягатися, щоб зберегти здоров'я, і виховувати в собі ці звички. Це важливо і для нас, і для наших дітей, яким ми подаємо приклад. Тому ми маємо керувати своїми бажаннями, а не дозволяти їм керувати нами.
Я добре пам'ятаю ці цитати з духовної літератури, які мене надихають, підтримують:
«Ми не розуміємо, що наш обов'язок перед Богом полягає в тому, аби представити Йому здорові, чисті й непорочні тіла. Недостатнє піклування про живий організм — це образа для Творця. Існують установлені Богом правила, дотримання котрих убереже людей від захворювання і передчасної смерті.
Одна з причин, чому ми не володіємо Божим благословенням більшою мірою, полягає в тому, що ми не звертаємо уваги на світло, котре Він побажав дати нам стосовно законів життя і здоров'я. Те, що Бог — Автор фізичних законів, так само правильне, як і те, що Він Автор морального Закону. Закон Творця записаний Його власним перстом на кожному нерві, на кожному м'язі, на кожній довіреній людині здібності.
Порушення законів нашого єства — такий самий гріх, як і порушення Десяти Заповідей. І те, й інше є порушенням Божих законів. Люди, котрі порушують Божий закон, що діє в їхньому фізичному організмі, будуть схильні порушувати і Божий Закон, проголошений на Синаї» (Еллен Уайт «Свідоцтва для церкви», том 3).
Що б ви порадили людині, яка хоче стати веганом, але боїться осуду?
Життя за принципами здоров’я — ефективніше і продуктивніше. Це не лише про себе, це про любов до ближнього, бо ти не стаєш тягарем для інших. Так, може щось статися, але це значно менша ймовірність.
І головне, що я би порадила: ніколи не дивіться на інших людей. Наш зразок — Господь Бог. Те, що Він говорить, варте довіри, і Він обов’язково винагородить. По-різному: здоров’ям, обставинами, можливостями.
Запитання — Аліна Дар’єнко
