Розповідає Микола Жукалюк, голова редакційної комісії Сучасного перекладу Біблії українською мовою (2020).
Я завжди мріяв про переклад Біблії сучасною українською мовою. Чому? Бо молодь, коли ми її запрошуємо читати Біблію, зокрема мої внуки, правнуки кажуть: «Не цікаво, бо ми не розуміємо цього тексту». Але я розраховував, що це зробить хтось інший. Коли мені було вже 82 роки, я, звичайно, вже не сподівався щось подібне побачити. Але Господь мав Свій план, і цю роботу доручили мені. Я щодня приходив у кабінет Українського біблійного товариства (УБТ) і працював там з десятої ранку до п’ятої години вечора. Рафаїл Турконяк добре знає давньоєврейську та давньогрецькі мови. Він українець, але народився в Англії та знав українську в її діаспорній, закордонній версії. І таким чином він переклав Новий Завіт. Далі пробував залучити до перекладу сучасною українською мовою фахівців з ученими званнями. Давав їм “Буття” чи іншу біблійну книгу за ним редагувати, а вони робили це по-своєму, як їх у школі навчали, в інституті. І він їхні правки відкидав. Ми з ним познайомилися у 1993 році, коли я був одним із засновників Українського біблійного товариства. У 1992 році він почав переклад Писання із Септуагінти — грецького перекладу. Редакційна комісія побачила, що для православних, можливо, такий переклад і підходить, бо там богослужбова мова йде церковнослов’янською. Адвентисти не могли використовувати цей переклад, зокрема пастори. До того видання я написав вступ, де підняв питання про потребу здійснити переклад Біблії з давньоєврейської, а не із Септуагінти, тобто не переклад з перекладу. Я відкидав таку можливість. Президент УБТ мені жартома сказав: «Як будеш редагувати переклад, будь ласка, не старайся зробити всіх адвентистами». Я відповів: «Гріш ціна була б мені, якби я Слово Боже старався перекрутити на догоду адвентистам чи ще комусь». Хто входив у редакційну комісію?Ігор Корещук, Олександр Болотніков, доктор богослов'я, і в складні моменти мені доводилося з ним консультуватися. Ми зверталися до керівників церков, у тому числі адвентистів — Володимира Крупського, Віктора Алексєєнка, Станіслава Носова. Цей переклад ми випустили спочатку шістьма окремими книгами. Паралельно з тим, як ми звершували редакцію, ці люди самі прочитували зроблене або комусь доручали.Коли постали оці нові переклади, шість книг, референти слали багато листів у Біблійне товариство, мені особисто. Деякі зауваження ми врахували, деякі з них є вимогою внести в Слово Боже чисто конфесійні моменти, на що ми не погоджувалися. Тому я тримався лозунгу європейської Реформації: Біблія, тільки Біблія й нічого, крім Біблії. Тому навіть якщо мені іноді й хотілося як адвентисту щось трошки змінити, по-іншому поставити, я не міг цього зробити. По-перше, моє сумління не дозволяло, по-друге, я консультувався зі знавцями давньоєврейської мови. Переді мною завжди на столі було більше десяти перекладів Біблії — слов'яномовних та інших, які я трохи знаю. Й коли я заходив у глухий кут, — було так іноді, що я над якимось текстом сидів цілий день, не міг зрушитися, тому що бачив, що щось не так, — мусив консультуватися, особливо з Болотніковим. Він мені дуже багато допоміг. Я підготував список тих людей, які працювали у нашій редакційній комісії, великий список. Я брав за основу і сучасний російський переклад, їх уже зроблено декілька, зокрема переклад Михайла Кулакова. Кулаков мій друг, добрий адвентист, добре знав давньоєврейську мову. Його сини, особливо Михайло, вивчали цю мову у рамках богословської освіти. Переді мною була його Біблія завжди відкрита. Коли закінчував якусь книгу, повертав її Турконяку, щоб він зроблений переклад звірив з давньоєврейською мовою. Він ставив свій підпис на тому, і тільки опісля ми запускали друк. Це забрало шість років мого життя. За своє життя у церкві я займав різні посади. Але бачу, що Бог через усі ці служіння мене готував до перекладацької праці. Коли мені запропонували цю роботу, я тоді готував матеріал для нової моєї книжки, хотів робити шістнадцяту книгу, багато молився. І Господь відкрив: «Твоя книжка – це «так говорить Жукалюк», а Слово Боже – це «так говорить Господь». Вибирай – що головніше?» Вирішувати довго не довелося. Я вибрав Слово Боже, і амінь. Мені сказали, що добре було б переглянути й Новий Завіт, який уже був зроблений, і його поширювали окремими книгами. Керівники Біблійного товариства сказали, якби я знайшов достатньо наснаги та сили, та й сам перекладач сказав: «Добре було б, щоб ця Біблія була одного почерку». Тому я почав редагувати Новий завіт, який перекладений з давньогрецької і арамейської мов. Біблійне товариство вирішило зробити перше видання, не чекаючи, поки я закінчу цю роботу, а цей новий переклад зроблений раніше моїм зятем, Богданом Качмарем (він помер десять років тому). Він тоді очолював цю групу, тому я вважав, що ця робота закінчена. А цей Новий Завіт, у перекладі якого він брав участь, бо був головним редактором, його взяли до Септуагінти. Біблійне товариство вирішило, бо люди, коли почали читати ці книжки, багато молоді почали просити, щоби якомога швидше видати Біблію. Я думав, що одне-два слова по ходу на сторінці поправлю і все, та коли почав працювати над тим перекладом, виявилося, що там ще лишається багато роботи. Коли я вже працював над останніми розділами Євангелія від Івана, мені зробили операцію на голові. Тоді я молився: «Господи, дозволь мені довести почату справу до кінця». Хірург успішно зробив операцію. У мене тепер дві дірки в черепі. Два місяці, поки я відходив від тієї операції, до мене приїжджали, провідували, разом з тим прислухалися, як я мислю, що я говорю. Я сам собі був головним контролем, мені важливо було, що скаже знову Турконяк. Він підписував той переклад, а тепер робиться другий переклад, досить таки серйозно виправлений. Він із задоволенням почав працювати, робив свої, звичайно, зауваження. Минулого тижня я закінчив редагування книги Відкриття. Так що практично ця робота завершена. Зараз почав від Дій апостолів і до Відкриття другу редакцію, працюю над Другим посланням до коринтян. Цей карантин послужив користю тільки тим, що мені діти наказали працювати вдома. Тому усі матеріали я забрав додому, закінчував тут. Зараз переді мною відкрита робота. Після перегляду Турконяка я ввожу правки в текст. Ця вся робота виконана на папері. Я не користуюсь комп’ютером. Тому ці папери будуть у Біблійному товаристві. Хто буде потім цікавитися, зможе побачити наш робочий процес від початку й до кінця.Дуже щасливий, що Турконяк після моєї редакції робить незначні поправки, які свідчать про те, що тут не моє знання і прізвище, а праця Святого Духа.Я рекомендую цей переклад. Його друкували у Фінляндії. Мені повідомили з Біблійного товариства, що її розбирають оптом і в роздріб. Вона недорого коштує. Ви казали, що у вас є список усіх, до кого ви зверталися. Чи можна якось його прочитати?Цей список я віддав у Біблійне товариство. Вони вирішили у першому виданні того списку не публікувати. Там тільки люди, які брали найбільшу участь у цій справі. А він буде, якщо вони захочуть, бо я тепер ні на чому не наполягаю. Буду радий, якщо там взагалі мого прізвища не буде, бо тоді буде частіше згадуватися Ім'я Господнє.Запитання — Сергій ЛитовченкоЗамовити видання тут