У львівському ліцеї «Живе слово» 24 лютого відкрили меморіальну таблицю колишньому директору, вчителю та бойовому медику Олександру Кобернику. Цей день став особливо символічним: у спільній молитві та тиші пам’яті згадували людину, яка виховувала молодь, формувала цінності й водночас стала на захист держави. Для учнів і педагогів він назавжди залишиться не лише засновником закладу, а передусім учителем.
Олександр Коберник народився 2 червня 1970 року в селі Старий Почаїв на Тернопільщині. Закінчив відділення духових інструментів Кримського училища культури та філологічний факультет Сімферопольського державного університету.
Працював вчителем української мови та літератури у Джанкої (Крим), керував музичним гуртком у Нововолинському центрі дитячої та юнацької творчості.
У 2000 році вирішив присвятити себе служінню та отримав сан пастора Церкви адвентистів сьомого дня. У 2007 році у Львові заснував приватний ліцей «Живе слово» та став його першим директором. Пізніше працював вчителем початкових класів у ліцеї «Просвіта» Львівської міської ради.
Із перших днів повномасштабної війни добровольцем став до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, де служив головним сержантом, старшим бойовим медиком. Загинув 20 жовтня 2022 року на Донеччині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
На відкритті меморіальної таблиці Олександру Кобернику спогадами поділився його побратим – військовослужбовець, письменник і поет, лауреат премії імені Юрія Шевельова за книгу «Гемінґвей нічого не знає» Артур Дронь.
