Активність церков свідчить: навіть до самих скрутних ситуацій люди поступово пристосовуються, але всі по-різному і у свій час

Максим Крупський, керівник відділу суспільних зв'язків та релігійної свободи Церкви адвентистів сьомого дня в Україні

У період з минулої осені до цього часу деякі протестантські громади відновили богослужіння, створили власні YouTube канали та сторінки в соціальних мережах, завдяки активній комунікації змогли повернути більшу частину вірян до щотижневого відвідування богослужінь, відповідно покращивши і саме служіння і збільшивши свої можливості для забезпечення життя громади і її місії, навіть почали нові соціальні проєкти.
Інші громади тільки оговтуються від наслідків пандемії, рахуючи втрати в кількості відвідувачів і не маючи достатньо ресурсів навіть для підтримання звичайної життєдіяльності громади.
Пандемія прискорила деякі процеси занепаду або росту, які, звичайно, спостерігалися і раніше. Протестантські громади з сильними соціальними проєктами – школами, благодійними фондами, власним приміщенням, великим комфортним залом, де більш-менш безпечно можна було приймати людей, з фінансовою підтримкою з-за кордону або приналежні до великої, потужної мережі, на мою думку, мали більше переваг у цій ситуації, ніж громади, які приваблювали людей своєю затишною, домашньою атмосферою та персональною увагою пастора.
Хоча в цілому, саме власний духовний стан, тісні зв'язки всередині громади, гарні відносини з командою лідерів, посвяченність місії стали визначальними в тому, чи взагалі залишилась громада важливим місцем для відвідування, спілкування, росту, чи її замінили віртуальне служіння та спілкування в соціальних мережах.
Аналізуючи динаміку взаємин із суспільством, слід визнати, що як і раніше, протестанти випадають з топ-інтересів більшості не церковних громадян, через свою невелику чисельність, відсутність доступу до ключових медіа, певних табу і стереотипів, які все ще є у суспільстві. Але у той самий час пандемія підсилила присутність протестантів в соцмережах і YouTube просторі, і результати цього ми побачимо пізніше.
Великим проривом у 2021 році була можливість провести потужний Національний день молитви, якій зібрав у Палаці спорту більше 6000 віруючих. Атмосфера під час цього заходу свідчила, що люди вже втомилися від сидіння вдома і надихаються можливістю побути в одному колі з християнами в рамках певних публічних заходів. Про це свідчать і дослідження, які пророкують сплеск соціальної активності в 2023-2025 роках, що знову може поповнити лави протестантських громад. Саме тому протестанти прийняли рішення, незважаючи на усі ризики, провести Свято подяки, хоч і в дуже обмеженому вигляді.
Літо було наповнене активністю табірного служіння, яке, на мою думку, перевищило масштаби 2018-2019 років. Це також пов'язане з бажанням мати живе спілкування в колі друзів, а також загальним відношенням молоді до того, що відбувається у суспільстві та їх більш швидким пристосуванням до ситуації.
На жаль, боротьба за збереження сімей стала більш інтенсивною – тривають напади на інститут сім'ї зі сторони певних ліберальних сил, загрозливі законодавчі плани, та тиск деякої частини міжнародної спільноти. Також треба визнати, що сім'ї під час пандемії також мають і внутрішні виклики з якими, на жаль, не завжди справляються.
Крім сімейної тематики, протестантів дуже хвилює ситуація з просуванням гендерної ідеології в українську школу, але рівень залучення усіх батьків-протестантів до вирішення цього питання ще дуже слабкий.
Також залишається незрозумілою ситуація навколо реабілітаційних центрів, де в 2020-2021 роках траплялись ряд інцидентів із поліцією і відповідні публікації в ЗМІ.
Звичайно, хотілося б висвітлення більш позитивних тем щодо протестантів в медіа, особливо на фоні суттєвого збільшення соціальної допомоги для збіднілих верств населення, нових проєктів психологічної підтримки та відновлення здоров’я, на кшталт програми емоційно-психологічної підтримки на початку 2021 року та весняного он-лайн фестивалю здоров'я (https://vezcourse.com/), формування інституту медичного капеланства, допомога лікарям та лікарням, тощо.
Можна зробити висновок: активність церков свідчить, що навіть до самих скрутних ситуацій люди поступово пристосовуються, але всі по-різному і у свій час.
#тижденьподяки2021

далі
Соціальна робота – один із пріоритетів Адвентистської церкви