Активні у соціальній роботі церкви за час пандемії спостерігали приріст

Розповідає Анатолій Якобчук, головний редактор інтернет видання «Слово про Слово».

Які є результати суспільної та соціальної діяльності українських протестантів у 2020-21 роках?
Складно про це говорити однозначно. Якщо мова йде про тенденції, то можна підкреслити, що протестанти більш предметно починають говорити про суспільство і свою активність у його житті через різні заходи і програми. Створено кілька освітніх програм. Якщо порівнювати з тим, що було раніше, то ситуація покращується. Церкви стають більш соціально активними і помітнішими у соціальних сферах. За 2020-21-й роки велику роль у своєму позиціонуванні зіграла пандемія. Десь вона, можливо, негативно позначилася, бо вимушені були закриватися, ізолюватися. Але тим не менше, багато церков через свою соціальну активність, допомагаючи людям, брали активну участь у суспільних процесах.
Також новий феномен – це участь багатьох християн у виборчому процесі, приєднання до різних політичних сил. Останні вибори, особливо на місцевому рівні, підштовхнули багатьох християн-протестантів у суспільну сферу, займатися господарчими різними питаннями, долучитися до міських рад.
Тобто, якщо робити висновок, то мені здається, що відбулося пожвавлення.
Якою є конфесійна динаміка українських протестантів за цей час (приріст, утрата членства, активність у служінні, розбудова церковної інфраструктури)?
Тут теж потрібно зважати на два роки пандемії. Загалом динаміка зменшилась. З іншого боку є певне пожвавлення. Деякі конфесії стабільні: тобто в них немає ні приросту, ні падіння. Деякі конфесії говорять про приріст, інші ж мають навпаки відтік віруючих. Особисто я пояснюю це кількома факторами. В цей період відбулась інституалізація церков різних конфесій. У 90-х роках це було десь так хаотично. Багато хто шукав свою нішу, шукав те, що йому ближче. Тим більше, що відбувалась масова євангелізація, різні заходи. Люди, які шукали Бога, знаходили себе в різних конфесіях.
Зараз змінився формат. Він став більш особистісним. Ті конфесії, які знаходять методи роботи з людьми, особливо працюючи в соціальній сфері, а також є публічно відомими спостерігають приріст. Церкви, які займаються медіа, які присутні в публічній площині, мають авторитет і позитивну динаміку. Звісно, що є і негативі речі. Наприклад, конфесії, де лідери поводять себе не так, як потрібно, мають відтік і розчарування.
Які виклики діяльності українських протестантів створила пандемія коронавірусу та інші фактори?
Тут теж залежить від того, як церкви відреагували на цю проблему. Ті, які закрилися, ізолювалися, не знайшли дієвих методів, щоб працювати зі своїми вірянами і займатися в цих умовах благовістям, програли. Зменшилась активність, публічність, знизилась можливість впливати на оточення, в якому вони живуть. Ті церкви, які почали займатися соціальною роботою, волонтерством, активно допомагати, шукати способи виходу, допомагати міській владі з боротьбою і знайшли себе в цьому в результаті зросли. Зросли як впливова сила, стали авторитетними і збільшились кількісно. Я знаю чимало церков, які за цей рік охрестили набагато більше людей, ніж у минулі роки.
Для пасивних церков пандемія принесла негативні наслідки, а на динаміку активних особливо не вплинула. Щоправда, методи змінила. Церкви почали займатися онлайн трансляціями, робити різні доступні медіа продукти і досить успішно продовжують це служіння й досі.
#тижденьподяки2021

далі
ADRA Україна: за підтримки міжнародних донорів допомагаємо потерпаючим від катаклізмів і долаємо наслідки пандемії