Розповідає Жан Стангеліні, пастор, керівник відділу сімейного служіння у Подільському регіоні.
Чому Ви поновили проведення програм на сімейну тему саме зараз, під час війни?
У перші місяці війни адвентистська церква в Подільському регіоні спрямувала зусилля на допомогу людям, які тікали з території підвищеної небезпеки. Надавали місце для ночівлі, їжу. З часом у Вінниці та інших містах були створені соціальні центри допомоги переселенцям. Спілкуючись з людьми, зрозуміли, що вони потребують не тільки одягу та їжі, але й духовної підтримки. При ближчому знайомстві люди розповідали про свої внутрішні переживання.
Дружина Олена з командою однодумців організували клуб для жінок переселенок. Також помітили, що сімейна тематика – це те, що турбує людей як в церкві, так і поза нею. Тому в поєднанні з євангельською програмою я проводив сімейні тренінги. Були гарні відгуки, побачили, що людям ці зустрічі потрібні. Почали проводити їх і в інших містах, де проводилися активна робота з тимчасово переміщеними особами.
Де саме Ви проводили зустрічі на сімейні теми?
Пастор Віталій Сич, проводив двотижневу євангельську програму у Вінниці, де він читав лекції на духовну тематику, а я вів теми про сім’ю. Також такі зустрічі проводив в районних центрах Жмеринка, Козятин і в селищі Сутиски, де служу пастором.
Чи є відмінність проведення таких програм до війни і у воєнний час?
Проблеми в сім’ях залишаються практично ті ж самі, але в кризових ситуаціях вони більш чітко виявляються. Якщо до війни сім’я була міцною, то вона, скоріш за все, такою й залишиться. А наразі найбільша проблема – це коли сім’я розлучається: жінка з дитиною виїжджає до іншої країни, а чоловік залишається. Тому, мабуть, найбільш яскрава відмінність – це розділені сім’ї. І ще – під час війни ми всі знаходимося у великій напрузі, а це не може не позначатися на сім’ї. Напруга негативно впливає на стосунки. Тому потрібно шукати: «Що я можу зробити у своїй сім’ї, щоб цей градус напруги знизити?» Якщо у сім’ї були правильно побудовані стосунки – це не буде мати сильного впливу. Якщо у сім’ї були проблеми, то ця напруга буде руйнувати сім’ю.
Яка вікова категорія найбільш вразлива в плані збереження сім’ї?
Найнебезпечніше це для молодого подружжя, які тільки створили сім’ю. Через війну вони змушені жити окремо, не бачитися, тому вони найбільш вразливі. У сім’ї, яка прожила десять-тридцять років разом, є більша прив’язаність одне до одного. Тому вони більш стійкі до випробувань.
До війни молоді сім’ї також були дуже вразливі в ситуації, коли чоловік або жінка їхали за кордон на роботу. У молодих ще немає такої близькості одне до одного, тому сім’я легко руйнується.
Також вразливими є сім’ї, які на початок війни переживали кризу стосунків.
До війни церква підняла питання про насильство у сім’ї. Чи зараз піднімаються такі питання?
Так, підходили декілька людей і запитували, що їм робити? На жаль, питання насильства у сім’ї не відійшло на другий план, тому що напруга від війни поглиблює цю проблему в сім’ї. Якщо була проблема з насильством, то наразі через напругу чоловік, або дружина, частіше зриваються один на одного, можуть принизити, або ж і вдарити. У більшості кризових сімей, які ми з дружиною консультували, була проблема насилля. Частіше всього це було психологічне насилля, яке, в деяких випадках, призводило до серйозних наслідків. Тому, якщо в сім’ї існує така проблема, я завжди раджу звертатися по кваліфіковану допомогу. Взагалі, якщо в сім’ї є проблема, яку самостійно не можуть вирішити тривалий час, це свідчить про те, що вони потребують сторонньої допомоги.
Чи пов’язане моральне насильство з думкою, що дружина повинна підкорятися чоловікові? Чи не оперують чоловіки такою позицією на свою користь?
На жаль, ця проблема існує, і вона йде ще з радянських часів. Тоді не навчали чоловіків проявляти ніжність, ласку, турботу до дружини, тому що це вважалося проявом слабкості. А чоловіка, який це робив, називали підкаблучником. Впевнений, ви бачили таку картину: йде чоловік з букетом квітів і він не знає, куди йому цей букет заховати. Йому ніяково від того, що він несе букет своїй дружині. В ті часи не вчили чоловіків проявляти ніжність до дружин. Не навчали питань інтимних стосунків, казали що їх в радянському союзі немає. Коли ми з дружиною почали звершувати служіння у відділі сімейного та жіночого служінь, то побачили, що дуже багато людей не навчені принципів біблійного поняття про сім’ю. Що таке бути головою сім’ї? Що таке рівність у сім’ї? На жаль, цей радянський спадок: «Я сказав..!» дуже шкодить сім’ям. Потрібно знати, що Біблія говорить про керівну роль чоловіка, розуміти що мав на увазі апостол Павло, коли казав жінкам коритися своєму чоловікові. Диявол намагається викривити ці поняття, щоб сім’я була нещасливою, а радянський спадок дуже допомагає йому у цьому.
Насправді насильство – це прояв слабкості чоловіка. Він хоче відчути владу, силу, верховенство і тому виливає агресію на слабшого. У християнина з такою проблемою є спокуса використати біблійні тексти як додаткове, сильне знаряддя маніпулювання дружиною і виправдання себе.
Які ще питання піднімаються у сім’ях? Хто більше запитує?
Так складається, що 70% відвідувачів програм, а можливо й більше – це жінки. Чоловікам теж цікаво, але їм важче прийти, бо у них у підсвідомості звернутися до психолога, прийти на тренінг сприймається як прояв слабкості: «Я не зміг справитися...»
Питання є різні: відмінність у вихованні дітей, складність у характері, різні політичні погляди у час війни. При обговоренні останнього питання завжди даю пораду: «Домовтесь, що ви не піднімаєте політичні питання в сім’ї. У кожного є своя точка зору і кожен з нас має право на неї. А те, що руйнує сім’ю – у вас не обговорюється.» Це, можливо, єдиний вихід як зберегти сім’ю ̶ ми не погоджуємося з поглядом своєї половинки, але виявляємо повагу і не піднімаємо це питання.
Чому Ви вважаєте, що потрібно звертатися до психологів?
Якщо у сім’ї є проблеми, які не можуть тривалий час самостійно вирішитися – потрібно звертатися по допомогу. Інакше вони з часом зруйнують сім’ю. Можна довго себе обманювати, що «не треба ніякого психолога, є Бог і є церква». Так, є Бог, церква і є віра, але є моменти, коли потрібна стороння допомога, допомога спеціаліста. Коли у нас запалення апендикса, ми звертаємося до хірурга і не кажемо: молися і віруй і все буде гаразд. Бог створив наш організм і принципи за якими він функціонує. Так само Бог створив і наш емоційний світ, який функціонує за певними, встановленими Богом законами. І якщо у нас виникають в цій сфері проблеми, з якими ми не можемо справитися, нам необхідно звертатися до спеціалістів. Інакше сім’я може зруйнуватися. Більшість з нас в дитинстві отримували психологічні травми. У кожного були серйозні переживання, потрясіння, які впливають на сьогоднішню нашу поведінку. В таких ситуаціях допомагають психологи, і в цьому немає нічого гріховного чи неправильного.
У цей нелегкий час, що повинно бути в сім’ї найголовнішим?
Перше ̶ знаходити час для спокійного спілкування. Сім’я навіть під час війни повинна переживати спокійні позитивні моменти. Шукайте можливість щось робити приємне, радісне, щоб сім’я переживала позитивні емоції.
Друге – намагатися оберігати свою сім’ю від великої кількості негативної інформації. Прийміть для себе рішення: тільки двадцять хвилин на день буду стежити за новинами, щоб знати, що відбувається в Україні. Негативна інформація буде впливати на ваші почуття, а негативні емоції впливають на стосунки. До того ж, негативні емоції треба десь виплескувати, і це може бути сім’я. Тому бережіть сім’ю.
Питання – Алла Шумило
