Сукупність усіх чотирьох перелічених складових буде призводити до гармонійного розвитку дітей. Адже нам не потрібні одинокі нещасливі генії в майбутньому. Нам потрібні щасливі люди нашого суспільства, щасливі діти наших церков та нашої країни, які принесуть користь у тих сферах, де вони самі себе знайдуть, незалежно від того, чи вони здобудуть вищу освіту, чи середню спеціальну.
Як християнська атмосфера, побудована колективом педагогів та викладачів, допомагає боротися з такими явищами, як булінг, та як така атмосфера впливає на навчальний процес і життя учнів у християнській школі?
В суспільстві егоцентристів, егоїстів, якими ми є, розвивати складову толерантності дуже нелегко. Але за роки діяльності нашої школи ми зрозуміли, що соціальне служіння, служіння людям і Богові — це найкраща профілактика булінгу. Тобто, служіння людям і Богові, дітям з особливими потребами, дітям, які інакші, дітям з інтернатів, служіння людям, які потребують якогось співчуття, старшим людям — це і є ті методи та виховні важелі, які виступають профілактикою булінгу.
Немає значення якою дитина приходить, як новий учень, до наших класів, тому що коли в класі відбуваються подібні заходи служіння, коли діти збирають подарунки для інших менш забезпечених дітей, коли вони знають що будуть виступати в ляльковому театрі для молодших дітей та для дітей з сімей, які знаходяться в складних ситуаціях, то їх це тішить і виникають ці невидимі зв’язки, які протидіють недобрим речам.
Наскільки сьогодні справа заснування та функціонування християнської школи в Україні є вигідною? Чи мають подібні школи самодостатній бюджет, який має самоокупність, чи існують дотації?
Хочу зазначити, що на сьогодні ми живемо в країні особливо демократичній. І я це дуже ціную. Побувавши у 2019 році в країнах Прибалтики я була дуже здивована тому, що там на інклюзивну освіту держав, які вже були членами Євросоюзу, ще не виділяли в такому обсязі кошти, як в Україні.
Отже, державна освіта в Україні вже йде на крок попереду.
При цьому, в Україні з 2019 року всі приватні школи отримують субвенції від держави. Це надало поштовх для розвитку християнської освіти. Але є моменти коли й нам доводиться займатися фандрейзингом, коли адміністрація школи займається пошуком додаткових компенсаційних джерел для окремих сімей та, дякувати Богу, що такі джерела знаходяться.
Це говорить про те, що суспільство готове жертвувати великі кошти для того, щоб дати розвиток християнському світогляду.
Чи практикується інклюзивна освіта у вашому закладі? Які виклики пов’язані з цим?
Від початку заснування нашої школи були діти, батьки яких шукали невелике навчальне середовище, велику увагу, толерантне ставлення. На сьогодні це відбувається вже відповідно до чинного законодавства, тобто відбувається супровід асистентів.
Минулого року ми мали чотири інклюзивні класи, цьогоріч — це три таких класи. Відповідно, три дитини з особливими освітніми потребами навчаються, мають супровід асистентів, завдання та заняття, які корегуються.
Фінансово оплата асистента в приватній школі лягає на плечі батьків і закладу.
Ми завжди шукаємо додаткові джерела, оскільки було б соціально несправедливо покласти ці витрати виключно на батьків.
Яким чином відрізняється організація роботи та структура християнської школи в порівнянні з державною?
В християнській школі старт усім процесам дає молитва. Це може бути молитва з батьками, молитва з дітьми, молитва з колективом. Це відбувається перед кожним викликом, який ми отримуємо: перед здачею тестів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), коли наші вчителі йдуть на конкурс «Успішний педагог» тощо.
З молитвою ми несемо свої бажання до Бога, щоб прославилося Його ім’я, тобто даємо собі виклики та, разом з тим, даємо дорогу керівництву Божому.
Якщо стосовно структури, то, як кажуть, найбільший слуга у школі — це директор, бо він розуміє й виклики в класі, як класний керівник, і певні виклики як завідувач господарської частини в школі, і як медик тощо.
І, звісно, школа — це дружній колектив, який готовий не просто працювати, але й розуміє, що він виконує високу місію. Місію збудувати у дітей християнський світогляд і зробити їх учнями Христа.
Наскільки християнські школи є сучасними? Які новітні програми реалізовуються в процесі навчання?
Дійсно, в певної групи суспільства досі зберігається стереотип про те, що християнські школи не є сучасними. Але багато батьків наших учнів зізнавалися, що були дуже здивовані нашою освітньою програмою, високою якістю викладання.
Ми реалізуємо одну із державних програм якості освіти. Це авторська програма «Інтелект України». Сама програма є дуже насиченою та цікавою, дає виклик технічним засобам, батькам, ритму уроку.
Також в нашій школі використовується методика CLIL (Content and Language Integrated Learning) — викладання англійською мовою окремих предметів. Поки що ця методика у нас застосовується ситуативно, але впродовж року цей проєкт завжди діє.
Одним з показників якості освіти є рівень складання учнями ЗНО. Отож, наші учні здають ЗНО на достатньо високому рівні, в середньому на 166,5 балів.
Нещодавно, поцікавившись рейтингами, я дізналася про те, що згідно з інформаційним ресурсом «Освіта.UA» наша школа увійшла у 20 найкращих зі 155 шкіл Львова за результатами складання ЗНО у 2021 році. Це дуже приємно, що індивідуальне, особистісне навчання дає свій результат.
Які проблеми та виклики сучасних християнських шкіл існують на сьогодні?
Дійсно, існують різні проблеми та виклики.
Це фінансова складова, що завжди є гострим питанням.
Це питання розширення та добудови, бо ми маленька школа, в якій ліцензовано 120 осіб.
Також існують певні виклики в написанні програм, а саме авторських програм вчителя-християнина. У нас є вчителі, які пишуть певні курси, методики, презентаційні уроки, невеличкі методичні уроки предметних уроків, які роблять Біблію сучасною. Це означає, що на уроці математики, фізики чи, приміром, географії має бути хвилина, пів хвилини чи, буквально, репліка, яка пов’язана з тим світоглядом, який виринає з Біблії.
Запитання — Сергій Шевчук, Андрій Конашук