Розповідає Євген Альохін, керівник відділу молодіжного служіння Адвентистської церкви в Україні.
Від початку війни служіння відділу молодіжного служіння сконцентрувалося на потребах помісних громад і суспільства. Молодь організувалися для допомоги населенню. Це виражалося в різних форматах, можливостях і т. д. Якщо охарактеризувати наше служіння після 24 лютого, то його можна назвати одним словом: «волонтерство». Молоді люди почали займатися волонтерською діяльністю там, де тільки вони могли це робити, приєднуючись до людей, до команд, які були вже сформовані. Десь формувалися команди по місцевому формату і надавали допомогу тим, кому вона була потрібна. В більшій мірі перші місяці війни ми нічим не відрізнялися серед інших служінь. Бо ми були «руками і ногами» для тих, кому потрібна була допомога. Якщо взяти територіально, то фактично в усіх містах, де є адвентистська молодь, це було орієнтовано на соціальну допомогу: це евакуація, продуктові набори, медицина і т. д. І сюди були залучені молоді люди. Фактично до цього дня молоді адвентисти продовжують займатися тим самим, допомагаючи іншим, там де є необхідність.Літній сезон завжди був ознаменований проведенням таборів. Цього року все пішло зовсім по іншому. І табірних зібрань практично майже не було. Але були окремі табірні зібрання, не в класичному нашому розумінні, це були такі місця, де молоді люди могли відновитися, для того, щоб далі служити. Такі зустрічі відбувалися переважно на території Західної України. В цьому році табірні зустрічі відбувалися в іншому форматі, але це було місцем духовного оновлення і підтримки одне одного. Починаючи з березня, Адвентистська церква в Україні тісно співпрацює з Польським уніоном і спільно було доставлено велику кількість гуманітарної допомоги, здійснювалася евакуація біженців зі Львова до Польщі. Був реалізований проєкт по придбанню більше 20 мікроавтобусів, які були придбані і доставлені на територію України, в основному на території, близькі до лінії фронту. Це було великою підтримкою для нас. Була тісна співпраця з відділом молодіжного служіння Польського уніону, а також з іншими церковними організаціями і помісними церквами, студентськими організаціями, які знаходяться в Європі. Завдяки такій співпраці допомогли фінансово 40 чи 50 студентам з окупованих і прифронтових територій. Це було великою підтримкою для них. В рамках молодіжної співпраці брали участь у молодіжному конгресі у Фінляндії. Ми організували групу молоді з України і групу українців, які опинилися в Польщі після 24 лютого. Це було теж великою перевагою і підтримкою для нас. Зараз молодіжне служіння в більшій мірі продовжує залишатися орієнтованим на волонтерство, на допомогу. Де є можливість, проводяться молодіжні зустрічі для духовної підтримки одне одного. Основне завдання – молодь допомагає там, де є необхідність, на рівні своїх територій, своїх громад. В рамках клубного служіння слідопитів були проведені невеликі табірні зустрічі, виїзди для підлітків. Особливою подією була організація слідопитського табору в Польщі. Завдяки допомозі наших партнерів більше 200 підлітків слідопитів і членів команди могли виїхати і побувати тиждень в таборі в Польщі, на безпечній території, зануритися в програму табору. Це була знакова подія для слідопитів України. Плануємо провести польову школу для лідерів. Що можемо робити – робимо, для того, щоб підтримувати в Україні молодіжних лідерів, керівників клубного служіння, допомагати молоді та підліткам.