Безумовно, перекладів Біблії забагато не буває. Саме наявність декількох перекладів дає можливість глибше і багатогранніше розуміти біблійні тексти.
Проте кожен переклад має свої переваги і недоліки. Враховуючи релігійні вподобання авторів, кожен з перекладів має свої особливості. Бувають неточності перекладу та тексти, які докорінно змінюють зміст, задуманий біблійним автором.Сучасний переклад Рафаїла Турконяка (2020 року) має особливу перевагу в тому, що виданий сучасною українською мовою. Можливо він не завжди передає зміст оригіналу, але досить близький до нього. Переклад легко читати, бо він не насичений старослов’янізмами і застарілими мовними зворотами, а це означає, що має всі шанси бути популярним серед молодих читачів. Адже сучасне суспільство потребує сучасного перекладу.На мою думку, бракує вступної інформації. У наступних виданнях цього перекладу варто розмістити вступ, де можна було б подати відомості про авторів і методику перекладу, які єврейські тексти взяті за основу.Важливим залишається той факт, що 29 років над цим перекладом працювала група спеціалістів різних конфесій, під керівництвом людини, яка є фахівцем своєї справи, знавцем грецької, давньоєврейської, арамейської мов. Відчувається співпраця перекладача і редактора. Важливий внесок був зроблений Миколою Жукалюком, який був головним редактором.Це перший переклад, повністю створений на території України і являється міжконфесійним. Адже перекладач - греко-католик, редактор - адвентист, експерт по древніх мовах - лютеранин, координатор перекладу - православний.Основна відмінність цього перекладу від інших у тому, що за його основу взяті інші джерела: єврейські тексти та Септуагінта. До складу входять лише канонічні книги. Крім того, на відміну від інших, автори в першу чергу бажають передати точний зміст давньоєврейського і давньогрецького текстів. Тобто, це динамічний переклад, підсилений красою української мови. Даний переклад є більш сучасним, проте не претендує на те, щоб бути єдиним. Дуже корисний при паралельному дослідженні Писання. Цінність цієї книги полягає в її доступності для розуміння, вона є близькою сучасному читачеві по своїй ментальності.Проте, є деякі переваги і недоліки даного перекладу та видання.Переваги:Серед переваг є те, що автор використовує систему курсиву і дужок, що допомагає сучасному читачеві, який не має доступу до оригіналу, бути ближчим до розуміння біблійного тексту. Цей метод вносить ясність і розуміння тексту. Тобто, слова прописані курсивом, свідчать про їх відсутність в оригіналі. Крім того, зірочкою позначено тексти, які складні для розуміння або тяжкі за змістом. Враховуючи той факт, що не кожен читач має доступ до довідкової літератури чи словників, автор потурбувався про їх пояснення.Стосовно біблійних імен героїв та назв географічних місцевостей, вони залишились незмінними. Як визнає сам автор, це стосується й імен патріархів, що не порушує наші уявлення про них, які ми вже отримали, читаючи попередні переклади. Однак часто ці імена несуть важливе інформаційне навантаження. Автор перекладу свідомо перекладає всі місця, де є Ім’я Боже, при цьому використовуючи слово «Господь». Подекуди перекладач уникнув неточностей, притаманних російським варіантам Святого Письма, за рахунок більш точних або буквальних перекладів. Основні недоліки:1) Використання для одного й того ж слова різних варіантів перекладу, без особливої необхідності; заміна одного поняття іншим; використання одного й того ж слова для перекладу різних думок; 2) Неясність окремих місць; синтаксичні помилки. Незвичним є те, що якоюсь мірою порушені правила правопису, а саме: слово «заповіт» написано з великої букви навіть тоді, коли мова йде про звичайні заповіти, слова «Ізраїль» та «Юда» теж написані з великої букви у тих відмінках, де, за правилами правопису, їх треба писати з малої.3) Відсутність текстів паралельного читання, а також дрібний шрифт. Отже, переклад Рафаїла Турконяка відповідає вимогам сучасної української мови, на відміну від Огієнка - читається легше, вдало переданий зміст віршів, однак не є надто дослівним. Рафаїл Турконяк, презентуючи своє видання, зауважив цей аспект: «Дотепер всі переклади переважно були дослівними (такою була традиція в церквах до початку 20 ст.). Ми ж вперше відступили від повної дослівності, але дотримуємось точної думки, бо хочемо, щоб текст гарно і літературно звучав. Це є перша спроба динамічного перекладу». Олег ПроданюкЗамовити книгу