Розмовляємо з Рубеном Холдорфом. Рубен є бразильським журналістом з п’ятого покоління віруючих християн церкви Адвентистів сьомого дня. Він займався тим, що організовував молитовні тижні, колоквіуми, тижні журналістики, професійну практику для студентів факультету журналістики, перший латиноамериканський конгрес адвентистських досліджень у сфері комунікації, міжнародні інтерв’ю для студентів журналістики, молитовний госпіталь.
Як довго Ви живете в Україні та як тут опинилися?
В Україні я прожив з 3 червня 2021 року по 17 лютого 2022 року, — всього вісім з половиною місяців. А сталося це так, що я вирішив «піти на місію», бувши переконаний, що це воля Господня для мого життя та відчуваючи покликання Ісуса. Моїми головними завданнями було виявлення талантів, а заохочення до підприємництва є викликом для зміцнення молодіжної бази Церкви в Україні.
У чому, на вашу думку, полягають основні відмінності бразильської та української церкви?
Різниця між бразильською церквою Адвентистів сьомого дня та українським адвентизмом полягає в наступному:
●•• Кількість;
●•• Проєкти;
●•• Пріоритетні напрямки;
●•• Роки досвіду.
Звичайно, у кожного з пунктів своя особливість.
Що б ви могли сказати про Володимира Зеленського як релігієзнавця?
Як світський єврей президент Зеленський захищав Конституцію України, гарантуючи свободу релігії та філософського вибору. Він намагався, напевно, не допускати втручання з боку православних. Мені здалося, що православні християни навіть не намагалися отримати привілеї. А це, своєю чергою, робило міжрелігійне співіснування здоровим в міру вірності мого припущення. Це моя думка, суб’єктивна точка зору іноземця, який проживав в Україні до війни.
Як Ви вважаєте, чи пов’язана модернізація зі секуляризацією?
Важко сказати «так», або ж не погодитися…
Зверніть лише увагу на досвід амішів у Сполучених Штатах Америки. Вони, принаймні, пов’язують модернізацію з ризиками секуляризації. Ми не можемо бути занадто радикальними в цьому мисленні.
Який вплив чинить індустріалізація на секуляризацію?
Індустріалізація сприяє зросту продукції, модернізації, якості життя, а це прискорює процес секуляризації у тих випадках, чия тенденція віддалятися від духовного вже була реальністю.
Наскільки реальною є теорія секуляризації, згідно з якою релігія втрачає свій вплив і значення, коли суспільство досягає достатньо високого рівня розвитку?
Я не дуже обізнаний у подробиці цієї теорії, але це явище траплялося в Західній Європі, Австралії, Новій Зеландії, Сполучених Штатах Америки, Канаді, деяких частинах Ізраїлю, серед білих південноафриканців і на півдні Бразилії…
Багаті українці страждають від потрійної дози атеїстичного тиску радянського комунізму; фінансовий успіх періоду незалежності та наслідки цієї жорстокої та безглуздої війни…
Як ви гадаєте, чи зростає невіра до Бога, якщо люди моляться за мир, а війна не закінчується?
Безумовно — це іспит. Проте віра в Бога вимагає вірності, наполегливості та конкретних дій. Немає сенсу молитися до Бога про роботу, не виходячи з дому та не шукаючи можливості. Хоча така практика може мати місце, як фаза підготування перед тим, як зробити навіть перші кроки.
У Бразилії, до речі, існує народна приказка: «Бог допомагає тим, хто рано прокидається».
Якби завтра настав мир, напевно, мало хто змінив би свої переконання.
Існують податки, що після Другої світової війни, коли прийшло полегшення зі становищем у країні, багато євреїв зробилися атеїстами.
Проте, цього не сталося під час Голокосту! Геноцид лише зміцнив переконання як віруючих євреїв, так й атеїстів та тих, хто був скептичним, агностиком.
Цей факт підтверджує біблійну істину про те, що на зло може бути лише дві реакції: воно може зачерствіти ваше серце, або упокорити його перед Богом, Який має владу контролювати зло. Таке собі решето…
Сподіваюся, що в Україні скоро настане мир та бажаю всім Божої допомоги!
Бесіду вела Делія Долженко
