Про капеланське служіння в Україні розповідає Сергій Луцький.
Що входить в служіння адвентистских капеланів в Україні?
Служіння капеланства у світовій адвентистській церкві проходить вже майже сто років. В Україні відділ капеланства був сформований на початку 2000 років.
Капеланський відділ здійснює служіння у трьох напрямках: тюремне, медичне і у навчальних закладах. Всесвітня церква відрізняється тим, що там капелани працюють офіційно, а в Україні на волонтерських засадах. У більшості розвинених країн капелани – штатні співробітники в’язниць, госпіталів, поліклінік, навчальних закладів. У адвентистській церкві штатними співробітниками капелани є тільки в адвентистських школах. Медичні і в’язничні капелани несуть служіння як волонтери.
Чи проводить церква навчання капеланів?
У квітні 2016 року проходила Міжнародна конференція по капеланству. У тому ж 2016 році внаслідок військових дій на пасторських зустрічах ми провели семінари з посттравматичного стресового розладу.
Керівник капеланського служіння Генеральної конференції Маріо Себаллос та керівник капеланського служіння Євро-Азійського дивізіону Олег Гончаров у 2017 році проводили тренінги для медичного капеланства, які пройшли сорок капеланів. На цих тренінгах був присутній капелан з Америки доктор Вагнер. Разом з Американським Біблійним Товариством у вересні 2018 року в Бучі провели кілька тренінгів «Зцілення душевних травм» для капеланів і пасторів України. Такий самий тренінг для співробітників санаторію «Айдар» провели в листопаді 2018 року.
В останні роки при «Інституті кримінально-виконавчої служби України» проводились курси з в’язничного капеланства. Це були тижневі курси, проходили один раз на 1,5 місяця. Мета цього навчання – навчити людину бути капеланом у в’язницях, мати базові знання, що це за заклад, як себе вести з персоналом. На навчання направляли по п’ять-шість чоловік з кожної конференції. Близько 60 чоловік, пасторів і рядових членів церкви пройшли навчання в інституті.
Створена «Душпастирська рада» при Міністерстві юстиції України, до якої входять різні конфесії. Ми намагаємося впливати на капеланське служіння у в’язницях. На жаль, на сьогодні, Закон про в’язничне капеланство ще не прийнятий. Проєкт Закону висить на сайті Міністерства юстиції України, «Душпастирська рада» подавала свої зауваження, рекомендації, щоб нас почули, але Закон поки що не прийнятий. Тому на даному етапі робота йде на рівні підзаконних актів, хоча Закону немає, але є розпорядження, накази і з цим можна проводити роботу.
Те ж стосується медичного капеланства. Кілька разів відкладали утвердження Закону, декілька разів «Громадська рада при Міністерстві України» від релігійних організацій, в яку ми так само входимо, подавала проєкт до Міністерства, щоб інсценували прийняття Закону, але його ще не розглянули. Медичне капеланство вирішили розвивати на місцевому рівні. Лікарні отримали автономію, вони можуть на рівні підзаконних актів внутрішнім розпорядженням приймати на роботу капеланів. У грудні 2019 року, коли прийнято фінальний класифікатор за професіями, є послуга в медичній сфері «надання послуг у проведенні релігійних ритуалів і духовної допомоги», вже присвоєно номер класифікатора, людина, яка надає таку послугу, може отримувати винагороду. Лікарні, госпіталі можуть приймати капеланів на роботу.
Ми розуміємо, що нам потрібно проводити академічне навчання людей. Навесні 2020 року Комітет Українського Уніону прийняв рішення довірити викладачам Українського гуманітарного інституту в Бучі розробити таку навчальну програму з капеланства. Людмила Штанько, проректор з академічної роботи, сказала, що така програма вже розроблена. Ми взяли всі вимоги, які пропонує Міністерство охорони здоров’я з підготовки капеланів і згідно з усіма їх вимогами розробили програму, яка дає спеціалізацію, щоб держава її визнала та узаконила. Через пандемію розгляд перенесли на січень 2021 року. Плануємо з кожної конференції мати по два-три людини, щоб вони пройшли повноцінний чотирьохтижневий аудиторний курс і сто годин практики роботи у медичних установах. Ці курси розраховані на пасторів, щоб вони могли кваліфіковано здійснювати служіння в лікарнях. Якщо буде прийнятий закон, капелан буде спокійно працювати в медичних установах і отримувати зарплату. Так відбувається в усьому світі – церква дає освіту, а оплачує роботу заклад, в якому працює капелан.
Як адвентистські капелани співпрацюють у в’язницях з капеланами інших конфесій? На територіях в’язниць православ’я будували свої церкви. Де проводять служіння капелани інших конфесій?
Раніше такі маленькі будівлі, як правило, будував Московський патріархат. У нас хороші відносини з капеланами різних конфесій, в Україні міжконфесійна атмосфера досить хороша, є розуміння в роботі. Коли ми збираємося разом – обговорюємо організаційні питання, не торкаємося доктрин. Зараз піднімаємо питання, щоб у в’язницях була можливість мати кімнату, в яку могли б запрошувати людей служителі різних конфесій, але щоб у ній не було релігійної атрибутики будь-якої конфесії: так як це діє за кордоном: є кімната, прийшов священик, приніс те, що йому потрібно для служіння, провів служіння і все забрав із собою. Всі конфесії знаходяться на рівних правах в одному і тому ж приміщенні.
Які плани, враховуючи коронавірус, все-таки складаються?
На жаль, наші капелани зараз не можуть нести служіння в тюрмах, у лікарнях. Ми перейшли в онлайн режим, проводимо тренінги, конференції в Zoom.
У жовтні Генеральна конференція організувала Міжнародну конференцію по капеланству, на якому піднімалися питання по всіх видах капеланства. Для наших пострадянських територій ця конференція буде доступна російською мовою, всі охочі можуть ознайомитися з цими матеріалами.
Чи є жінки-капелани за кордоном і в нас в Україні?
За кордоном є вони і їх багато, це нормально, коли жінка капелан. В Україні є жінки, які відвідують лікарні, проводять різного виду капеланське служіння і для цього не потрібне рукопокладання.
Питання – Алла Шумило
