Влітку 2019 року Брендон Різ, студент другого курсу Південного адвентистського університету в штаті Теннессі, приїхав до України на 10-тижневе служіння. Його місією було нести євангельську вість через викладання англійської мови та проведення англомовних клубів. Саме в Україні він проповідував вперше у своєму житті, показуючи на власному прикладі та на прикладі своєї родини, як йти за Ісусом.
Брендон, розкажи про свій шлях до християнства.Скільки себе пам’ятаю, я, моя сім’я завжди були християнами. Мої бабуся і дідусь — адвентисти сьомого дня. Думаю, через них мої батько та мати обрали шлях християнства. Тож протягом усього життя я люблю Бога, люблю церкву.Я бачу, що ти справді благословенний в тому, що є християнином. Але чому стільки молодих людей, які виросли в церкві, залишають її?Принаймні тут, в Америці, зараз відбувається багато ситуацій, що відволікають: політичні вибори, COVID, звичайно, технології загалом. Я думаю, що підлітки та молодь у церкві не приділяють достатньо уваги особистим стосункам з Богом, оскільки вони відволікаються на багато інших речей. Вони є зараз важливішими для них, ніж Бог і церква. Молодь насправді не отримує значущого для щасливого життя досвіду з Богом, як їхні батьки.Є багато людей мого віку, які весь свій час і себе присвячують своїм телефонам, комп’ютерам тощо. І я думаю, що це найважливіша причина, чому багато молодих людей покидає церкву. Вони просто не мають таких особистих стосунків з Богом, які тримали б їх на шляху істини. Я не в захваті від технологій чи політики. Мені не подобається займатися політикою, тому що я відчуваю, що незважаючи на твої слова, знайдеться хтось, хто не погодиться з тобою. Я просто намагаюся зосередитись на тому, що має значення, на кінцевій меті — привести до Бога якомога більше людей.У спілкуванні з однолітками-нехристиянами ти відчуваєш прийняття чи відчуження?Я відчував себе як прийнятим, так і знехтуваним, якщо казати конкретно про нашу церкву Адвентистів сьомого дня. Я думаю, що є багато людей, які дуже відкриті. Вони хочуть почути більше про релігію, Бога. Але є також багато людей, які дуже вперті у своїх переконаннях. Оскільки я є членом Адвентистської церкви, я можу з упевненістю сказати, що наша релігія заснована на Біблії. Ми сприймаємо Біблію буквально. Ми наслідуємо Біблію буквально. Ми святимо сьомий день, суботу. Але є багато інших релігій, які визнають лише неділю. Можливо, це засновано на тому, що Ісус воскрес у неділю. Є багато різних причин, чому представники різних релігій вклоняються в інший день. Але є багато людей, які змішують правду про Біблію з неправдою. Я почувався знехтуваним саме такими людьми.Чи був ти коли-небудь свідком дії Божої сили у житті твоїх однолітків?У мене був друг, коли я жив у Пенсільванії. Він ходив до однієї з адвентистських шкіл, але не був адвентистом. Його сім'я та він мали такі шкідливі звички як куріння, вживання алкоголю. Він вів по-справжньому негарний спосіб життя і мав багато негативного досвіду, який завдав йому шкоди. Однак християнська школа насправді змінила його погляди. Бог діяв через мене у його житті, і я справив на нього великий вплив. Звичайно, зміни в його житті сильно вплинули і на мене. Для мене було за честь допомогти комусь пройти шлях до Бога.Я люблю розмовляти з людьми не з церкви, бо ти завжди залишаєш слід у їхньому житті в той момент, коли вони починають бачити різницю між християнським і нехристиянським способами життя. Звісно, потрібен час, щоб побачити зміни. Адвентистські школи, коледжі грають велику роль. В моєму випадку це була школа, де навчалися студенти з усіх куточків США, які не обов’язково мали християнське походження. І багато з цих студентів згодом приймали християнство, тому що вони бачили всіх цих щасливих дітей Христа, спостерігали, який плід дає їх інвестування часу в церкву, в стосунки з Богом. Гадаю, це робить їх більш впевненими у собі. Ось чому нехристияни приходять до Бога через добрий приклад віруючих.Але ж і у церкві є розчаровані у стосунках з братами і сестрами віруючі. Що вони повинні робити в цій ситуації?Я думаю, що майже в будь-якій організації чи релігії буде достатньо людей, які є причиною, чому багато молоді полишає церкву, Бога. Іноді в церквах багато драм, особливо тут, у США. Але ви повинні розуміти, що частина людей, яка належить до будь-якої організації чи релігії, не буде ідеальною. Ви можете зустріти різних людей, які мають погані стосунки в родині, травми, недоліки, проходять через важкі ситуації. Тож не слід ідеалізувати церкву, а шукати насамперед Бога.Чому, на твою думку, деякі християни насправді не насолоджуються християнством? Пригнічені християни — це норма?Я знав сім’ю, яка була частиною церкви, але врешті-решт пішла. Мені здається, що є багато церков, які дуже суворі у своєму ставленні до членів церкви, як 30-40 років тому. Ви плавали в суботу? Та це ж гріх! Вірування багатьох дуже традиційні. Якби принаймні моя церква була такою і почала засуджувати мене через те, що я плавав у суботу, або ми ходили у піший похід (бо ми ж докладали фізичних зусиль для того, щоб пройти лісовою стежкою чи щось подібне), я б не насолоджувався своєю церквою. Я думаю, що є багато дуже традиційних церков із суворими парафіянами.І хоча я вважаю, що добре дотримуватися заповідей, але все одно потрібно шукати розумний баланс. Плаваючи в суботу, ходячи в походи, ти насолоджуєшся Божою природою, ти справді радієш тому, що створений Богом. І я відчуваю, що я ближче до нашого Господа, коли я перебуваю на природі і роблю щось на кшталт походів, слухаю спів птахів та ін. Традиційне ставлення може завдати шкоди вашим особистим стосункам з Богом. Якщо ви підете до іншої церкви і кілька членів грубо дорікнуть вам, таким чином вони віддаляють вас від Ісуса. Але ви повинні розуміти, що основною причиною відвідування церкви є побудова міцних особистих стосунків з Богом, і такі люди не повинні впливати на особисті стосунки з Ісусом.Влітку 2019 року ти відвідав Україну з євангелізаційною місією. Що змусило тебе поїхати до іншої країни та проводити уроки англійської у церкві?Я люблю подорожувати. Вперше я поїхав до України з дідусем і бабусею в 2009 році. З тих пір я подорожував багатьма країнами і щоразу, коли отримую можливість кудись поїхати, стараюся нею скористатися. Мені здається, що поїздка в Україну — це щось незвичайне. Не так багато молодих людей хочуть цього. Багато моїх друзів були лише в США лише в декількох штатах навколо, і це все. Звичайно, коли з’являється така можливість, я подорожую, роблячи щось значуще у своєму житті, наприклад, викладаю англійську. Це було чудово! Я пам’ятаю свою першу проповідь в Україні. Я дуже нервував і боявся.Адвентистська церква, де ти проповідував вперше, — це місце, де твій батько також виголосив першу у своєму житті проповідь. Що це означає для тебе?Так, мій тато, коли він приїхав до України, також вперше проповідував на тому ж самому місці, що і я. Отже, це було схоже, ніби ми близнюки. Ми з татом маємо однаковий досвід. У проповіді я розповів історію своєї сім'ї. Мій тато повністю змінив своє життя задля здійснення Божого служіння.Брендоне, як саме?Це було в той момент, коли його підхід до роботи став дуже нездоровим. Батько вкладав усі сили у свій бізнес, він майже не проводив часу ні зі мною, ні з мамою. І мої бабуся та дідусь запитали його: «Ти хочеш поїхати з нами до України?» Це були нові, відкриті Господом двері для батька. Він відчував, що це те, що йому потрібно. Саме в Україні, коли він як місіонер викладав англійську, він зрозумів, що людям насправді потрібно. Повернувшись до США, він отримав пропозицію переїхати до Пенсильванії для викладання в коледжі АСД. Тож він молився: “Боже, якщо Ти справді хочеш, щоб я це зробив, допоможи продати наш будинок протягом тижня!”.Нам потрібно було продати його за дуже короткий проміжок часу, щоб мати змогу переїхати. І вже наступного дня наш будинок був проданий! Це був знак, що Бог відчинив для нього двері у нове життя. Тож ми поставилися до цієї роботи більш серйозно. Я думаю, що Бог випробовував мого батька. Переїхавши, ми абсолютно не шкодуємо про це. Моя мама працювала в школі в Атланті, викладала в п’ятому класі. Вона любила свою роботу, але слідувати за Богом є для нас важливішим.Чи обов’язково залишати повністю, наприклад, успішний бізнес, щоб служити Богові?Моя родина все ще займається бізнесом. Я думаю, що загалом у нас повинен бути баланс у житті. Я не думаю, що ми всі повинні повністю займатися бізнесом. Я думаю, що ваше життя не повинно бути повністю для церкви чи абсолютно для бізнесу. Ми намагаємось приносити користь іншим людям своїм бізнесом. Знаєте, у нас багато орендарів. Ми здаємо в оренду будинки, тобто ми можемо допомогти людям, які там живуть. Наприклад, сказати: «Вам не потрібно платити так багато. Ми хочемо вам допомогти!» Тому я думаю, що між бізнесом та церквою може бути справді хороший баланс. Авжеж, я не хотів би жити лише заради бізнесу.Ти молодий чоловік, який в майбутньому планує мати власну сім’ю. Що ти думаєш з приводу одруження з не християнкою?Я впевнений, що у кожного є свої причини для стосунків. Але я особисто за все своє життя бачив так багато людей, які врешті одружилися, маючи різну віру, різні переконання. Звичайно, у випадку, коли дівчина християнка, а хлопець — ні, проте, врешті-решт він стає адвентистом сьомого дня, я був би дуже радий за них. Але принаймні тут, у США, у дев’яти випадках із десяти цього не відбувається. Я бачив, як багато сімей розпадаються через різні переконання і через те, що вони не на одному рівні віри. Це повинні бути здорові стосунки. І я не хочу ризикувати своїм шлюбом, оскільки бажаю одружитися лише один раз, на все життя.Я маю на увазі, що я не хочу зустрічатися з дівчиною, яка не є членом моєї церкви, через мій досвід, мої спостереження за досвідом інших людей і через те, що вони мені розповіли. Наприклад, мій дядько зараз страждає, тому що вони з дружиною мають багато проблем через різні переконання. Я дуже хотів би їм допомогти, але це їхня справа, їхній шлюб.Я особисто пропоную одружуватися з людиною, яка має таку ж віру. Але якщо ви впевнені в тому, що вам слід одружуватися з кимось, хто не є християнином чи християнкою, зрештою, це ваш вибір. Але, як я вже сказав, я бачив багато людей, які страждали у шлюбі. Тож, мабуть, це головна причина, чому я хочу одружитися із дівчиною-адвентисткою.Брендоне, ти зараз очікуєш операцію на серці. Як складаються твої стосунки з Богом у цей час, як тобі вдається довіряти Йому навіть у такій ситуації?Коли ви опиняєтесь у важкій ситуації, ваша віра випробовується. Одного разу мій тато сказав мені: «Перед операцією ти повинен переконатися, що ти правий перед Богом, переконатися, що у тебе з Ним все добре, що твої особисті стосунки в порядку, бо може статися будь-що». Тож кожному з нас треба над цим замислитися. Ми можемо загинути.Я відчуваю, що коли ти рухаєшся далі, то почуваєшся ще ближчим до Бога. Отже, я просто продовжую стосунки з Ним. Для мене нічого не змінилося. Новина про операцію насправді не вплинула на мої переконання, бо я мав їх завжди. Я думаю про історію Йова, який втратив усе своє майно і навіть власне здоров’я. Але він все ще мав віру, і зрештою Бог винагородив його. І я думаю, навіть якщо ми все втратимо, але все ще матимемо стосунки з Богом, тоді ми врешті-решт потрапимо на небо.Що б ти сказав людям, які зараз почули погані новини про своє здоров'я чи проходять через труднощі?Зрештою, все залежить від того, чи ти з Богом. Коли наше життя ідеальне, легко вірити в Нього. Потім трапляється щось жахливе, і тоді ми починаємо сперечатися з Ним. І саме в цей момент перевіряється наша віра. Тож не сперечайтеся з Богом, не піддавайте сумніву свої переконання, бо нещастя у вашому житті — це не його робота, і я молюсь, щоб ви прийшли зараз до Бога. Тому що Він говорить: "Я ніколи не залишу тебе і не покину тебе". (Послання до Євреїв 13: 5)Юлія Бондаренко