Його хобі – птахи. Джон Рів може по звуку цвірінькання визначити вид птиці. Друге його хобі – книги. Читає завжди і скрізь. Улюблена книга, прочитана більше сотні разів – «Шлях до Христа» Еллен Уайт. Її кишеньковий варіант завжди при ньому. Саме тому, що він її постійно читає, йому навіть подарували іменний екземпляр.
Джон Рів, доцент кафедри історії церкви університету Сент-Ендрюс: «Підходьте до Біблії з готовністю сприймати»
Науковець і птахолюб
Розкажіть трохи про себе.
Перше, що хочу сказати про себе і про мою сім'ю, ми дуже любимо читати. Наша сімейна бібліотека містить чотири тисячі книг, з яких три з половиною мають відношення до моєї професійної діяльності. Решта охоплюють різні області, в тому числі, і наше сімейне хобі – спостереження за птахами.Коли я заходжу в ліс, можу відрізнити більше двадцяти пташиних трелей. Ми з моєю дружиною Терезою беремо великий бінокль, бутерброди з сиром і кожен день йдемо кілька годин спостерігати за птахами. Це допомагає нам відволікти наші мізки від постійної розумової діяльності.До речі, про неї... З дитинства у мене була мрія працювати вчителем у школі. Ми з дружиною домовилися: хто перший стане вчителем, той і потягне іншого за собою. Тому з двадцяти трьох до тридцяти років моя діяльність перепліталася в двох напрямках: я був учителем, потім – пекарем, а потім знову – учителем.Тим часом, ми закінчили з дружиною магістратуру. Там, в процесі навчання, у моєї дружини прокинулася любов до лінгвістики, особливо до давньогрецької новозавітної мови. Після закінчення навчання моїй дружині запропонували посаду в університеті Сент-Ендрюс у Шотландії. Там вона до сьогоднішнього дня працює заступником декана з Нового завіту.З дев'ятнадцяти років у мене з'явилося величезне захоплення в науці, яке надалі вилилося в моє дисертаційне дослідження. Більше сорока років я займаюся читанням і вивченням праць отців церкви. За їх працями у віці сорока шести років я захистив дисертацію в університеті Дюрхема.У нашій родині двоє дітей: син Тоні, якому тридцять п'ять, і дочка Магдалина, їй вісімнадцять. Цього року вона закінчила університет Сент-Ендрюс.Більше шістнадцяти років я є головним редактором журналу Аuss Сент-Ендрюського університету. Я – доцент кафедри історії церкви, керівник докторантури з релігієзнавства та богослов'я.Чому Ви стали викладачем? В яких країнах викладали?У мене в голові десь з чотирнадцяти років з'явилася незрозуміла мені самому мрія бути вчителем історії в школі. І ніщо цю мрію з роками не змінило, не змусило засумніватися в ній.За час моєї роботи, я відвідав величезну кількість країн, в тому числі і Україну, де викладав в Українському адвентистському теологічному інституті. І перша перешкода, з якою зіткнувся – мовний бар'єр.Більш того, відвідуючи країни, зрозумів для себе важливу річ: я не знаю навіть того, про що думав, що знаю.
В Україні мені особливо запам'яталися студенти. Чомусь, на відміну від інших країн, у них завжди було безліч питань до мене. Таку поведінку я вважав величезним прагненням українських студентів до знань.
Чим цікаві отці церкви сучасному досліднику
Чому ви обрали в якості напрямку для наукової роботи вивчення праць отців церкви? Скільки років присвятили читанню їх праць?
Я хотів знати історію від початку. Друге століття нашої ери дуже мало вивчено в принципі. Тому, починаючи з дев'ятнадцяти років, ось вже більше сорока, я читаю праці отців церкви, вивчаю їх звички, традиції, особливості написання текстів та коментарів до Біблії. Що такого мали отці церкви, чого не має сучасне покоління?Вони готові були померти за те, що робили. Оскільки під час їх життя християнство було забороненою релігією, отже, за свою діяльність вони готові були віддати життя.
Хто з отців церкви найбільше Вам подобається і чому?
Чесно, мені подобаються кілька. Наприклад, Євстафій Антіохійський. Він чітко розумів різницю між грішним світом і вічним життям. І ця думка червоною ниткою проходить через всі його праці.Іреней Ліонський. Він виступав проти гностицизму і відокремив писання від гностиків. Стверджував, що Бог діє в історії і керує нею. Перший, хто зробив екзегезу тексту про Ісуса.Афанасій Великий. Йому вдалося визначити, що є Істина. П'ять разів його кидали в темницю за те, що захищав вчення про Трійцю. Розумів різницю між Творцем і творінням. Мав ясне розуміння ролі Ісуса в спасінні. І – Беза Великий. Був затятим противником аскетизму. Уникав крайнощів і, хоча сам був аскетом, але в цьому дотримувався розумного балансу.Що б Ви побажали майбутнім дослідникам Святого Письма, виходячи зі свого власного досвіду?Завжди більше слухати, ніж говорити. Це правило особливо важливо при дослідженні Писання. Підходьте до Біблії з готовністю сприймати.Запитання – Валентина Куриляк
- Поділитися