Анна Рябенко, ведуча новин на радіо «Голос Надії»: «Ми живемо в постійному стресі: робота, навчання, сім‘я, проблеми зі здоров‘ям; труднощі так і лягають на наші плечі, тому хочеться додавати яскравих фарб у життя наших слухачів!»
Рубрика «Новини» вже була чи саме ви її започаткували?
«Вісті надії» вже досить давно існують на радіо «Голос надії», я навіть не знаю точну кількість років. Але це чудово, що наші слухачі можуть слухати позитивні новини!
Як давно ви ведете цю рубрику?
Я почала займатись новинами восени 2017 року. Тобто, вже три роки мій голос озвучує «Вісті надії». І я вже так звикла кожного ранку прокидатися, одразу йти на студію, щоб записати свіжу і актуальну інформацію, що навіть не уявляю своє життя без цієї діяльності.
Розкажіть про процес створення рубрики.
Спочатку я шукаю інформацію для сценаріїв. Мені потрібно знайти дванадцять повідомленнь, які принесуть слухачам лише відчуття радості та позитиву щодня. Знайти щось хороше не просто. На жаль, зараз дуже багато негативу у світі. Відкриваєш стрічку новин будь-якого інформаційного агентства і диву даєшся, бо читаєш лише про аварії, катастрофи, хвороби, смерть. Мурашки по шкірі часом від того. Гріх настільки полонив наш світ, що доброго залишилось мало, але слава Богу залишилось. З Божою допомогою вдається знаходити щось хороше.
Так як «Вісті надії» в ефірі декілька разів на день, мені необхідно робити три різних блоки. У кожному з них по чотири новини. Блоки підписую згідно часу, у який вони мають виходити в ефір, наприклад 12/15/18, 13/16/19, 14/17/20. Тобто, ведучий прямого ефіру у Львові на студії знає, що скоро друга година дня, тому відкриває архів новин і бере блок, який підписаний «14/17/20». З іншими блоками і часом аналогічно.
Загалом мої обов‘язки: написати сценарій, начитати його перед мікрофоном, змонтувати і відправити в архів.
Чому саме позитивні новини? Про що конкретно розповідаєте?
Повторюсь, у світі багато зла. Хочеться, щоб хоча би на радіо «Голос надії» люди могли почути щось добре.
Ми живемо в постійному стресі: робота, навчання, сім‘я, проблеми зі здоров‘ям – труднощі так і лягають на наші плечі, тому хочеться додавати яскравих фарб у життя наших слухачів! Вірю, що це вдається, адже, я розповідаю про цікавинки, нові дослідження, рекорди, флешмоби, важливі ініціативи, курйозні випадки з життя, соціальні проекти тощо.
Скільки часу йде на підготовку однієї рубрики?
В день я витрачаю близько трьох годин на весь процес.
Чи були у вас труднощі? Якщо були, то які?
На початку у мене був абсолютно не новинний голос. Я б сказала, він був дитячий, наївний. Взагалі, не знаю, як в мені змогли побачити потенціал. Я займалась риторикою, робила різні вправи, слухала інших радіо ведучих і це мені допомогло. Також, я щоранку йшла на студію і по дорозі молилась: «Боже, допоможи мені удосконалитись! Учи мене! Веди мене! Хочу сьогодні записати новини краще, ніж учора. Будь ласка, допоможи!» І Він допомагав!
Наступним складним етапом був монтаж. Я вчилася з нуля. Різні кнопки і функції мене лякали, але все це минуло дуже швидко. Хоча труднощі залишаються й досі. Справа в тому, що новини повинні бути свіжими та актуальними, тобто, я кожного дня повинна бути на студії, і часом, це мені заважає від‘їхати в інше місто на декілька днів.
Зараз я трохи пристосувалася, можу записати на диктофон увесь сценарій і вже далі монтувати на ноутбуці, але все одно це не дуже зручно, тому що потрібна студія.
А ще важко, коли хворієш. Якщо не ти, то ніхто новини не зробить. А часом дуже болить горло чи просто в ліжку лежиш, бо не можеш встати.
Чи були у вас відгуки від слухачів?
Так. На жаль, негативний. Була певна новина, яка заділа за живе одного слухача і він написав нам на радіо, що таким новинам не місце у «Вістях надії». Я взяла до уваги його зауваження і після цього проблем вже не було.
А позитивні відгуки я можу завжди почути від батьків. Вони завжди хвалять.
Де ви вчилися начитувати новини?
Вправи з постановки голосу, наполегливість і любов до своєї справи. Хоча в інституті був предмет «Риторика», але новинами я почала займатися значно раніше, ніж прослухала цей курс.
Запитання – Вікторія Півень
