Бог. Люди. Надія. Для України.

Адвентисти Білої Церкви екстрено евакуюють містян і щоденно моляться за перемогу

8 березня 2022adventist.ua2 хв читання

Розповідає Валентин Педченко, пастор у місті Біла Церква Київської.

Що відбувається зараз у Білій Церкві?

Наразі спокійно, у суботу зранку о 9.30 ракета влучила недалеко біля школи у приватний сектор, зруйнувала десятки будинків. Школа зараз на канікулах, всі пороз’їжджалися: хто в селах, хто за кордон втекли.

Основна робота – це евакуація населення, яке виїжджає сім’ями, старенькі люди. Служителі на місці, допомагають людям виїжджати.

Чи була окупована Біла Церква?

Ще не була.

Ви вважаєте що з Ірпеня можуть прорватися?

Наскільки відомо, біля Фастова стоять російські блокпости, було розстріляно машину з цивільними.

Які настрої у людей, вони всі поголовно збираються тікати? Чи є тероборона?

Тероборона звісно є, люди роблять все що можливо, щоб захистити себе. Кому страшно, особливо хто з дітьми, ті їдуть.

Зараз служителі проводять молитовні зібрання? Чи зараз не до того?

У молитві сила. Я служитель у містечку Узинь, що поруч Білої Церкви, і ми в оренді, в суботу служіння проводимо онлайн. А на тижні щовечора проводимо молитовні служіння онлайн. Маємо конференц-зв’язок.

Чи є серед населення, яке виїжджає, панічні настрої чи вони бадьоро тримаються? Чи збираються вони повернутися після війни чи їдуть назавжди?

Тяжко сказати як воно буде. Панічний страх у тих, хто пережив вибухи поруч, ті що більш дальше, якось легше. Ті, які відчули потужні вибухи, у тих страх є, це звичайно, інакше бути не може.

За вашими відчуттями, як людина, яка молиться і читає Біблію, скільки це триватиме?

Саме тяжке питання. Це знає тільки Бог і Путін. Що він там задумав і скільки протримається – невідомо. Як швидко Бог його зупинить. Він може його і до вечора зупинити. Ми не знаємо Божих планів. Якщо дивитися по Донбасу, ми думали що швидко все закінчиться, а тягнеться вже вісім років. Дати відповідь у таких умовах дуже тяжко.

Ваша родина в безпеці чи з вами?

Ні, минулого тижня я їх вивіз. Вони хотіли залишатися зі мною, але коли почалися вибухи у Білій Церкві, у молодшої дочки, їй 8 років, почалася істерика, її почало трусити, то зрозуміли що треба вивозити.

Запитання – Вікторія Березка

Поділитися статтею:

Розсилка

Не пропускайте новин

Найважливіше за тиждень або за місяць в одному листі: події з життя громад, життєві історії та відповіді на біблійні запитання.

Як часто надсилати

Без спаму. Відписатися можна одним кліком у кожному листі.

Поділитися
TelegramFacebook

Разом допомагаємо людям

Підтримайте гуманітарні проєкти та служіння Церкви в Україні.

Підтримайте добрі зміни

Ваш внесок допомагає людям, громадам і важливим проєктам по всій Україні: від гуманітарної допомоги до таборів для дітей. Дякуємо, що ви з нами!

Бог. Люди. Надія. Для України.