Нещодавно одна чудова дівчина запитала мене: чи усвідомлюю я, що найбільше чоловікові необхідна повага. Звісно. Адже я читаю Біблію, — як же не усвідомлювати?
Але коли я почала розмірковуючи про це, то виявилося дуже багато всього...Вирішила, що це може бути корисним не лише мені одній. Тому ділюся. Якщо жінка нещаслива, це Завжди якимось чином пов'язано з її неповагою до чоловіка.Гучні слова, розумію. Але якщо поспостерігати по Життю та замислитися?.. Знаєте, якщо жінка не поважає чоловіка, на це завжди існує внутрішня, глибинна причина.Особливо, якщо вона Усвідомлює, що поважати його — це правильно та важливо. ... Я помітила, що причина завжди пов'язана з відносинами — з самою собою, з Богом, з цим конкретним чоловіком ... або з іншими людьми. Необов'язково з чоловіками.Десь глибоко зачаїлася біль. Її можна довгі роки, досить успішно, приховувати навіть від самої себе. Але якщо вона є, то надасть про себе знати неповагою до чоловіка. Часто абсолютно несподівано. Якщо ти Дуже шанобливо ставишся до свого хлопця або нареченого, то це ще не гарантія, що ти будеш поводитися так само, коли вийдеш заміж. Заміжжя — це зовсім інший рівень, серйозно. Вплив дитинства ніхто не скасував.Не секрет, що найважливішому ми вчимося у своїх сім'ях.Де дівчинка усвідомлює, як потрібно ставитися до чоловіків? Вдома. Причому набагато раніше, ніж вона навчиться аналізувати, хіба не так?Отож, якщо існують проблеми з повагою до чоловіка, важливо згадати, що було в дитинстві.Які були стосунки між батьками?Як реагувала мама, коли тато робив щось «не так»?В якому тоні вона не погоджувалася з його думкою?Хто приймав рішення?І ... тут можна продовжувати до нескінченності.Добре, якщо все було добре.А якщо тато був ледачкуватий і мамі доводилося «тягнути» всю сім'ю на собі?А якщо у нього були проблеми з залежністю (до речі, мова не тільки про алкогольну) або психічні розлади?А якщо він принижував маму?А якщо він взагалі пішов до іншої жінки, й у нього з'явилася інша дочка?А якщо його взагалі не було — окрім моменту зачаття, зрозуміло?А якщо він був «ідеальним» (у всякому разі, так здавалося з боку) ... але з ним було погано, тому що Абсолютно Все повинно було бути тільки так, як скаже він?Біль в серці дівчинки буде зростати разом з нею. Дівчинка може бути просто золотом — такою собі «розумницею-відмінницею». Але біль нікуди не дівається і росте. Причому в таких ось дівчаток — особливо.А потім, вийшовши одного дня заміж, «ніжна, добра й чудова» починає поводитися так, як сама від себе не очікувала. Не завжди, звичайно. Але якщо чоловік випадково зачепить її Біль, який до цього часу вже став величезною колючою рослиною...І жінка відчуває, що помре зсередини, якщо ... не зробить боляче ще комусь. В першу чергу — йому. І собі. (Відчуває. Але далеко не завжди усвідомлює).І найжахливіше, — вона може абсолютно не розуміти, що відбувається. Дуже його любить. Дуже соромиться своєї поведінки. Або ж цієї самої поведінки не помічає. А коли він піде від неї до жінки, яка (об'єктивно) не така розумниця й красуня, то цей біль розростеться ще більше.І ...вона стане дуже сильною, повірить в те, що «всі мужики — ...»І почне сіяти зернята Болю в серці своєї донечки. Розумієте, звідки беруться сімейні сценарії нещасливих жінок — з покоління в покоління?До речі, нещасливою можна бути й в тому випадку, якщо чоловік не піде. І все це також передати «у спадок». І це сумно не менш :(.Тож, чи існує вихід? Де він???Ось тут взагалі цікаво. Зараз існує мільйон методів.Медитації, зняття «вінця безшлюбності», енергетична чистка, — з неприпустимого для людей, які читають Біблію.Психологія, — для широкого кола стражденних. Змиритися, терпіти, «буває й гірше», — часто вважається єдиним варіантом для християн. А я вважаю, що важливо поговорити.В першу чергу — з собою.І з Богом.А ще — з жінкою-християнкою, яка сприймає свою віру серйозно. Але при цьому досить мудра, щоб розуміти, що «змиритися, терпіти та «буває й гірше» — не вихід.Але в першу чергу, звичайно, з собою і з Богом. І читати Біблію. Розмірковувати, згадувати. Плакати. Благати про зусилля прийняти те, чого вже й змінити — не зміниш. І змінити те, що можливо, що наразі ще у твоїх руках.Просити сили пробачити батькам. Вчитися поважати тата.Просити сили пробачити чоловіку. І себе — адже нерідко той біль, який він завдає мені — це відповідь на той, який я завдаю йому. ГОВОРИТИ БОГОВІ АБСОЛЮТНО ВСЕ. НАЙЖАХЛИВІШІ ДУМКИ, САМІ ТЕМНІ СЕКРЕТИ.«Того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть...» Івана 6:37Це дуже складно. Чи може Бог зцілити навіть саме зранене серце? Я знаю не одну таку історію. Та вибираю вірити в це. Але вірити чи ні — це кожен вирішує сам. А як мені зі ... мною? Чи прощаю я себе, коли помиляюся? Коли проявила неповагу до чоловіка, хоча стільки разів говорила до себе, як потрібно поводитися? Дякую я Богові за ... себе? За свій темперамент, своє тіло, свої таланти? Може, моя Рослина-Біль колить мене зсередини не тільки через поведінку чоловіка, а ще й через те, що я не люблю себе? Я прийшла до висновку: ПО-СПРАВЖНЬОМУ поважати чоловіка може тільки зцілене Серце. P. S. Чи вірю я в психотерапію?Я вірю в Бога. І в те, що Він використовує різні методи — психотерапію в тому числі. Але жоден з Його методів не може суперечити тому, що написано в Біблії. І це — без варіантів. Ті, хто дочитав до кінця — подивіться, будь ласка, проповідь Олександра Лисичного «Ти, Бог і XXI століття». Особливо зверніть увагу на фразу «Можна молитися ... й не молячись...»Анна МакарчукЗа матеріалами Facebook сторінки Anna Makarchuk інформація для цієї статті взята з «Уважение, в котором он отчаянно нуждается»