Коли дві обручки стають кайданами: скільки простору тобі потрібно після весілля?

Цьогоріч у лютому Україну облетіла новина про пару з Харкова. Молоді люди прикували руки один до одного ланцюгом, щоб прожити так чотири місяці, встановити рекорд і перевірити свої почуття. Все йшло добре, закохані навіть збиралися змінити залізні узи на шлюбні. Але в день зняття ланцюга оголосили про розставання.

Що стало причиною? Чи не те, що у стосунках має бути свобода, а задля рекорду молоді люди позбавили себе її? Наскільки важливо мати особистий простір у відносинах?
Олександр та Вікторія були закохані, планували прожити разом все життя. Думали, що ланцюг - щось важливе у їхніх відносинах, щось, що скріпить їх. Але сталося інакше.
Коли ми закохуємося, то хочеться бути поряд із коханою людиною вдень і вночі. Ми воліємо бачити коханого, милуватися, спілкуватися, говорити компліменти, просто сидіти поруч. Однак рано чи пізно умовний медовий місяць закінчується, і люди починають бачити один одного справжніми. Потреба мати особистий простір знову дає знати про себе. Партнер хоче провести час з іншими людьми або наодинці – і це зовсім не означає, що він уже не кохає.
Психологи наголошують, що особистий простір має значення. Не важливо відносини з батьками, дітьми, друзями чи коханою людиною. Часто люди не розуміють, наскільки потрібно давати своєму партнеру час для себе, що призводить до невдоволення. На жаль, нерідко саме брак особистого простору і є причиною розриву.
Катерина Божко, психологиня, викладачка Українського гуманітарного інституту говорить: “Пам’ятаєте, на машинах молодят розміщують дві обручки, що перетинаються. Вони скріплені лише невеликою частинкою. Так і у відносинах: ми всі повноцінні особистості. Є те, що тримає нас разом, але ми не повинні постійно бути поруч. Я дуже скептично ставлюся до того, коли люди говорять, що знайшли свою другу половинку. Ні, ми всі цілісні. Тільки повноцінна особистість, зустрівши таку ж, можуть удвох створити щось нове і прекрасне”.
На жаль, багато стосунків - це компенсація, говорить психологиня. Найчастіше, такі відносини швидко закінчуються або переростають в маніакальну залежність один від одного.
Лілія, яка вже п'ять років в шлюбі, вважає: “Якщо людина психічно здорова, їй просто життєво необхідний вільний простір. Його відсутність - це тривожний дзвіночок, що говорить про дисфункціональність сім'ї, про залежність від іншої людини. А хто захоче виживати у нездоровій сім’ї? Хоч чоловік і дружина – одне ціле, та в кожного є свої здорові межі й простір”.
Існує поширена думка, що побут вбиває романтику. Тому дехто боїться дозволити іншому зайти до його особистого простору, хоча без цього неможливо побудувати близькі стосунки. Існує тонка межа, адже потрібно пустити людину достатньо близько, але настільки, щоб не відчувати дискомфорт.
“Справжню близькість і романтику потрібно плекати. Це не залежить від того, скільки років пара разом”, – додає Катерина Божко.
Виною відсутності особистого простору у відносинах є нав’язаний з дитинства стереотип “закохані повинні завжди все робити разом”. Та в реальному житті ми часто бачимо, як чоловік тікає на риболовлю чи в гараж, а дружина йде на город тощо. Ми хочемо побути на самоті, щоб відпочити і відновити емоційну рівновагу. Це цілком нормальне бажання.
Щоб уникнути проблем, варто знайти баланс між комфортним співіснуванням один з одним й особистим простором. Важливо залишати місце для себе і не перетворюватися в чиюсь половинку. В такому випадку, шансів побудувати міцний і збалансований союз буде набагато більше.
Аліна Дар’єнко

далі
Йти за своїм серцем: за й проти