Розповідає Ірина Бегас - керівниця відділу жіночого служіння Адвентистської церкви в Україні
Повномасштабне російське вторгнення в Україну викликало шок у всіх, і віряни не стали винятком. Великою перевагою в цей час стала підтримка Всесвітньої адвентистської церкви: молитви, вантажівки гуманітарної допомоги, турботливий прийом біженців майже на всіх точках кордону, надання всебічної допомоги тим, хто вимушений був шукати притулок в іншій країні.Керівниці відділу жіночого служіння у регіонах проводять регулярні онлайн-зустрічі молитов і взаємопідтримки. У кожному регіоні вірянки приєднувалися до того служіння, в якому там була потреба. Адвентистки західних регіонів, Буковини, та Поділля приймали переселенців з гарячих точок, які потребували ночівлі, їжі, одежі й турботи. Вірянки зі східних та південних регіонів опікувалися своїми родинами і тими, хто живе поруч з лінією фронту. З часом ми, українські жінки, адаптувалися до стану війни і продовжуємо жити в ньому вже майже два роки. Основною метою відділу жіночого служіння в Україні в цей час є відповідь на потреби жінок під час воєнного стану. На це спрямований проєкт «Жінки надії» – зустрічі з жінками для надання фізичної, психологічної та духовної підтримки. Ми провели триденні зустрічі майже у кожному регіоні, де жінки могли відновитися фізично, отримати професійну психологічну допомогу та укріпитися в надії на Господа. Програма містила вечір історій, де кожна могла згадати, як Господь чув її молитви і робив чудеса в найскладніших обставинах.До нас приїжджали учасниці навіть з найгарячіших точок Луганської, Донецької (підконтрольних Україні), Чернігівської та Сумської областей. Такі зустрічі відбулися з жінками Київського, Центрального, Буковинського, Подільського та Східно-Дніпровського регіонів. Плануємо продовжувати роботу проєкту «Жінки надії» по всій території України, а також приділити особливу увагу матерям, жінкам і родинам військових.