Для багатьох сьогодні став незрозумілим календарний рух традиційних свят у найбільших християнських конфесіях України: православних і греко-католиків. Якщо нещодавно певні свята чомусь звершувалися в один день, то сьогодні вони відзначаються майже на два тижні раніше. З чим це пов'язано?
В Україні є декілька православних і греко-католицьких конфесій. Кожна конфесія має свої підходи до датування церковних свят. Найбільші з православних конфесій:(1) Православна церква України (ПЦУ), створена як юридична особа на Об'єднавчому православному соборі у 2018 році шляхом злиття в одну релігійну організацію релігійних громад Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви; (2) Українська православна церква (УПЦ), — хоча деякі дослідники часто додають до її назви слова «Московського патріархату», проте юридично це неправильно, тому що, згідно зі статутом, назва релігійної організації не містить цих слів.З греко-католицьких конфесій, — церкви, які звершують служіння за східним, тобто православним або візантійським обрядом, проте адміністративно підпорядковуються та визнають вчення Ватикану — Римо-католицької церкви, тобто церкви західного, латинського обряду богослужіння, — в Україні маємо Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) та Мукачівську греко-католицьку єпархію (МГКЄ), поширену, першою чергою, на Закарпатті.Після того, як ми з’ясували у загальних рисах релігійну карту України, можна торкнутися й церковної календарної реформи.У 2023 році відбувся перехід ПЦУ, УГКЦ та МГКЄ з юліанського на новоюліанський або григоріанський календар. Традиційно, з часу свого виникнення на теренах України, Православна церква у своїй богослужебній практиці користувалася юліанським календарем, чинним з часів становлення християнства у Київській Русі. Сьогодні цей календар називають «старим стилем», який діяв у Російській імперії до 1918 року. Юліанський календар, при всій своїй прогресивності під час впровадження у 45 році до н.е. Юлієм Цезарем, — на честь цього римського правителя й отримав свою назву, — трохи довший за тривалістю від реального астрономічного року. Астрономічним роком прийнято вважати час обертання Землі навколо Сонця. Проте, з плином століть ці розбіжності ставали більш суттєвими, — у 16 столітті — 10 днів, а сьогодні це вже 13 днів. Тому у 1582 році римським папою Григорієм XIII був запроваджений григоріанський календар, який отримав свою назву на його честь. Григоріанський календар ближчий до астрономічного року, тому сьогодні його називають «новим стилем». Новоюліанський календар, розроблений у ХХ столітті, вважається ще точнішим календарем.Принципово ці календарі відрізняються кількістю високосних років, тобто років по 366 днів.Отож, — у юліанському календарі існує один високосний рік на кожні чотири роки,— у григоріанському — 97 високосних років на кожних 400 років,— у новоюліанському календарі 218 високосних років на кожних 900 років. У Західній Європі перехід зі старого юліанського календаря на точніший григоріанський відбувався поступово, починаючи з XVI століття. Країни ж Східної Європи, — у своїй більшості переважно православні за віросповіданням, — довгий час відкладали зміну календаря, вбачаючи в цьому загрозу католицької експансії, — згадаймо хоча б рішення Константинопольського собору Православної церкви 1583 року щодо григоріанського календаря, традицій та догматів Католицької церкви.Коли вже й світська влада перейшла на григоріанський календар, Православна церква на теренах колишньої Російської імперії продовжувала користуватися у своїй богослужебній практиці старим юліанським календарем, що пов’язано з консерватизмом кліру та вірних цієї конфесії, їхньою повагою до норм, які склалися історично.Можна згадати, як неоднозначно були сприйняті реформи патріарха Никона у середині XVII століття. Тому й спроба запровадити новоюліанський календар патріархом Тихоном у 1923 році не знайшла належної підтримки з боку вірян і незабаром була скасована.Сучасний же перехід ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський церковний календар має під собою більш політичний аспект, ніж богословський. Зрозуміло, що це кроки дистанціювання від впливу російської Православної церкви. Зауважимо, що УПЦ залишилася на старому юліанському церковному календарі. Ось тому однакові за назвою православні свята ПЦУ та УГКЦ святкують на 13 днів раніше, — це різниця між григоріанським/новоюліанським календарем і старим юліанським, — ніж УПЦ. Наприклад, православні та католики святкують Різдво 25 грудня, проте за юліанським календарем 25 грудня церковного року припадає на 7 січня григоріанського календаря, за яким зараз живе українське суспільство.У православному та католицькому церковних календарях є, так звані, «нерухомі» свята. Такі свята завжди припадають на одну й ту саму дату, на кшталт, Різдва Христового, Водохреща, Успіння Богородиці. Існують і «рухомі» свята, або ті, які змінюють свою дату, тому що розраховуються за певними методиками, — зокрема це Великдень, свято Трійці. І ось тут існують розбіжності між православними й католиками. Розрахунок дати Великодня був затверджений на Нікейському соборі у 325 році та святкується у першу неділю після повного місяця, який є першим повним місяцем після весняного рівнодення. Проте католики й православні беруть за основу різні дати весняного рівнодення, при чому за православною традицією Великдень ніколи не може припадати на єврейське свято Песах. Ці різні правила розрахунків мають наступні назви: «григоріанська пасхалія» у католиків і «александрійська або юліанська пасхалія» у православних.Хоча ПЦУ та УГКЦ у питання «нерухомих» свят перейшли на новоюліанський календар, який на сьогодні повністю збігається з григоріанським, то щодо «рухомих» свят ці церкви залишили правило «юліанської пасхалії». Тому, наприклад, Різдво Христове ці церкви святкують в унісон з римо-католиками, а ось Великдень у них буде збігатися з УПЦ, яка не проводить змін у церковному календарі. Мукачівська ж греко-католицька єпархія перейшла на григоріанський календар як для «нерухомих» свят, так і на «григоріанську пасхалію» для «рухомих» свят.Враховуючи такі розбіжності у різних деномінаціях щодо дати церковних свят, віряни бояться зробити щось неправильно, у неправильну дату, або просто виникає запитання «а чи взагалі можна змінювати час церковних святкувань, які були такими протягом століть?» Основа віри християн — Святе Письмо, Біблія, тому у всіх суперечливих питаннях варто звертатися до цього першоджерела.Якщо ж ми відкриємо Святе Письмо, то будемо здивовані, що такої кількості церковних свят, яка є в сучасних церквах, не знав і не впроваджував ані Христос, ані Його апостоли. Навіть, плинна дата Великодня – це винахід IV століття, а не апостолів або їхніх учнів. За великою кількістю різних свят і правил, християни забувають основу своєї віри — викупну жертву Ісуса Христа заради визволення людства від гріха. Навіть під час Великодня більше уваги звертають на святковий кошик та інші атрибути, ніж на місію Спасителя світу. Цей факт має нас спонукати до духовного переосмислення нашої віри, тому що свята, обряди, зміни календарів не повинні займати нашої уваги більше, ніж проста молитва віри. Ми зосереджуємося на зовнішніх атрибутах, забуваючи очищати внутрішній храм душі. Христос, Його життя заради нас і смерть замість нас — ось що має займати наші думки під час пасхальних урочистостей. У наш складний час ми потребуємо простоти та глибини справжнього християнства, яке Ісус проголосив у Нагірній проповіді.Тому, дорогий читачу, молитва мого серця за Вас і за себе у тому, щоб краще пізнати велич голгофського Страждальця, Який полюбив тебе та мене більше за власне життя. Син Божий, Який прийшов у цей світ заради людей, Який служив людям, Який помер замість людей — ось справжній зміст Пасхи. Суперечки щодо правильності тих чи інших дат, календарів можуть тривати без кінця та краю, проте людське серце чекає одного – справжньої зустрічі душі зі своїм Спасом.