Старші та молодші діти в родині: психологічні особливості стосунків

Виховання дітей — тяжка праця, яка має безліч аспектів. У сучасній психології приділяється велика увага особливостям розвитку малюків залежно від черговості їхнього народження. Розгляньмо деякі особливості, поширені помилки й відмінності у взаємодії з дітьми.

Старша дитина — маленький «цар»
Відомий австрійський психолог Альфред Адлер називав дитину «монархом, позбавленим влади», і це дійсно так. Із появою на світ первістки притягують всю увагу та безмежну турботу мами, тата та всіх родичів, тому в процесі дорослішання вони часто займають лідерські позиції не лише в родині, а й у суспільстві.
Однак, сила любові до малюка іноді стає проблемою в його вихованні, оскільки затьмарює собою інші почуття й думки. Мами й тата, розчинившись у своєму чаді, допускають безліч помилок. Найчастіше бензину в багаття підливають бабусі й дідусі, які скасовують батьківські заборони, аби побалувати довгоочікуваного онука.
Поява молодшої дитини
Ревнощі й страх — ось, що відчуває дитина, коли дізнається про майбутнє народження сестрички чи братика. Батьки будуть змушені ділити свій час, увагу та матеріальні блага вже між двома малюками, тому старшенькі часто панікують. «Мама й тато мене більше не люблять» — досить часто можна почути цю фразу від первістка, який відчуває сум'яття через те, що перестав бути центром уваги в сім'ї.
Слід зазначити, що молодші не відчувають шоку від позбавлення трону. До того ж, вони завжди оточені турботою старшого брата або сестри, а це дозволяє з ранніх літ осягати досвід спілкування. Проте такі діти часто позбавлені почуття страху й небезпеки, оскільки впевнені, що їх завжди порятують.
Середні діти найважчі
Уявіть ситуацію, що малюк, хоч і конкурував зі старшим за увагу батьків, але при цьому все ж мав перевагу у вигляді підвищеної турботи. Однак, із появою ще меншої дитини він опиняється посередині. Мама й тато дуже зайняті проблемами старшої дитини та доглядом за малюком, тому середня дитина почувається покинутою.
Середня дитина з малих літ осягає ази дипломатії, оскільки їй часто доводиться налагоджувати стосунки між старшою й молодшою. Вона знає, як шукати компромісів і вирішувати конфлікти — ще на самому їхньому початку.
Основні завдання у вихованні різновікових дітей
Не варто думати, що існує єдина інструкція для кожної сім'ї, проте кілька загальних порад допоможуть абсолютно всім. Установка позитивних відносин між дітьми — одне з головних батьківських завдань, тому важливо:
• Виявити особливості характеру та розвитку кожної дитини;
• Визначити, в яких стосунках перебувають діти;
• Враховувати стать і вік малюків;
• Вміти вирішувати та залагоджувати конфлікти;
• Не створювати умов для суперництва за увагу.
Підготуйте старшого до появи малюка
Цей момент особливо важливий, оскільки допоможе первістку швидше адаптуватися до зміни родинних правил. Дитина може сприймати народження сестрички чи братика з радістю і трепетом, якщо проявляти правильний підхід:
• Якомога частіше говоріть із чадом, описуйте йому, що відбуватиметься найближчими місяцями, коли відбудеться поповнення. Радьтеся, як назвати майбутнього малюка, якого кольору купити одяг або ліжечко. Так малюк відчує себе частиною важливих рішень.
• Говоріть зі старшим про те, як сильно ви чекали його появи та раділи його дорослішанню. Тоді він зрозуміє, що був для мами й тата таким же важливим, як і майбутній малюк.
• Хваліть первістка коли він зробив щось хороше (побудував будиночок із кубиків, прибрав іграшки). При цьому, зауважуйте, що коли народиться сестра або брат, він неодмінно навчить малюка робити так само. До того ж— удвох завжди веселіше.
Старший дитина — не безкоштовна няня
Багато батьків часто припускаються помилки, доручаючи первістку занадто багато обов'язків щодо догляду за новонародженим. Особливо це виявляється, коли старшою дитиною є дівчинка. «Ти теж колись станеш мамою, тож учись» — кажуть дорослі з кращими намірами.
Психологи стверджують, що нанянькувавшись у дитинстві з братами і сестрами, багато з них доволі часто відмовляються народжувати дітей, оскільки згадують цю відповідальність, до якої не були готові.
Природно, долучати до домашніх турбот необхідно, але важливо дотримуватися золотої середини. Наприклад, погратися із малюком, поки мама готує обід. При цьому, завжди важливо дякувати дитині за допомогу й поважати її право відмовитися на користь своїх особистих справ.
Самостійність та індивідуальність
• Підтримуйте самостійність молодшого. Оточений турботою, малюк часом позбавлений вибору й необхідної свободи, які допомагають здійснювати перші кроки. Його часто балують, але при цьому дозволяють набагато менше, ніж старшому. Тому він може вередувати й відстоювати свої права. Заохочуйте ініціативу, але не дозволяйте дитині маніпулювати.
• Не порівнюйте дітей. Не слід порівнювати братів і сестер за їхніми здібностями, якостями й характером. Кожен малюк обдарований по своєму, важливо підкреслювати його індивідуальні таланти, вчити взаємодіяти між собою.
• Рівномірно розподіляйте ресурси. Необхідно приділяти увагу всім дітям, розраховувати свій час для всіх і дарувати однакову кількість подарунків. Справа в тому, що діти сприймають все це як ступінь доказу батьківської любові. У разі, якщо один отримує більше, а другий менше, створюється підґрунтя для конкуренції й ревнощів.
• Особистий простір важливий. Звичайно, не кожен у змозі надати дитині окрему кімнату. Однак, у кожного має бути власний куточок, де лежать тільки його речі. У великій родині дуже важливо навчити малюка поважати свої тачужі кордони, щоб було простіше взаємодіяти з людьми.
Заборонені прийоми виховання
Чого категорично не можна допускати:
• Зовсім не купувати молодшому нового одягу й особистих речей. Дорослі думають про практичність, а дитина тим часом вважає, що її люблять менше, адже змушують доношувати речі за сестрою або братом. До того ж, багато дітей самовиражаються через предмети, їм важливо проявити власний смак.
• Водити молодшого в одні й ті ж гуртки зі старшим. Батькам зручно, адже всі при справі й під наглядом. У даному випадку заперечуються права молодшого на власні захоплення та хобі.
• Нав'язувати обов'язок «бути старшим». Це стосується не тільки допомоги батькам та нагляду. У первістка можуть бути свої компанії й захоплення, де молодшому не місце. Тому не потрібно просити взяти молодшенького з собою на кожному кроці — нехай діти відпочивають один від одного в окремих колах спілкування.
• «Ти старший, будь розумнішим», «поступися маленькому» — це лише частина заборонених фраз. Молодший думатиме, що йому все можна, варто лише захотіти, а доросла дитина вважатиме, що ви у всьому потураєте малюкові на шкоду його бажанням.
• Не можна обирати собі улюбленців. Ви можете скільки завгодно говорить дітям, що любите їх однаково, але за відношенням часто видно все. Якщо карати, то кожного з однаковою суворістю. Вимоги щодо поваги та порядків у домі також мають бути єдині для всіх. Не можна давати поблажки через вік або стать.
Батьки, не забувайте про себе
Віддаючись вихованню потомства, не слід забувати про свої потреби й бажання. Така самовідданість погано позначається на подружніх стосунках, а як відомо, діти помічають все й вчаться на прикладах. Показуйте їм, що мама й тато люблять та поважають одне одного, що в родині є цінності й традиції, які важливо враховувати.
Оксана Крестинич

далі
Моя мрія - надихнути мільйон людей на взаємини з Богом