Першоджерела сучасної системи освіти: Ян Амос Коменський

Актуальність теми обумовлена недостатньою ефективністю сучасної вітчизняної освіти. На теперішній час при однакових чи вельми схожих освітніх системах і суспільно-політичних устроях у різних країнах і регіонах світу у переважній більшості випадків найбільшої реалізації своїх творчих та інтелектуальних задатків досягає молодь протестантських країн або тих країн, які донедавна були такими. Саме в цих країнах, в цілому, молодь є найбільше професійно підготовленою. Знання ідеологічних обставин, в яких формувалась найбільш прогресивна педагогічна діяльність початку і середини XVII століття може сприяти подальшому розвитку педагогічної думки і зростанню ефективності освіти, особливо у тих країнах, які користуються плодами Реформації, але відкидають її ідеологію.

Мета дослідження полягає у тому, щоб дослідити, чи мала місце релігійна ідеологія при зародженні сучасної системи освіти, зокрема, чи впливала вона на науково-педагогічну творчість основоположника педагогіки нового часу Яна Амоса Коменського. І якщо так, то яке місце в ній посідала?
Педагогічні погляди цього діяча освітньої галузі займають чи не найбільше місця у вітчизняних хрестоматіях по іноземній історії педагогіки. Його діяльності та внеску в науку присвячена велика кількість іншої літератури. Втім, для широкого загалу залишаються маловідомими або мало зрозумілими його релігійні переконання.
У 1415 році за постановою Констанцького собору був спалений Ян Гус. Католицький священник, магістр вільних мистецтв, ректор Празького університету, який у свій час побачив відхід католицької церкви від першооснов християнської віри і зрозумів необхідність повернення до них всім тим, хто сповідує Ісуса Христа. За своє вчення він був спалений, але залишились чисельні його послідовники. Через ряд десятиліть їх частина називала себе чеськими або богемськими братами. Чеські брати, як це характерно для більшості протестантів, вели енергійне трудове життя. На відміну від більшості тогочасного європейського феодального суспільства для них був дуже природнім принцип взаємодопомоги. Піклувалися про дітей, їх виховання і освіту. По суті, вони жили як одна велика сім’я. Саме в громадах чеських братів вперше у світі починає здійснюватися загальна початкова освіта. Вони вельми сприяли розвитку чеської мови і літератури. Дотримувалися принципу виборності адміністрації у церковному житті. Ця адміністрація мала піклуватись про хворих і бідних. За доктринальними поглядами чеські брати були близькими до кальвінізму.
І от, у середовищі цього християнського товариства у 1592 році в Моравії народжується Ян Амос Коменський. Батько Яна був мірошником, який користувався значним авторитетом серед чеських братів. Коли йому виповнилося 12, він протягом двох років відвідує школу братства. Пізніше вступає до латинської школи у Прерові. Глибока недосконалість навчальної роботи, яка панувала в цій школі, так само як і в інших школах того часу, стала для майбутнього видатного педагога поштовхом до пошуків більш досконалої системи навчально-виховної роботи. Після закінчення цієї школи він вступає до кальвіністського Герборнського університету в герцогстві Насау. В цей же час у віці 19 років приймає водне хрещення. Після закінчення університету повертається у Преров, де його призначають керівником школи, у якій він сам кількома роками раніше здобував освіту. Коли Коменському було лише 24 роки, богемські брати обирають його священиком. Через 2 роки його переводять у Фульнек для священицького служіння та виконання обов’язків ректора у школі братства. Всі свої сили він віддає членам своєї громади [2].
Кінець XVI - початок XVII століття характерний тим, що католицька церква вогнем і мечем продовжує знищувати чи просто переслідувати християн і представників наукового світогляду. У 1572 році відбувається Варфоломіївська ніч у Парижі. У 1600 році спалений на вогні Д. Бруно. У 1616 засуджено вчення Коперніка і відбувається перший процес над Г. Галілеєм. У 1633 другий суд над Галілеєм. І от в цей період, у 1618 році, католицька церква розпочинає 30-річну війну в Богемії, оскільки реформаторський рух пустив там найглибше коріння. В результаті цієї війни 30 000 синів чеського народу змушені були покинути свою Батьківщину. Серед них був і Коменський, який всю решту свого життя прожив у вигнанні. У 1632 році синод чеських братів обрав Коменського старійшиною братської громади. В 1650 році він обирається єпископом. Потім першим єпископом. У 1670 році у віці 77 років Коменський помирає на чужині [2].
Однією з головних особливостей його педагогічних поглядів було те, що він вважав виховання одним із найважливіших факторів побудови справедливих і дружніх відносин між людьми і народами. Розглядаючи процеси навчання і виховання у нерозривній єдності, він віддавав перевагу вихованню, до якого відносив моральне, трудове, фізичне і релігійне виховання [1, с.100]. Останнє для нього не менш важливе, ніж знання: «… істинні вимоги, які ставляться до людини, полягають у тому, щоб вона: 1) знала всі речі; 2) володарювала над речами і над самою собою, 3) щоб вона себе і все зводила до Бога – джерела всіх речей. … то будемо мати: І. Наукову освіту. ІІ. Доброчесність або моральність. ІІІ. Релігійність або благочестя.» [2, с.68].
Християнським світоглядом пронизана вся педагогічна творчість Коменського. У «Пансофії» він виражає думку про те, що всі люди здібні до пізнання і освіти, що простий народ має отримати доступ до знань. Мріяв про час, коли у людських взаєминах реалізується християнський принцип «Возлюби ближнього». В іншому творі, пишучи про другий ступінь у системі освіти – школу рідної мови, він відзначає, що вчитися повинні всі діти, незалежно від соціального положення, віросповідань, статі і національностей. Послідовно наполягав на заміні середньовічної жорстокості при вихованні у школах найуважнішим і найсердечнішим ставленням учителів до учнів. Вся його творчість пронизана роздумами над Святим Письмом.
У праці «Закони добре організованої школи» Коменський дав добре оформлений статут школи. Його «Видимий світ у малюнках» став першою ілюстрованою навчальною книгою. Вона стала родоначальницею для всіх наступних книг для класного читання. Коменському належить честь першого виразного обґрунтування класно-урочної системи занять. Сформульовані ним правила здійснення цієї системи залишаються практично корисними і до нашого часу. У «Великій дидактиці» він виділяє стадію у системі освіти, яка у наш час отримала назву як система дошкільного виховання. Вперше в історії педагогіки обґрунтовує ідею єдиної школи для всіх класів суспільства і наступного розміщення ступенів навчання, докладно обґрунтовує і розкриває самостійне призначення і роль освіти в початковій школі на рідній мові. І це не повний перелік його досягнень. Французький історик і публіцист Мішле називав Коменського світлим генієм, могутнім винахідником, Галілеєм виховання, універсальним вченим, який втратив свою Батьківщину, щоб придбати світ.
Підсумовуючи вищенаведене, слід відзначити, що найбільш яскравий основоположник сучасної системи освіти вийшов із протестантського середовища. В ньому формувався його світогляд, інтелектуальні та моральні якості. Головним мотиватором у його творчості були його релігійні переконання. Це значною мірою пояснює те, чому сучасна система освіти переважно є найбільш ефективною і дає найкращі результати також у тих суспільствах, які сповідують або сповідували раніше схожі реформаційні принципи.
Список використаних джерел:
Коваленко Є.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: Навч. посібник / Є.І. Коваленко, Н.І. Бєлкіна. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 664 с.
Коменський Ян Амос. Вибрані педагогічні твори. Т. 1. Велика дидактика / Я.А. Коменський. Автор вступ.статті А.А. Красновський. Під ред. А.А. Красновського. - К. : Радянська школа, 1940. - 245 с.
Андрій Баран

далі
Європейські адвентисти пам'ятають 75-річчя звільнення Освенцима