З початком війни ЗМІ України об’єднали зусилля, аби боротися з агресією РФ у інформаційному просторі. Звичайно, моральна свідомість кожного журналіста відіграє важливу роль. Адже від людей, які працюють у медійній царині, вимагається бути відповідальними, справедливими, точними, правдивими у висвітленні інформації. Згідно із професійними стандартами, журналісти повинні подавати факти, використовуючи перевірені джерела, та уникати змішування об’єктивних даних із суб’єктивізмом чи спекуляціями.
За словами Максима Балаклицького, протестантський внесок у розвиток української журналістики є важливим, оскільки ґрунтується на «особистому моральному виборі». Таким чином, протестанти, які здебільшого є представниками консервативних напрямків, мають чітко сформовані цінності, що допоможе прокласти дорогу в демократичному напрямку [2]. У своїй діяльності християни-протестанти, та й інші конфесії, керуються принципами Святого Письма, яке виступає джерелом істини. Тому правдивість є результатом впливу біблійних засад на розум людей.
«Абсолютний авторитет Біблії вимагає від журналістів критикувати церкви й суспільство за однаковими критеріями; підтримувати сторону, що бореться за біблійні принципи; говорити правду про свої помилки, ганити провини “своїх” і хвалити переваги противників незалежно від статусу, суспільної ваги й інтересів політичного моменту», – стверджує Максим Балаклицький [2, с. 129].
Схожою виявилася реакція Адвентистської церкви на військову агресію РФ, коли в медіапросторі, зокрема в етері телеканалу «Надія», засуджувалися дії окупантів і вбивць. На противагу цим заявам щодо засудження російської агресії Павло Павленко, доктор філософських наук, стверджує, що «достатньо бодай поверхово переглянути сайти й періодику протестантських церков в Україні, щоб з’ясувати, що опубліковані там матеріали не характеризують позицію конфесій як, власне, проукраїнську» [6, c.114].
Цією тезою науковець бажає підкреслити, що мова викладу інформації протестантськими платформами здебільшого є російською. До того ж у своїй статті Павленко зазначив, що церкви «на 5-й місяць війни так і не спромоглись на офіційному рівні засудити військову агресію Росії проти України». Також він наголосив, що протестанти в Україні «включені в євроазійські інтеграційні процеси під орудою Москви» [6, c.115].
Якщо спробувати перевірити твердження Павленка на прикладі дій Адвентистської церкви, то можна простежити такий проукраїнський напрям:
● Українська унійна конференція Адвентистської церкви в Україні 12 квітня 2022 року була виведена зі складу Євразійського дивізіону (відділення) з центром у Москві та тимчасово приєднана безпосередньо до Генеральної конференції, адміністративний орган якої розташований у Сілвер-Спрінг, Меріленд, США [9];
● усі матеріали, які публікуються на офіційному сайті adventist.ua, подаються читачам українською мовою, дублювання їх російською було припинено з початком вторгнення 2022 року;
● на сайті була розміщена заява Адвентистської церкви з нагоди річниці повномасштабного російського вторгнення [5].
Ці фактори свідчать про зміну парадигм і напрямку діяльності Адвентистської церкви в Україні, рушійною силою якої стала, власне, війна як привід для переосмислення свого ставлення до РФ, імперського й радянського минулого та усвідомлення християнсько-проукраїнської мети в донесенні інформації до мас. Принаймні частина церковних активістів чіткіше стала на позиції української державності та національної свідомості. Це може здаватися відступом від глобалістського мислення протестантських конфесій реставраціоністського руху США 19 століття, однак це також і рух далі від радянського атеїзму та тоталітаризму. Доречно буде згадати тут слова директора Релігійно-інформаційної служби України Тараса Антошевського, який вважає, що 2022 рік «був роком такої чіткої самоідентифікації та швидкого дозрівання української протестантської спільноти, що вона є українською і християнською за всіма своїми справами й словами, що вона готова свідчити на весь світ, що у нас тут відбувається і показувати, що вони є і християнами, і українцями» [3].
На підтвердження цих слів спробуємо навести невеликий список медіаплатформ, через які українські адвентисти говорять про війну та висловлюють свою свідому позицію.
Офіційний сайт adventist.ua
На цій платформі інформація поширюється українською мовою. Попередня версія цього сайту info.adventist.ua має лише україномовний інтерфейс, а публікації робилися українською та російською мовами. Далі адвентисти перейшли на сайт adventist.ua, де існувало дві ідентичні мовні версії. Але з початком повномасштабного вторгнення 2022 року цей сайт перестав дублювати матеріали російською, публікуючи інформацію лише державною мовою.
На сайті adventist.ua є дописи, які стосуються подій церковної та волонтерської діяльності, допомоги всесвітньої Церкви АСД українцям тощо. Це створює картину різнобічного підходу адвентистів до того, що відбувається навколо. При цьому на сайті серед новин можна знайти матеріали про допомогу Адвентистської церкви українським військовим: формування аптечок, відправка буржуйок, медикаментів, необхідних речей, а також особливі збори фінансів на купівлю автомобілів для транспортування поранених з лінії фронту.
Телеканал «Надія» та радіо «Голос Надії»
З початком війни команда телеканалу «Надія» зуміла перелаштуватися на новий напрям роботи – випуск актуального контенту, який торкався б подій, що відбуваються на українській землі. Саме телеканал став тією платформою, яка стала висловлювати нову для Церкви АСД в Україні суспільно-політичну позицію. З перших днів війни телеведучі виступили з осудом щодо російської агресії та надавали теологічні коментарі цим подіям, маючи потужну аудиторію. Адже телеканал «Надія» мовить через супутник на північну півкулю, виходить у кабелі, на офіційній сторінці Facebook канал має близько 100 тис. читачів , в Instagram – 13,7 тис. підписників, в YouTube – 274 тис. глядачів. Це свідчить про значний масштаб поширення контенту «Надії» через різні платформи та методи.
З кінця лютого 2022 року телеканал «Надія» приєднався до тренду телемарафону «Єдині новини», це помітно у використанні ТКН хештегу #UAразом. Однак оригінальність позиції каналу полягала в тому, що тренд використаний один, але зміст, добір новин, акценти продукувалися виключно самою командою телеканалу. Переформатуванням стало те, що релігійно нішевий канал зміг зблизитися із загальним новинарним потоком України.
Це програма «Всеукраїнський марафон НАДІЇ», в рамках якої ведучі підіймали теми військової агресії РФ у реальному часі (новини) гуманітарного стану (репортажі з гарячих точок), волонтерської діяльності, а також надавали теологічний коментар до цих подій. Ведучі обговорювали ситуацію на фронті, в окупації, в Україні та світі в цілому, спілкувалися з експертами та фахівцями різних галузей, з біженцями, переселенцями та волонтерами й намагалися заспокоїти глядачів, допомогти їм знайти сенс серед хаосу, вказати на церкву, як на агента служіння й осередка підтримки, закликати до віри у присутність Господа й показати сенс надії на Нього.
Марафон тривав з лютого по липень 2022 року. Потім цю програму переформатували у «Духовний фронт», який перебував в етері з вересня 2022 по липень 2023 року.
Також на телеканалі «Надія» вийшов проєкт за участю доктора богослов’я Романа Проданюка – «Війна: видиме та невидиме». Ціллю цієї програми було привернути увагу людей до біблійних епізодів та провести паралелі між ними та війною у нашій країні. У середньому кожне відео переглянуло понад 10 тисяч користувачів, що показує популярність та зацікавлення аудиторії цією тематикою.
Можна згадати ще про кілька проєктів, які вийшли в час війни: «Миротворець» за участю Андрія Колодія, «Моя віра під час війни» за участю Андрія Бедратого, «Країною Божих обітниць» за участю Ігоря Корещука. Усі ці програми – спроба теологічної реакції на агресію РФ.
У рамках соціального проєкту «Надія в дії» на платформах радіо «Голос Надії» з’явилася нова програма – подкаст «Твоя історія: війна». Слухачі можуть почути подкаст в етері щопонеділка, середи та п’ятниці о 20 годині.
Суть цього проєкту – надати можливість пересічним українцям поділитися історіями зі свого життя, пов’язаними з воєнним часом. Теми подкасту стосуються виживання в умовах окупації, полону, евакуації, волонтерської діяльності. На цей час команда радіо зібрала 13 історій незламності жителів міста Мукачево [4].
Діяльність християнського блогера Олега Бокова
Канал Олега Бокова на YouTube був створений у червні 2019 року. Майже за 4 роки діяльності його контент переглянули понад 40 млн користувачів, при цьому на його канал підписалося 381 тис. В Instagram Олег має понад 55 тисяч підписників. Він започаткував низку проєктів на платформі YouTube – громада Upstream (17, 5 тис. підписників), канал «Проти течії» (7, 61 тис. підписників).
Специфіка основного каналу Бокова – популяризувати вивчення Святого Письма, життя за біблійними стандартами, слідування за Богом. Якщо до початку російської агресії Олег створював відео на суто релігійну тематику, то з 24 лютого 2022 року на його каналі з’являються матеріали, пов’язані з війною в Україні.
У своїх відео Олег намагається звернутися до російськомовних глядачів через обговорення важливих тем, пов’язаних із християнською позицією щодо військової агресії РФ. Відповідно за період з березня 2022 по квітень 2023 він підняв суспільні теми на своєму каналі, які зацікавили значно більшу аудиторію, ніж то було до 24 лютого 2022 року. Ось деякі з його відео, пов’язані з темою війни, які стали популярними:
1. «Війна в Україні й біблійне пророцтво про завершальний конфлікт у світовій історії» – 6,4 млн переглядів.
2. «Буча – що там відбулося насправді? Історії тих, хто вижив» – 2,3 млн переглядів.
3. «Пастор звернувся до президента України: “Бог може зупинити війну вже сьогодні!”» – 494 тис. переглядів.
4. «Нас вбивають чи спасають? Правда про війну в Україні! І що далі робити?» – 269 тис. переглядів.
5. «Що думають українці про Бога під час війни?» – 162 тис. переглядів.
6. «Як говорити про Бога під час війни?» – 81 тис. переглядів.
7. «Що робити з пасторами, які мовчать про війну в Україні?» – 76 тис. переглядів.
Третій наведений заголовок – це відео, яке стало відомим в українських ЗМІ через особливу змістову спрямованість. Олег Боков записав відеозвернення до Володимира Зеленського, в якому «висловив занепокоєння знеціненням ролі Бога в нашій перемозі над Росією» [6]. Це відео переглянули майже 500 тисяч користувачів. Боков спонукав глядачів відмовитися від нецензурної лексики й віддавати славу не лише Україні, але й Богу. Звичайно, реакція на це відео була дуже різна – від підтримки до гострого критицизму. Так, наприклад, священник ПЦУ Роман Грищук написав емоційний пост щодо переглянутого та засудив діяльність Бокова [8]. Але важливо підкреслити, що це відеозвернення стало новиною, про яку повідомляли національні медіа [1; 7].
Наразі Олег деякою мірою відійшов від воєнної тематики і поряд з російськомовним каналом створив україномовний – «Проти течії» через тиск глядачів, пов’язаний з мовним питанням. На цьому каналі тематика війни представлена, зокрема, у токшоу Сергія Степанюка “Покликані”, де він інтерв’ює християн-волонтерів і капеланів.
Список використаних джерел
1. «Всі кажуть “слава ЗСУ”, а як же Бог?»: звернення українського пастора-блогера наробило галасу в мережі. Волинь-нова, 2022. URL: https://www.volyn.com.ua/news/219496-vsi-kazhut-slava-zsu-a-iak-zhe-boh-zvernennia-ukrainskoho-pastora-blohera-narobylo-halasu-v-merezhi.
2. Балаклицький М. Перспективи протестантської журналістики України. Світогляд – Філософія – Релігія: Зб. наук. пр. Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2012. Вип. 2. С. 122-132.
3. Балаклицький М. Протестанти показали, наскільки вони готові допомагати і захищати свою країну. URL: https://adventist.ua/news/ukraine/Taras-Antoshevskyi-dyrektor-Relihiino-informatsiinoi-sluzhby-Ukrainy/.
4. Вісті надії. URL: https://www.youtube.com/@VistiNadii/videos.
5. Заява Адвентистської церкви в Україні з нагоди річниці повномасштабного російського вторгнення. URL: https://adventist.ua/news/ukraine/zaiava-adventystskoi-tserkvy-v-ukraini-z-nahody-richnytsi-povnomasshtabnoho-rosiiskoho-vtorhnennia/.
6. Павленко П. Євразійська сутність пострадянського протестантизму: український вимір у реаліях російсько-української війни. Філософська думка №4. Київ: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, 2022. С. 105-144.
7. Пастор звернувся до Зеленського через «русскій воєнний корабль» і заявив, що Бог, а не ЗСУ, може спинити війну. Obozrevatel, 2022. URL: https://news.obozrevatel.com/ukr/show/lite/pastor-zvernuvsya-do-zelenskogo-cherez-russkij-voennij-korabl-i-zayaviv-scho-bog-a-ne-zsu-mozhe-spiniti-vijnu.htm.
8. Священник ПЦУ прокоментував заяви протестантського пастора про війну. URL: https://df.news/2022/07/01/sviashchennyk-ptsu-prokomentuvav-zaiavy-protestantskoho-pastora-pro-vijnu/.
9. Українську Уніонну Конференцію тимчасово приєднано до підпорядкування Генеральній Конференції. URL: https://adventist.ua/news/ukraine/Ukrainsku-Unionnu-Konferentsiiu-tymchasovo-pryiednano-do-pidporiadkuvannia-Heneralnii-Konferentsii/.
***
