Якщо людина позбавлена права на інформацію, якщо офіційна доктрина держави брехлива та суперечить очевидним фактам, то така людина чи громадянин такої країни майже обов’язково стане циніком.
Він втратить віру в усе та вся, стане підозрілим навіть відносно найочевидніших, найбільш безперечних істин. Для такої людини не святі ніякі цінності та ніякі моральні принципи, йому нема на чому будувати взаємини з іншими людьми; у нього немає ідеалів і надії на майбутнє.
Окрім активного цинізму, можлива й пасивна реакція на брехню та безгласність – і тоді людину охоплює апатія, безвілля, вона безініціативна та готова до покірливого підпорядкування.
Абрахам Маслоу «Мотивація та особистість»
Білою колоною по зеленому коридору ми, — наша сім’я та багато інших людей, — їхали та вибралися з окупації.
Несподівано.
Довго.
Важко.
Страшно.
Тривожно.
Для когось — безглуздо.
Для нас — важливо, хоч і боляче…дуже…
Блакитне небо.
Білі стрічки на авто.
Чорні дула кулеметів.
Нескінченний степ…
Нескінченна колона машин…
Російські блок-пости…
Здавалося, це буде нескінченно…
Багато думок.
Ще більше молитов.
Милість Божа — до небес.
Душа, як струна.
Автомобіль — рідний дім.
Ім’я Бога — міцна фортеця.
Позаду — рідна домівка та моя територія.
Позаду — 14 годин дороги життя.
Тут і зараз — радість від зустрічі з рідними та безліч «що», «чому», «коли», «скільки».
Попереду — невідомість і безліч досвідів з Богом.
Я знаю: мене чекає багато відкриттів і прозрінь.
Вони доповнять ті, які вже назбирались.
Вони будуть різного характеру.
Я вірю в краще, але готова до різного.
Чого й вам бажаю.
Щоб нажити ворогів, зовсім не обов’язково розпочинати війну. Достатньо лише говорити правду.
Рефлексую.
Проживаю пережите.
Укріпляю особистісні опори.
Готуюсь знову мріяти, планувати, досягати, служити, радіти, працювати.
Живу життям і воно буде мене жити!
З Богом
50-й день війни
Наразі позаду життя в окупації.
Дихається вільніше та спокійніше.
Рефлексія — на повну.
Тонкість міркування розрахована на тонкість розуміння…
Якщо розуміння немає, то й пояснення зайві.
Думаю, аналізую, складаю в роздумах пазли, які раніше ще не були складені… Формулюю, — аж ось…
Кризові тези
●•• Ми всі зараз щось втратили. Тому відчувати смуток, скорботу та злість — це природно.
●•• Якщо вас дратують поради відволіктися або зробити собі щось приємне — це теж природно.
●•• В такі моменти важливо відчувати спільність з оточенням та розуміти, що поряд є близькі люди. Зателефонуйте або зустріньтеся з людьми, які думають і відчувають так само як і ви, та поділяють ваш біль.
●•• У ситуації великого стресу у нас може спостерігатися дисоціація: ми від’єднуємося від своїх почуттів та потреб. Це нормальний механізм самозбереження психіки. Але в моменти коли немає безпосередньої загрози, важливо не нехтувати найменшими можливостями зробити щось приємне для себе, отримати скільки-небудь, — скільки можливо, — релаксації та розслаблення.
●•• Під час тривалого стресу може здаватися, що релаксація та приємні дрібнички неважливі. Але вони дуже важливі. Моменти спокою допомагають нам зберігати здатність бути в контакті зі своїми почуттями та потребами.
●•• Якщо ми збережемо здатність відчувати та помічати свої потреби, тоді нам буде легше відновлюватися після періоду стресу.
●•• Пам’ятайте, що важливо зберігати відчуття впливу на своє життя. Якщо для вас щось цінне, але ви не можете на це впливати, розміркуйте, як ви можете зробити для цієї цінності якусь дрібничку, яка зараз у ваших силах.
●•• Намагайтеся не порівнювати свої переживання з чужими.
Так, іншим людям зараз може бути гірше. Але порівнюючи свої переживання та складнощі з чужими та знецінюючи чужі, ми не допомагаємо цим людям.
А від знецінення своїх складнощів та переживань стає складно тільки нам самим.
●•• Зараз ми всі живемо та справляємося, як можемо. Незалежно від того, виходить щось чи ні та як саме — не лайте себе за те, що щось робите повільно, недостатньо чи погано.
●•• Пам’ятайте, що ви зараз робите, що можете, а будь-який спосіб справлятися — підходить.
●•• У багатьох сферах зараз слід пристосовуватися до нових умов реальності.
●•• Але важливо не забувати, що є нормою життя. Намагайтеся не вважати ненормальні ситуації нормальними, та нагадуйте собі про це частіше.
●•• Щоб зберігати мотивацію жити, працювати та діяти, спробуйте знайти сенс у майбутньому. Цей сенс зараз може бути не з бажання, а більше з внутрішньої повинності.
Наприклад, підтримувати інших, зміцнювати стосунки з Богом, довіряти Богу та покластися на Його суд над тими, хто зараз чинить злочини, жити заради своєї життєвої місії.
«Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.» Рим.12:19
●•• Дозвольте собі бути та навчіться керувати цим.
Це і є мистецтво володіти собою.
Без цього інструменту нам не вижити.
Фільтруйте своє оточення
Так, це життєво необхідно.
Адже ті, хто знаходяться поряд з вами, так чи інакше впливають на якість вашого життя.
Ознаки того, що люди у вашому оточенні позитивно впливають на ваше ментальне здоров’я наступні:
●•• Вони слухають, щоб зрозуміти.
●•• Ваше «ні» не вимагає довгих пояснень.
●•• Ви раді поділитися з ними добрими новинами.
●•• Ваших особистих меж дотримуються та їх поважають.
●•• Ви не прикидаєтеся.
●•• Між вами немає ніякого змагання.
●•• Вам не потрібно довго обмірковувати ваші слова.
●•• Вони не маніпулюють вами.
●•• Вас не знецінюють.
●•• Під час прочитання цієї публікації ви згадали певних людей.
Якщо на більшість цих тверджень ви не можете сказати «так», — ваше оточення потребує оновлення та фільтрації.
З любов’ю
За матеріалами Facebook сторінки Наталья Науменко інформація для цієї статті взята з «Білою колоною…»; «50-й день війни»; «Фільтруйте своє оточення»
