Містична медицина – що з нею не так?

Розповідає Сергій Луцький, керівник відділу здоров’я Адвентистської церкви в Україні. Освіта – магістр богослов’я, магістр у галузі охорони здоров’я (медичний факультет Університету Лома Лінда, США).

Наукова медицина включає систему знань з лікування, засновану на даних науково-технічного прогресу. Вона пов’язана з експериментом, у результаті якого проводяться емпіричні (практичні, прикладні) дослідження, створюються науково обґрунтовані концепції, гіпотези, теорії. Така медицина орієнтована на встановлення точного діагнозу відповідно до сучасної номенклатури хвороб, а також на визначення окресленого кола лікувальних заходів у рамках затверджених стандартів.
Альтернативна містична медицина – це комплекс маніпуляцій, який спирається на бездоказові припущення, які суперечать відомим науці законам.

Чи набуває поширення в сучасному світі нетрадиційна медицина, зокрема в Україні?

Унаслідок недостатньої освіченості в медичній сфері українці схильні до самолікування. Отже, схильні до альтернативних, народних методів лікування. Вони можуть бути непоганими. Але деколи вони просто можуть бути неперевіреними. Хтось сказав: «Зроби так, це допоможе, адже мені допомогло», і люди легко дослуховуються до цих порад.

Що приваблює українців у використанні нетрадиційних методів лікування?

● Ліки можуть бути дорогі. Тобто пропонується дешевий замінник.
● Складний та довгий період лікування. А тут пропонують легший альтернативний варіант.
Бувають випадки, коли лікар говорить пацієнту, що потрібно лікуватись довго, адже це складне захворювання. А сусід або знайомий скаже, що в нього є бабуся, яка якісь яйця викачує і дуже допомагає. Людина, яка не розбирається, сприймає це як гарний шлях лікування.

За якими критеріями можна зрозуміти, чи та чи інша практика входить до традиційної медицини, чи відноситься до містичних практик?

● протиставлення науковій медицині;
● відсутність статистики;
● відсутність наукових досліджень;
● «дивний» механізм дії;
● статус «панацеї» (претензія на універсальну ефективність);
● ідея резервів енергії;
● потрібен цілитель.

На які небезпеки може натрапити людина, користуючись порадами та практиками нетрадиційної або містичної медицини?

● Затягування часу;
Тобто людина пробує полікуватися такими методами, які у кращому випадку їй нічого не дають, але вона втрачає дорогоцінний час, який могла вкласти у правильне ефективне лікування, зупинивши розвиток хвороби чи вилікувавшись повністю.
● Кошти;
● Бар'єр між людиною та Богом.
Ці практики можуть створювати бар’єр поміж людиною та Богом. Людина втрачає розуміння біблійного світогляду, а в результаті - втрата віри, духовності.

Чи може Церква формувати ставлення громадянина до медицини?

Церква учить людей ставитися відповідально до свого здоров'я. Ця думка пояснюється та поширюється. Тобто члени Церкви повинні знати її позицію: Я, християнин, дбаю про своє тіло, щоб зробити якомога більше добра і Богові, і ближнім, більше послужити їм.

Яка позиція Адвентистської церкви щодо нетрадиційної медицини?

У світлі Великої боротьби, що відбувається між добром і злом, відділ здоров'я закликає членів Церкви уникати методів, що мають підґрунтя у нехристиянській філософії та віруваннях. Церква та її інститути повинні сприяти наданню компетентної допомоги та уважному ставленню до людини, поважаючи гідність і права хворих. Адвентистська система охорони здоров'я і служіння покликані заохочувати тільки ті методи, які ґрунтуються на Біблії, працях Духа Пророцтва або доказових способах профілактики захворювань, їхнього лікування та збереження здоров'я. «Доказовість» передбачає наявність перевірених експертизою статистично значущих фактів, завдяки яким підвищується ймовірність ефективності застосованих способів до переконливого, з точки зору науки, рівня.
Ми не можемо заборонити, проте ми не рекомендуємо використовувати ці містичні нетрадиційні методи лікування.

Яка біблійна основа ставлення Адвентистської церкви до містичної медицини?

Диявол активно працює як усередині, так і поза Церквою. У застереженні, записаному в Кол. 2:8, сказано: «Дивіться, браття, щоб хто не захопив вас філософією і порожньою оманою, за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом».
Враховуючи контекст Великої Боротьби, ми обираємо, кому служити та кому протистояти. До Своїх дітей Господь промовляє, що Він є нашим цілителем (2 М. 15:26). Не варто використовувати ті сумнівні методи, які йдуть в дисонанс із принципами, явленими у Слові Божому  (2 Цар. 1:2-3).
Не варто відокремлювати Божу силу від Особистості. Тому що Біблія говорить, що творча сила Божа, яка проявлялася – це сила Бога особистісного. Тобто Творець і Його сила – вони одне та єдині, і цією силою ми не можемо маніпулювати. Бог як особа має поняття добра та зла. А якщо ми вважаємо, що це безлика “енергія” нам допомагає у лікуванні, нам “усе одно, чи це добро, чи зло”, і тоді ми просто маніпулюємо цією енергією та використовуємо її для власних цілей.

Приклад з китайської медицини

Беремо наприклад китайські містичні методи лікування «ТКМ» з розумінням поняття «інь-янь». Ц них відображається ідея про баланс між силами добра та зла. Біблія ж чітко говорить, що зло повинно бути знищене.
Ідея врівноваження добра і зла є сатанинською. Диявол хоче, аби люди вірили, що без нього всесвіт просто існувати не може. Бог каже, що він знищить зло. Сатана ніби промовляє: «Я маю існувати, нас з Богом треба збалансувати». Він хоче себе поставити рівним Богові. Це небіблійна ідея.
От тоді дуже важливо для розуміння, що Бог – це особа і для того, щоб скористатися Його силою, ми проявляємо послух Його законам. Ми змінюємо спосіб життя, ми змінюємося згідно з Його волею.
Він є Творцем, і для того, щоб скористатись Його силою, потрібно будувати з Ним довірливі стосунки, стосунки послуху. А ці стосунки будуються тільки від розуміння, що Бог є любов, і ця любов була відкрита на Голгофському хресті.
Коли ми дивимося на Христа, коли будуємо з Ним стосунки, ми починаємо любити Бога, довіряти Йому, і тоді ота сила починає проявлятися. Без цього розуміння, що ця сила у Христі, Який відкриває себе, як Бог, використовуючи її, ми будемо обманювати людей.
У християнстві ми будуємо стосунки з Богом, довіряємо Йому, притому довіряємо настільки, що віруюча людина, захворівши, не буде говорити: «Боже, зціли мене! Бо якщо не зцілиш, то я Тебе не хочу знати». Віруюча людина – це та, яка довіряє Богові, яка говорить: «Господи, Ти мене любиш і я Тебе люблю. Я служу Тобі і хочу виконувати Твою волю. Я Тобі довіряю. Якщо Ти вирішиш продовжити моє життя, дякую Тобі, якщо ж вирішиш по-іншому, я Тобі все одно довіряю».
Отже, не слід заохочувати використання методів, які не мають твердої доказової бази і не ґрунтуються на Святому Письмі або працях Духа Пророцтва. До таких, зокрема, належать: ароматерапія, краніо-сакральна терапія, гомеопатія, гіпнотерапія, іридодіагностика, магнітотерапія, вплив методами врівноваження енергій, діагностика маятником, лікування неперевіреними рослинними лікарськими засобами, рефлексологія, повторювані зрошення товстого кишківника, «терапевтичний дотик» і уринотерапія – крім багатьох інших.
Якщо ви маєте залежності від якогось містичного методу лікування, знайте, що Господь здатний звільнити вас від цієї залежності й подарувати справжнє зцілення.

Запитання – Владислав Тищенко

далі
Протестанти відчули вселенськість християнства